Рішення № 32596189, 14.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2013 р. Справа № 923/541/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс", м. Херсон

про стягнення 69 332,81 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - Кулішенко М.В., уповн. представник, довіреність від 22.05.2013р.;

від відповідача - Савіна А.С., уповн. представник, довіреність від 28.05.2013р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 69332,81 грн., з яких 58 142,99 грн. заборгованість з оплати товару, 155,63 грн. втрати від інфляції, 608,39 грн. річні (3 %) згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, 3 023,80 грн. пені, 7 402,00 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки від 20.01.2012р. № 154803/12.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким стверджує про відсутність предмету спору в частині стягнення основного боргу, оскільки станом на час розгляду судової справи такий борг відсутній. Так, 5 000,00 грн. з 58 142,99 грн. заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу сплачено відповідачем ще 19.04.2013р. (тобто, до подання позивачем позовної заяви), а 53 142,99 грн. сплачено відповідачем 12.06.2013р. (тобто, під час розгляду даної судової справи), що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень від 19.04.2013р. № 1432 на сплату 5000,00 грн. та від 12.06.2013р. №1578 на сплату 53 142,99 грн. Позовні вимоги про стягнення 608,39 грн. річних (3 %) згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та 3 023,80 грн. пені відповідачем визнано частково, в розмірі 224,60 грн., в частині стягнення річних, та в розмірі 1 123,04 грн., в частині стягнення пені. В іншій частині, щодо стягнення 155,63грн. втрат від інфляції та 7402,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, відповідач позовні вимоги не визнає повністю. У відзиві стверджується, зокрема, про наступне: "Позивач невірно визначив момент, з якого зобов'язання можна вважати порушеним, відповідно, здійснив невірний розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача. Так, згідно п.1 додатку № 1 до договору поставки № 154803/12 від 20.01.12р. (надалі - додаток № 1) постачальник надає покупцеві відстрочу платежу за відвантажений товар на 7 календарних днів у сумі не більше 50000 грн., а покупець зобов'язується своєчасно здійснювати оплату. У даному пункті додатку № 1, а також в інших положеннях укладеного між сторонами договору, не визначено моменту, з якого починається перебіг семиденного строку на оплату товару. Відраховуючи 7 календарних днів саме з моменту поставки кожної партії товару (а не, наприклад, моменту виставлення рахунку чи пред'явлення вимоги) при визначенні дати, якої зобов'язання слід вважати порушеним. Позивач ґрунтувався виключно на припущеннях.

Більше того, договір поставки № 154803/12 від 20.01.12р. (надалі - договір) та додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору, містять взаємовиключні положення щодо строків оплати товару. Згідно п.4.4. договору поставки товару покупцю здійснюється постачальником після надходження на його розрахунковий рахунок коштів за поставлений товар. Відповідно до п.5.3. договору відвантаження товару за попередньо оплаченим рахунком здійснюється тільки після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. В той же час у п.1 додатку № 1 передбачена відстрочка платежу за товар.

Слід зауважити, що додатком № 1 не вносились зміни в основний договір, вищевказані пункти 4.4. та 5.3. договору не були виключені або викладені в новій редакції. Таким чином, пункти договору, що регулюють строки оплати товару є неузгодженими та взаємовиключними, отже, строк виконання зобов'язання є невизначеним.

Згідно частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги…боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Вимога про стягнення заборгованості № б/н від 14.01.13р. була отримана відповідачем 24 січня 2013 року, отже саме цей день слід вважати моментом пред'явлення вимоги. Семиденний строк для виконання зобов'язання сплив 01 лютого 2013 року, саме з цієї дати зобов'язання слід вважати простроченим та застосовувати відповідальність за порушення зобов'язань.

За таких обставин, розрахунок суми пені, 3% річних та втрат від інфляції наданий позивачем не відповідає дійсності і має розраховуватися наступним чином:

Пеня за період з 01.02.13р. (момент виникнення заборгованості) по 19.03.13р. або за 47 днів складає 1123 грн. 04 коп., річні за цей самий період складають 224 грн. 60 коп., а втрати від інфляції за вказаний період відсутні (індекс інфляції у лютому 2013 р. дорівнює 99%, а у березні 2013р. - 100%). За даними, опублікованими Державною службою статистики України, офіційний індекс інфляції у лютому 2013 року мав від'ємне значення та складав 99%, а у березні 2013 року був встановлений на рівні 100%. Отже, у позивача відсутні втрати від інфляції.

Крім цього, вважаємо, що вимога про стягнення 7 402 грн. 00 коп. плати за користування чужими грошовими коштами згідно ст. 536 ЦК України та п.7 додатку № 1 до договору не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Так, статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У ч. 2 п. 7 додатку № 1 передбачено, що у разі несвоєчасного погашення оплати товару, поставленого з відстрочкою платежу, постачальник має право нараховувати плату у вигляді відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 0.1% за кожний календарний день від суми заборгованості (згідно ст.536 ЦКУ).

У ст. 536 ЦК України наголошується на загальних правилах виконання грошових зобов'язань. У випадку стягнення процентів при пропущенні строків оплати за товар вона має застосовуватись разом зі ст. 625 ЦК України. У свою чергу, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, застосування відповідальності у вигляді сплати процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, передбаченої ст. 625 ЦК України, та одночасне стягнення процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі, встановленому договором (ст.536 ЦК України), є недопустимим, оскільки дані норми доповнюють одна одну і встановлюють одну і ту ж відповідальність.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами саме у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, якщо договором не передбачено інший розмір процентів. Стаття 536 ЦК України у даному разі є бланкетною та щодо оспорюваних правовідносин її положення конкретизуються та доповнюються правилами, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України ( не грошового) зобов'язання, то ці норми одночасно не застосовуються. Такої ж правової позиції притримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 07 червня 2011 року по справі № 15/316-10.

Хоча у п.7 додатку № 1 і зроблено посилання на ст.536 ЦК України, але за його змістом встановлюється не плата за користування товарним кредитом, а господарська санкція за порушення зобов'язання щодо своєчасного погашення оплати товару, яка за соєю суттю є пенею. Так, в даному пункті вказується, що постачальник має право нараховувати плату у вигляді відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 0.1% за кожний календарний день від суми заборгованості. Разом з цим, з огляду норми ст. 536 та ст. 625 ЦКУ, проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання, незалежно від їх розміру, слід обчислювати виходячи з їх річної ставки. Аналіз п.7 додатку № 1 дає підстави зробити висновок, що положенням даного пункту встановлюється подвійне стягнення пені на одних і тих же підставах, оскільки стягнення грошової суми пов'язується з моментом прострочення виконання грошового зобовязання, а сума, що підлягає стягненню, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення. Слід враховувати, що правова природа пені, яка обчислюється за кожен день прострочення, та процентів, які обчислюються за річною ставкою, є різною, так само як і їх правове регулювання. Таким чином, стягнення відсотків згідно ст. 536 ЦК України неможливо, а ні за законом, оскільки щодо даних правовідносин правила, закріплені статті 536 ЦК України конкретизовані у ч.2 ст.625 ЦК України, а ні за договором, враховуючи, що в п.7 додатку № 1, де робиться посилання на ст.536 ЦК України, встановлено подвійну відповідальність у вигляді пені за правопорушення одного характеру. Аналогічна правова позиція по схожим правовідносинам відображена у постанові Вищого господарського суду України від 30 квітня 2013 року по справі № 5023/4155/12".

В судовому засіданні 13.06.2013р. оголошувалася перерва до 12 год. 30 хв. 14.06.2013р. для надання можливості представнику позивача ознайомитися з наданим у судове засідання 13.06.2013р. відзивом на позовну заяву.

Після перерви представником позивача надано суду додаткові письмові пояснення по суті спору, згідно з якими стверджується про наявність усіх юридичних та фактичних підстав для стягнення з відповідача втрат від інфляції, річних (3 %), пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами саме у їхньому заявленому до стягнення розмірі. Зокрема, стосовно строків оплати товару за договором, у цих поясненнях стверджується про те, що у відповідності до приписів ст. 265 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 692 та ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України обов'язок з оплати отриманого на підставі договору поставки товару виникає після підписання покупцем видаткової накладної. Також, з цих пояснень слідує, що згідно з додатком № 1 від 20.01.2012р. до договору поставки №154803/12 від 20.01.2012р. до цього договору було внесено зміни в частині умов оплати товару: замість попередньої оплати товару, як-то вказано за основним текстом договору, вказаним додатком до договору передбачено оплату товару з відстрочкою платежу.

