Рішення № 3260009, 24.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2009 р. Справа № 04/729

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Упир І.І., при секретарі – Голосінській Н.М., за участю представників сторін: від позивача –Первак О.М. - представник за довіреністю, від відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства “Венд” до приватного сільськогосподарського підприємства “Нива” про стягнення 14819 грн. 86 коп.

в засіданні суду оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв. 24.03.2009.

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 14000 грн. вартості товару переданого відповідачу по видатковій накладній № РН –0000143 від 07.06.2008 , 714 грн. інфляційних та 105 грн. 86 коп. річних згідно ст. 625 ЦК України.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з обставин викладених в позовній заяві.

Відповідач, відзиву на позов суду не надав, представник відповідача в засідання суду не з’явився. Поважності причин не надання відзиву на позов та неявки представника відповідача в засідання суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач по накладній № РН –0000143 від 07.06.2008 року через Бублик С.М., довіреність № 251104 від 07.06.2008 року відпустив відповідачу товар біофунгіцід АгатК-1л. ( далі товар) на загальну суму 15600 грн.

Частково в сумі 1600 грн. , 02.12.2008 року відповідач товар оплатив.

В судовому засіданні представник позивача заявила, що відповідач 23.03.2009 року добровільно в сумі 3000 грн. борг погасив.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку, після заявлення позову і до прийняття рішення по спору, борг в сумі 3000 грн. погасив, що підтверджується випискою із банку від 23.03.2009 року, то відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню із-за відсутності предмету спору в цій частині.

Борг на день розгляду справи складає 11000 грн. (14000-3000), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків на 01.01.2008. Строк оплати товару сторони в документах здійснення господарської операції не визначили.

11.02.2009 року позивача надіслав відповідачу вимогу щодо сплати 14000 грн. На вимогу у встановлений строк відповідач відповіді не дав, борг не погасив.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України він визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Приписами ст. 133 ГК України передбачено, що основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права –право господарського відання, право оперативного управління.

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав ( права володіння, права користування, тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статей 627,629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами підпадають під признаки договору купівлі-продажу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк згідно з умовами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статі 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

Згідно з пунктом 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача за період з 03.12.2008 по 04.03.2009 позивач нарахував інфляційні в сумі 714 грн. та річні в сумі 105 грн. 86 коп.

При підрахунку суми інфляційних і річних позивач допустив помилку у визначенні строку з якого рахуються інфляційні і річні.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України –якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений момент пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимог, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога відповідачу, згідно поштового повідомлення була вручена 12.02.2009. Таким чином, відповідач мав розрахуватися з позивачем у семиденний строк, тобто з 13.02. по 19.02.2009 року.

В зазначений строк відповідач з позивачем розрахунки не здійснив. Тому, період для нарахування інфляційних і річних необхідно рахувати з 20.02.2009.

Отже, за період з 20.02.2009 по 04.03.2009 року інфляційні повинні рахуватися лише за березень 2009 року. Таким чином, строк оплати їх ще не настав.

Річні за вказаний період складають 16 грн. 10 коп. ( 14000 х 3% х 14 : 365).

Ствердження представника позивача в засіданні суду з посиланням на рахунок № СФ-000200 від 07.06.2008 , як на вимогу про оплату боргу в якому зазначено, що рахунок дійсний до 07.08.2008, суд не приймає до уваги, що це є вимога оскільки, :

- позивач не надав доказів коли цей рахунок був вручений відповідачу;

- строк сплати боргу в рахунку не зазначений. В рахунку зазначений лише строк дійсності документа до 07.08.2008, а не строк оплати боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, наявність боргу в сумі 11000 грн. підтверджується матеріалами справи і не оспорена відповідачем то відповідно до ст.ст. 625,655 ЦК України позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 11000 грн. основного боргу, 16 грн. 10 коп. річних.

В частині стягнення інфляційних в сумі 714 грн. позов задоволенню не підлягає.

Витрати по держмиту в сумі 140 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111 грн. 60 коп. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Нива”, с. Лукашівка, Чорнобаївського району, Черкаської області, код 03793478 на користь приватного підприємства “Венд”, м. Черкаси. вул. Смілянська, 118, к.301, код 2360263 - 11000 грн. основного боргу, 16 грн. 10 коп. річних, 140 грн. витрат по держмиту та 111 грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3000 грн.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 714 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя І.І.Упир

Рішення підписано 24.03.2009.