Постанова № 32595925, 25.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2013 року Справа № 812/6176/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Мирончук Н.В.

при секретарі: Стройної О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.05.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1", звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" від 23.05.2013р.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

23 травня 2013 року Відділом державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1", що містяться на поточному рахунку № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1".

У зв'язку з тим, що наявність вказаної постанови про арешт коштів порушує права позивача, оскільки вказаний рахунок є окремим спеціальним рахунком для зарахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та з якого проводиться виплата грошей у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати грошей у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця в частині накладення арешту на цільовий рахунок №2604430332801.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неприбуття суду не повідомив. Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на слідуюче.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Судом встановлено, що на виконанні Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" заборгованості на користь УПФ України м. Алчевськ, на загальну суму 326939,05 грн., згідно вимоги Ю-54 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" боргу на вказану суму, на виконання якої, державним виконавцем відповідача було відкрито виконавче провадження, та у рамках якого у зв'язку з невиконанням в добровільному порядку постанови, державним виконавцем винесено постанову від 23.05.2013 року про накладення арешту у межах суми 326939,05 грн. на розрахункові рахунки позивача, у тому числі - р/р 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1". (а.с. 6).

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно із статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня, після її винесення, боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

Проте, вказана постанова про арешт коштів боржника була відповідачем направлена поштою та отримана позивачем лише 09.07.2013 року.

Позивач з позовом звернувся до суду 11.07.2013 року. Позивач просить поновити строки звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що строки звернення до суду позивачем не порушені.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1". Вказані обставини підтверджуються Довідкою банку від 18.07.2013р.-(а.с. 15)

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції було накладено арешт на грошові кошти позивача, що містяться на конкретних рахунках.(а.с.9)

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що поточний рахунок № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" є рахунком зі спеціальним режимом використання для акумулювання сум для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.15).

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на спеціальному рахунку.

Статтею 73 Закону зазначено, що не може бути звернено стягнення на матеріальну допомогу на лікування та допомогу на поховання.

Державним виконавцем дійсно було накладено арешт на розрахункові рахунки, у тому числі на р/р № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1", який було відкрито відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Проте, про зазначене державному виконавцю може бути відомо лише з листа банку та лише після накладення арешту на вказаний розрахунковий рахунок.

Отже, з викладеного вище, слід зазначити, що державним виконавцем виконані дії у відповідності з діючим законодавством та в даному випадку проведено одну із виконавчих дій - винесення постанови про арешт коштів боржника.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для визнання постанови про накладення арешту на кошти протиправною, а тому в цій частині позовні вимоги позивача не можуть бути задоволеними.

Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначає умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», за видами: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах;допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів,безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (далі - Порядок).

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення, на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що арешт спеціального рахунку № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" і який є рахунком зі спеціальним режимом використання для акумулювання сум з метою надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позбавляє позивача можливості використати надане йому право щодо надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що в свою чергу, є підставою для припинення дії спеціального рахунку, а також для настання негативних наслідків для позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що р/р № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", є «рахунком спеціального режиму використання», судом встановлено, що поточний рахунок №2604430332801 є цільовим, тому на нього не може бути накладено арешт.

На підставі викладеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1".

Щодо позовних вимог відносно зняття арешту судом з рахунку № 2604430332801, то суд зазначає, що вказані дії відносяться до повноважень банку, який повинен зняти арешт на підставі рішення суду. Суд не може перекласти на себе повноваження банку та зняти арешт з рахунку, а тому вказані вимоги позивача, судом не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1" до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.05.2013р., що містяться на рахунку № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Антонової Т.Ю. від 23.05.2013 року, в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку № 2604430332801, МФО 305749, який відкрито у Алчевському відділенні ПАТ „Банк Кредит Лніпро", та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Россвет-1", і.код - 35038195, з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 11,48 грн. (одинадцять гривень 48 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Мирончук