Від відповідача після перерви не надходило будь-яких заяв, клопотань або інших документів по справі.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 14.06.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т. Б. М. - Україна" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс" (надалі - відповідач) 20.01.2012р. уклали між собою договір поставки № 154803/12 (надалі - договір). Згідно з п. 1.1 та п. 1.2 договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставити відповідачу (покупцю за договором) товари, що входять до складської програми позивача, відповідно до виставленого рахунку та у встановлені договором строки, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар. Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється позивачем шляхом доставки на склад відповідача або шляхом передачі товару відповідачу зі складу позивача. Відповідно до п. 4.3 договору товар резервується за відповідачем на 5 (п'ять) робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку на оплату товару. Виставлення цього рахунку вважається повідомленням відповідача про наявність товару на складі. Згідно з п. 4.4 та п. 5.3 договору поставка товару відповідачу здійснюється позивачем після надходження на розрахунковий рахунок позивача коштів за поставлений товар. Згідно з п.4.7 договору, якщо у встановлений п. 4.3 договору термін відповідач не здійснив оплату і приймання товару, позивач анулює резервування товару і знімає з себе відповідальність за поставку товару. Згідно з п.5.1 договору відповідач оплачує позивачу товар за цінами, встановленими у прайс - листах позивача шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Рахунок на попередню оплату товару сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його виписки позивачем. Під попередньою оплатою розуміється надходження грошових коштів, у розмірі вартості товару, на розрахунковий рахунок позивача до моменту поставки товару. Згідно з п. 5.5 ціна на товар, зазначена у чинному рахунку, зміні і коригуванню не підлягає. Згідно з п.7.1 за невиконання або неналежне виконання встановлених договором зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Згідно з п. 8.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. Згідно з п.8.3 договору передбачено його щорічну автоматичну пролонгацію на кожен наступний календарний рік, за відсутності письмової заяви будь-якої сторони про припинення дії договору. Згідно з п. 8.4 договору його може бути змінено та доповнено сторонами за їхньою взаємною згодою, яка оформляється у письмовій формі. Всі додатки та доповнення до договору, підписані його сторонами є невід'ємною складовою договору. Згідно з п. 9.3 договору сторони договору домовилися дотримуватися загальних строків позовної давності. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється у відповідності зі строками позовної давності, встановленими Цивільним кодексом України, без застосування ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України.

Також, 20.01.2012р. позивачем та відповідачем був укладений Додаток № 1 до договору. Згідно з п. 1 та п. 2 цього додатку позивач зобов'язався надавати відповідачу відстрочку платежу за відвантажений товар на 7 (сім) календарних днів у сумі не більше 50 000,00 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату товару. Поставка товару з відстрочкою платежу не проводиться, якщо дата оплати такого товару на умовах даного додатку настає пізніше 25.12.2012р. При цьому, вартість товару, що поставляється з відстрочкою, визначається на основі цін встановлених для відповідача + 1 % ціни товару. Відповідно до п. 7 цього ж додатку до договору при порушенні терміну оплати за товар, отриманий з відстрочкою платежу, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Також, згідно з п. 7 цього ж додатку до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару, поставленого з відстрочкою платежу, позивач має право нарахувати плату у вигляді відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 0,1 % за кожен календарний день від суми заборгованості (згідно ст. 536 Цивільного кодексу України). Згідно з п. 10 цього ж додатку до договору цей додаток є невід'ємною складовою договору, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.

На виконання умов договору позивач у період з 21.08.2012р. по 26.11.2012р. передав відповідачу товар загальною вартістю 58 142,99 грн. на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р. на суму 17 246,06 грн., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р. на суму 19 548,94 грн., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р. на суму 18 098,47 грн., від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р. на суму 18 495,58 грн., згідно з генеральними дорученнями відповідача від 20.01.2012р. № 5 та від 03.09.2012р. № 9.

Вартість отриманого на підставі цих видаткових накладних товару відповідач сплатив частково, у сумі 15 000,00 грн., 10.09.2012р., що не заперечується відповідачем.

