Ухвала суду № 32598560, 24.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №441/9456/12 Головуючий в 1 інстанції

Категорія 26 (1) Демиденко Ю. Ю.

Провадження № 22ц/774/1566/к/13 Доповідач - Соколан Н. О.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Соколан Н. О.

суддів - Ляховської І. Є., Митрофанової Л. В.

при секретарі - Кузьміній Н. В.

За участю: представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Юфєрєвої Олени Миколаївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ «ПівнГЗК») про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я, завданого внаслідок професійного захворювання під час роботи на підприємстві відповідача, і просив стягнути з ПАТ «ПівнГЗК» на свою користь моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь позивача 25 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 114,70 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ "ПівнГЗК" ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Суд не встановив факт спричинення позивачу моральної шкоди, не перевірив наявність винних дій відповідача; не взяв до уваги, що позивача було попереджено про наявність таких факторів на його робочому місці, і позивач погодився працювати в таких умовах; не було проведено медико-соціальної експертизи для встановлення факту отримання позивачем моральної шкоди; розмір відшкодування значно завищений; позов подано поза межами строку позовної давності.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «ПівнГЗК» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час працював у шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, внаслідок чого отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 28.07.2010 року (а.с. 44) йому було первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності, наступними переоглядами 04.08.2011 року та 31.07.2012 року ступінь втрати працездатності залишено без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання №20 від 22.06.2010 року (а.с.9-10) встановлено, що причиною виникнення хронічного професійного захворювання позивача є тривалий час роботи ОСОБА_4 в умовах дії шкідливих факторів - пилу та вібрації, що перевищують встановлені норми, під час роботи позивача на підприємстві відповідача - Ганнівському кар'єрі ПАТ «ПівнГЗК». Зазначений акт є дійсним, його не оскаржено у встановленому законом порядку. Тому доводи апеляційної скарги відповідача про незаконність стягнення моральної шкоди на користь позивача та відсутність доказів вини відповідача є безпідставними.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням, встановлений в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп\2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать «Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 28.07.2010 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо незастосування позовної давності не ґрунтуються на законі, оскільки строків позовної давності на звернення потерпілого із заявою про відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: