Ухвала суду № 32599122, 24.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа №805/6083/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Нікуліна О.А.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання: Полторацької С.С.

за участю:

представника позивача: Толмачової А.М.

представників відповідача : Новосьолова В.М., Мосейкіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Артем» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за позовом Донецького обласною відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Артем» про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 14682,78 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства «Артем» про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 14682,78 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року позову задоволено.

Суд першої інстанції стягнув з селянського (фермерського) господарства «Артем» (СДРПОУ 31222286) на користь Державного бюджету України адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, у розмірі 14682 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 78 коп. на р р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувана) 13492430.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Позивач зареєстрований як юридична особа 18.07.1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 13492430, шо підтверджується довідкою АА №703636 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 24.01.2001 року Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи - 31222286, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 545731.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно зі ст.17 цього Закону, метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

16 квітня 2013 року позивачем отримана відповідь від Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівні та Костянтинівському районі Донецької області №4769/03 від 11.04.2013 року на запит № 06-7/629 від 28.03.2013 року. Згідно вказаної відповіді середньооблікова кількість штатних працівників селянського (фермерського) господарства

«Артем» за 2012 рік становить 44 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за 2012 рік становить 1 особу, річний фонд оплати праці штатних працівників за 2012 рік - 645144,00 гри.

Відповідачем подавались наступні звіти до Костянтинівського міського центру зайнятості форми № 3-ПН: звіт про наявність вакансій станом на 23.05.2012 року, звіт про наявність вакансій станом на 27.02.2012 року, звіт про наявність вакансій станом на 31.01.2012 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем у 2012 році повинні були бути працевлаштовані на підприємстві 2 інваліда, однак фактично на підприємстві у 2012 році працював 1 інвалід.

У зв'язку з тим, що середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач, згідно вимог ст.20 цього Закону, має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70. обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році, залишкова сума заборгованості адміністративно - господарських санкцій складає 14662,27 грн.

Відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті

адміністративно - господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році, сума пені, яку необхідно сплатити складає 20.51 грн.

ОСОБА_5 працювала на підприємстві в 2012 році на протязі 3 місяців, що не звільняло відповідача віл сплати адміністративно-господарських санкцій за не створення 1 робочого місяці для інваліда на протязі 2012 року.

Суд правильно не погодився з доводами відповідача про те, що ним створювались робочі місця для працевлаштування інвалідів та протягом 2012 року, подавались звіти форми №3-ПН до Костянтинівського міського центру зайнятості, оскільки вищезазначені звіти подавались відповідачем лише за три місяці, а саме: звіт про наявність вакансій станом на 23.05.2012 року, звіт про наявність вакансій станом на 27.02.2012 року, звіт про наявність вакансій станом на 31.01.2012 року, а не протягом усього 2012 року, чим відповідач не виконав обов'язку щомісячно інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч. і ст. 18 зазначеного Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Відповідачем у 2012 році не було вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не було повідомлено органи працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд ,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Артем» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року у справі за позовом Донецького обласною відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства «Артем» про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 14682,78 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 24 липня 2013 року.

Колегія суддів О.А.Нікулін

О.П.Лях

М.І.Старосуд