Вказаний платіж зарахований позивачем в рахунок оплати вартості товару, який отриманий відповідачем на підставі видаткової накладної від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 цього ж кодексу одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно з ст. 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит, зокрема, з відстроченням платежу. При цьому, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Станом на 12.06.2013р. відповідачем повністю погашено власну заборгованість у розмірі 58 142,99 грн. перед позивачем з оплати товару, отриманого на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р., від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р. Так, 5 000,00 грн. з 58 142,99 грн. заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу сплачено відповідачем ще 19.04.2013р. (тобто, до подання позивачем позовної заяви), а 53 142,99 грн. сплачено відповідачем 12.06.2013р. (тобто, під час розгляду даної судової справи), що підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень від 19.04.2013р. № 1432 на сплату 5000,00 грн. та від 12.06.2013р. № 1578 на сплату 53 142,99 грн. та не заперечується присутнім у судовому засіданні представником позивача. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу). При цьому, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову у позові, а не припинення провадження у справі. За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням наведених роз'яснень провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 53 142,99 грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору.

Позовна заява надійшла до суду 30.04.2013р. Позивач не подавав до суду заяву про зменшення на 5 000,00 грн. розміру позовних вимог, в частині стягнення основного боргу, після надання відповідачем суду та позивачу доказів сплати до початку розгляду даної справи частини основного боргу у розмірі 5 000,00 грн., згідно з платіжним дорученням від 19.04.2013р. № 1432 на сплату 5000,00 грн.

За таких обставин, після припинення провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 53 142,99 грн. основного боргу (заборгованості з оплати товару), загальна ціна позову становить 16 189,82 грн., з яких 5 000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 608,39 грн. в якості річних (3 %), 155,63 грн. в якості втрат від інфляції, 7 402,00 грн. плати за користування чужими грошима та 3 023,80 грн. пені.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та згідно з положеннями п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позовні вимоги про стягнення 5 000,00 грн. заборгованості з оплати товару задоволенню не підлягають у повному обсязі. Суд відмовляє у задоволені таких вимог повністю.

За текстом п. 1 Додатку № 1 до договору позивач зобов'язався надавати відповідачу відстрочку платежу за відвантажений товар на 7 (сім) календарних днів. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що за текстом цього додатку не визначений момент, з якого належить відраховувати вказані 7 днів. При цьому, за текстом цього додатку та за основним текстом договору відсутні й конкретні вказівки про те, коли поставку кожної окремої партії товару слідує вважати завершеною. Проте, суд відхиляє твердження відповідача про те, що строк оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі раніше вказаних за текстом цього рішення чотирьох видаткових накладних слідує визначати у порядку ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України. Навіть при невизначенні у п. 1 Додатку № 1 до договору моменту від якого належить відраховувати семиденний строк відстрочки платежу, застосування до вказаних правовідносин щодо поставки товару положень ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України для визначення строку оплати товару є неможливим, оскільки позивач та відповідач фактично визначили (узгодили) у договорі строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару (п.5.1.договору). А саме, умову щодо попередньої оплати товару: "Рахунок на попередню оплату товару сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його виписки позивачем". Таким чином, для правильного визначення моменту настання у відповідача обов'язку щодо виконання грошового зобов'язання з оплати товару на умовах п. 5.1. договору, необхідно встановити дату виписки позивачем рахунку на попередню оплату. Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не надав суду копій таких рахунків. При цьому, як слідує з матеріалів справи, фактично, відпуск товару на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р., від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р здійснювався при відсутності попередньої оплати цього товару.

При цьому, з наданої позивачем виписки банку (а.с.52) слідує, що фактично при проведенні 10.09.2012р. розрахунків за договором відповідач сплатив позивачеві не 15 000,00 грн., що зараховані позивачем на часткову оплату товару отриманого відповідачем на підставі видаткової накладної від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., а 32 000,00 грн. В рахунок погашення якої іншої, наявної за станом на 10.09.2012р., заборгованості відповідача за договором було зараховано іншу складову платежу, у розмірі 17 000,00 грн., або ж яким чином був здійснений розподіл відповідного платежу, в рахунок оплати окремих поставлених відповідачу партій товару, позивач суду пояснень (або ж доказів) не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Згідно з ч. 2 цієї ж статті при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Згідно з ч. 4 цієї ж статті, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За вказаних обставин та з урахуванням приписів ч. 1 та ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, суд визначає строк оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р., від 26.11.2012р. №6357-Z-Укр._Р, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, а саме: "покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього".

Таким чином, за висновком суду зобов'язання з оплати товару отриманого відповідачем від позивача на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р., від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р, слідує вважати простроченим відповідачем з дати наступної за вказаною у накладної датою передачі товару відповідачу.

А саме, зобов'язання з оплати товару є простроченим відповідачем:

- щодо товару вартістю 17 246,06 грн., отриманого за видатковою накладною від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р. - з 22.08.2012р.;

- щодо товару вартістю 19 548,94 грн., отриманого за видатковою накладною від 29.10.2012р. № 4694-Z-Укр._Р. - з 30.10.2012р.;

- щодо товару вартістю 18 098,47 грн., отриманого за видатковою накладною від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р. - з 14.11.2012р.;

- щодо товару вартістю 18 495,58 грн., отриманого за видатковою накладною від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р - з 27.11.2012р.

Судом здійснено розрахунки розміру річних та пені за відповідні періоди прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати окремих партій вказаного товару. Розрахунки суду наведено нижче.

Річні за період з 22.08.2012р. по 09.09.2012р. (або за 19 днів) на суму заборгованості у розмірі 17 246,06 грн. становлять 26,86 грн.

26,86 грн. = (17 246,06 грн. х 19 х 3) /100) / 366

Річні за період з 10.09.2012р. по 31.12.2012р. (або за 113 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 246,06 грн. становлять 20,80 грн.

20,80 грн. = ((2 246,06 грн. х 113 х 3) /100) / 366

Річні за період з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 246,06 грн. становлять 14,40 грн.

14,40 грн. = ((2 246,06 грн. х 78 х 3) /100) / 365

Річні з 30.10.2012р. по 31.12.2012р. (або за 63 дні) на суму заборгованості у розмірі 19548,94 грн. становлять 100,95 грн.

100,95 грн. = ((19 548,94 грн. х 63 х 3) /100) / 366

Річні з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 19548,94 грн. становлять 125,33 грн.

125,33 грн. = ((19 548,94 грн. х 78 х 3) /100) / 365

Річні з 14.11.2012р. по 31.12.2012р. (або за 48 днів) на суму заборгованості у розмірі 18098,47 грн. становлять 71,21 грн.

71,21 грн. = ((18 098,47 грн. х 48 х 3) /100) / 366

Річні з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 18098,47 грн. становлять 116,03 грн.

116,03 грн. = ((18 098,47 грн. х 78 х 3) /100) / 365

Річні з 27.11.2012р. по 31.12.2012р. (або за 35 днів) на суму заборгованості у розмірі 18495,58 грн. становлять 53,06 грн.

53,06 грн. = ((18 495,58 грн. х 35 х 3) /100) / 366

Річні з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 18495,58 грн. становлять 118,57 грн.

118,57 грн. = ((18 495,58 грн. х 78 х 3) /100) / 365

Загальна сума річних (3 %) становить 661,61 грн.

661,61 грн. = 26,86 грн. + 20,80 грн. + 14,40 грн. + 100,95 грн. + 125,33 грн. + 71,21 грн. + 116,03 грн. + 53,06 грн. + 118,57 грн.

Пеня за період з 22.08.2012р. по 09.09.2012р. (або за 19 днів) на суму заборгованості у розмірі 17 246,06 грн. становить 134,29 грн.

134,29 грн. = (17 246,06 грн. х 19 х 15) /100) / 366

Пеня за період з 10.09.2012р. по 31.12.2012р. (або за 113 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 246,06 грн. становить 104,02 грн.

104,02 грн. = ((2 246,06 грн. х 113 х 15) /100) / 366

Пеня за період з 01.01.2013р. по 09.03.2013р. (або за 68 днів) на суму заборгованості у розмірі 2 246,06 грн. становить 62,77 грн.

62,77 грн. = ((2 246,06 грн. х 68 х 15) /100) / 365

Пеня з 30.10.2012р. по 31.12.2012р. (або за 63 дні) на суму заборгованості у розмірі 19548,94 грн. становить 504,75 грн.

504,75 грн. = ((19 548,94 грн. х 63 х 15) /100) / 366

Пеня з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 19548,94 грн. становить 626,64 грн.

626,64 грн. = ((19 548,94 грн. х 78 х 15) /100) / 365

Пеня з 14.11.2012р. по 31.12.2012р. (або за 48 днів) на суму заборгованості у розмірі 18098,47 грн. становить 356,04 грн.

356,04 грн. = ((18 098,47 грн. х 48 х 15) /100) / 366

Пеня з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 18098,47 грн. становить 580,14 грн.

580,14 грн. = ((18 098,47 грн. х 78 х 15) /100) / 365

Пеня з 27.11.2012р. по 31.12.2012р. (або за 35 днів) на суму заборгованості у розмірі 18495,58 грн. становить 265,30 грн.

265,30 грн. = ((18 495,58 грн. х 35 х 15) /100) / 366

Пеня з 01.01.2013р. по 19.03.2013р. (або за 78 днів) на суму заборгованості у розмірі 18495,58 грн. становить 592,87 грн.

592,87 грн. = ((18 495,58 грн. х 78 х 15) /100) / 365

Загальна сума пені становить 3 226,82 грн.

3226,82 грн. = 134,29 грн. + 104,02 грн. + 62,77 грн. + 504,75 грн. + 626,64 грн. + 356,04грн. + 580,14 грн. + 265,30 грн. + 592,87 грн.

За результатами проведення вказаних розрахунків річних (3 %) та пені суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 608,39 грн. річних (3 %) та 3 023,80 грн. пені, підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлений до стягнення розмір цих річних та пені є меншим ніж розрахований судом розмір річних та пені, відповідно, 661,61грн. та 3 226,82 грн.

Судом здійснений розрахунок розміру втрат від інфляції за відповідні періоди прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати окремих партій, отриманого на підставі видаткових накладних від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р., від 29.10.2012р. №4694-Z-Укр._Р., від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р., від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р.

Розрахунок суду наведений нижче.

Втрати від інфляції на суму заборгованості у розмірі 2 246,06 грн. (залишок несплаченої вартості товару за накладною від 21.08.2012р. № 1068-Z-Укр._Р.) за період з 10.09.2012р. по 19.03.2013р. мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції, які мали місце у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2012 року, а також у січні, лютому та березні 2013р. (у відповідності до вимог листа Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ"). Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними, 100,1 % - за вересень 2012р., 100,00 % - за жовтень 2012р., 99,99 % - за листопад 2012р., 100,2 % - за грудень 2012р., 100,2% - за січень 2013р., 99,99 % - за лютий 2013р. та 100,0 % за березень 2013р. Середній індекс інфляції за період часу з вересня 2012 року по березень 2013 року, включно, складає - 1,003. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,002(9) = 1,001 х 1,00 х 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,00

Розмір заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, становить 2 252,80 грн.

2 252,80 грн. = 2 246,06 грн. х 1,003

Розмір втрат від інфляції становить

6,74 грн. = 2 252,80 грн. - 2 246,06 грн.

Втрати від інфляції на суму заборгованості у розмірі 19548,94 грн. (несплачена вартість товару за накладною від 29.10.2012р. № 4694-Z-Укр._Р.) мають бути нараховані за період з 30.10.2012р. по 19.03.2013р., з урахуванням індексів інфляції, які мали місце у листопаді та грудні 2012 року, а також у січні, лютому та березні 2013р. (у відповідності до вимог раніше вказаного за текстом даного рішення листа Верховного суду України). Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними, 99,99 % - за листопад 2012р., 100,2 % - за грудень 2012р., 100,2% - за січень 2013р., 99,99 % - за лютий 2013р. та 100,0 % за березень 2013р. Середній індекс інфляції за період часу з листопада 2012 року по березень 2013 року, включно, складає - 1,002. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,00199 = 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,00

Розмір заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, становить 19 558,04 грн.

19 588,04 грн. = 19 548,94 грн. х 1,002

Розмір втрат від інфляції становить

39,10 грн. = 19 588,04 грн. - 19 548,94 грн.

Втрати від інфляції на суму заборгованості у розмірі 18 098,47 грн. (несплачена вартість товару за накладною від 13.11.2012р. № 5539-Z-Укр._Р.) за період з 14.11.2012р. по 19.03.2013р. мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції, які мали місце у листопаді та грудні 2012 року, а також у січні, лютому та березні 2013р. (у відповідності до вимог раніше вказаного за текстом даного рішення листа Верховного суду України). Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними, 99,99 % - за листопад 2012р., 100,2 % - за грудень 2012р., 100,2% - за січень 2013р., 99,99 % - за лютий 2013р. та 100,0 % за березень 2013р. Середній індекс інфляції за період часу з грудня 2012 року по березень 2013 року, включно, складає - 1,002. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,00199 = 0,999 х 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,00

Розмір заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, становить 18 152,77 грн.

18 134,67 грн. = 18 098,47 грн. х 1,002

Розмір втрат від інфляції становить

36,20 грн. = 18 134,67 грн. - 18 098,47 грн.

Втрати від інфляції на суму заборгованості у розмірі 18 495,58 грн. (несплачена вартість товару за накладною від 26.11.2012р. № 6357-Z-Укр._Р. ) за період з 27.11.2012р. по 19.03.2013р. мають бути нараховані з урахуванням індексів інфляції, які мали місце у грудні 2012 року, а також у січні, лютому та березні 2013р. (у відповідності до вимог раніше вказаного за текстом даного рішення листа Верховного суду України). Відповідні щомісячні індекси інфляції є наступними, 100,2 % - за грудень 2012р., 100,2% - за січень 2013р., 99,99 % - за лютий 2013р. та 100,0 % за березень 2013р. Середній індекс інфляції за період часу з грудня 2012 року по березень 2013 року, включно, складає - 1,002. Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,003 = 1,002 х 1,002 х 0,999 х 1,00

Розмір заборгованості, з урахуванням індексу інфляції, становить 18 152,77 грн.

18 551,07 грн. = 18 495,58 грн. х 1,003

Розмір втрат від інфляції становить

55,49 грн. = 18 551,07 грн. - 18 495,58 грн.

Загальна сума втрат від інфляції становить 137,53 грн.

137,53 грн. = 6,74 грн. + 39,10 грн. + 36,20 грн. + 55,49 грн.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення 155,63 грн. втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 137,53 грн.

Позовні вимоги про стягнення 7402,00 грн. плати (відсотків) за користування чужими грошима не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно з ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Також, з огляду на вищевказані норми, відсотки за прострочення виконання грошового зобов'язання, незалежно від їхнього розміру, слідує обчислювати виходячи із річної ставки таких відсотків.

Відповідно до п. 7 Додатку № 1 від 20.01.2012р. до договору при порушенні терміну оплати за товар, отриманий з відстрочкою платежу, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Також, згідно із п. 7 Додатку № 1 від 20.01.2012р. до договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати товару, поставленого з відстрочкою платежу, позивач має право нарахувати плату у вигляді відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 0,1 % за кожен календарний день від суми заборгованості (згідно ст. 536 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно із ч. 2 цієї ж статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно із ч. 3 цієї ж статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За своєю правовою природою відсотки, які передбачені п. 7 Додатку № 1 від 20.01.2012р. до договору, підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно з ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України. Проте, у свою чергу у цьому ж п.7 Додатку № 1 від 20.01.2012р. до договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наведені висновки суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими коштами, узгоджуються з правовою позицією, яку викладено у постанові Верховного Суду України від 12.12.2011р. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. в справі № 07/238-10 з підстав, передбачених п.1 ст. 111 16 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 23,28 %.

23,28 % = ((3 769,72 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / (16 189,82 грн. (ціна позову після припинення провадження у справі в частині стягнення 53142,99 грн. заборгованості з оплати товару)) х 100

У зв'язку із цим 23,28 % або 400,53 грн. судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження в частині стягнення 53 142,99 грн. заборгованості з оплати товару, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс" (місцезнаходження - 73000, Херсонська обл., м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 31-А; ідент. код ЄДР - 03119061; р/р 26001699251 в ПАТ"Марфін Банк", МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-УКРАЇНА" (місцезнаходження - 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 26; ідент. код ЄДР - 31111213; р/р 26008697144012 в КРД АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 322904) - 608 (шістсот вісім) грн. 39 коп. в якості річних, 137 (сто тридцять сім) грн. 53 коп. в якості втрат від інфляції, 3 023 (три тисячі двадцять три) грн. 80 коп. пені, а також 400 (чотириста) грн. 53 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 18,10 грн. втрат від інфляції та 7 402,00 грн. відсотків за користування чужими грошима.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя К.В. Соловйов