Постанова № 32594215, 16.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р.Справа № 2а-354/12/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тандем" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, у справі за позовом Приватного підприємства "Тандем" до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року відмовлено в задоволені позову ПП "Тандем" про: визнання протиправним та скасування наказу податкового органу про проведення перевірки №1022 від 21.12.2011 року; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення та оформлення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Тандем"; скасування податкового повідомлення-рішення №0002752301 від 12.01.2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовлоьнити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом непрамірно проведено перевірку позивача, оскільки останнім не отримано відповідного повідомлення, а в копії наказу про проведення перевірки немає підпису уповноваженої особи.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення також є необґрунтованим, так як прийнято на підставі того, що податковим органом зроблено висновок щодо фіктивності укладених угод між позивачем та ПП "Фіто Сервіс Плюс", що призвело до заниженням ПП "Тандем" податку на додану вартість за грудень 2010 року - квітень 2011 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом, на підставі наказу №1022 від 21.12.2011 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Тандем» з питань підтвердження господарських відносин з його контрагентом - ПП «Фіто Сервіс-Плюс», за грудень 2010 року та лютий-квітень 2011 року, про що складено акт №1469/230-31883432, яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України, а саме укладання правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість, за грудень 2010 року, у розмірі 3400 грн., та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, за лютий-квітень 2011 року, у розмірі 6271 грн.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та ПП "Фіто Сервіс-Плюс" укладено угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто є нікчемними, а тому позивачем неправомірно зменшено розмір ПДВ, який підлягає сплаті, при господарських операціях з даним контрагентом.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002752301 від 12 січня 2012 року про збільшення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ, на суму 9671 грн., та про застосування штрафних санкцій, в сумі 851 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необгрунтованості позовних вимог, з яким не погоджується судова колегія з наступних підстав.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судовою колегією встановлено, що приводом та підставою для проведення оскаржуваної перевірки є виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства (а.с.7). На виконання вищевказаних вимог податкового законодавства, податковим органом надіслано до позивача запити для отримання інформації щодо взаємовідносин з ПП "Фіто Сервіс-Плюс" за грудень 2010 року (запит №3580/7/230-47 від 12.04.2011 року) та за лютий-квітень 2011 року (запит №12461/10/230-44 від 14.12.2011 року).

Згідно акту перевірки - позивачем надано відповідь на дані запити листами від 21.06.2011 року та від 23.12.2011 року відповідно, тобто у 10-денний строк передбачений пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.8).

В оскаржуваному наказі на проведення перевірки відсутній підпис уповноваженої особи (а.с.7), а сам наказ на проведення перевірки позивачем фактично отримано поштою 30.12.2011 року (а.с.40), тобто вже після закінчення проведення перевірки.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом порушено вищезазначені вимоги щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, так як остання проводиться за умови направлення письмового запиту щодо певних обставин та не подання суб'єктом господарювання запитуємої інформації, що не підтверджено матеріалам справи. Крім того, податковим органом порушено порядок повідомлення перевіряїмої особи про початок проведення перевірки, а тому судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним і скасування наказу на проведення перевірки та визнання протиправними дії податкового органу щодо оформлення незаконно проведеної перевірки - підлягають задоволенню.

Перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного податкового періоду складається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону, датою виникнення права на формування податкового кредиту, вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.4 ст.7 вказаного Закону - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст.198 цього ж Кодексу, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону для віднесення певних сум до валових витрат, не є безумовною підставою для включення до валових витрат, якщо податковий орган доведе, зокрема, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено податок на додану вартість, за грудень 2010 року, у розмірі 3400 грн., та за лютий-квітень 2011 року, у розмірі 6271 грн.

На формування розміру ПДВ вплинули господарські операції позивача з ПП "Фіто Сервіс-Плюс" щодо придбання товарів для будівництва та автозапчастин, у період з грудня 2010 року по квітень 2011 року, які здійснено на виконання договору №30 від 01.12.2010 року.

На підтвердження господарських відносин з даним підприємством, позивачем надано копію вищевказаного договору (а.с.71), в якому зазначено про купівлю позивачем у вищевказаного підприємства будівельних матеріалів та автозапчастин; довідки про наявність у контрагента свідоцтва зі сплати ПДВ (а.с.75); видаткові та податкові накладні, які підтверджують факт передачі товарів та їх ціну; квитанції про сплату коштів за придбаний товар; договори №5 та №6 від 10.01.2011 року та від 21.01.2011 року, які підверджують подальший продаж цих товарів третім особам (ТОВ "Геліос-1" та ТОВ "Тройка").

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що дійсно між позивачем та вищевказаним підприємством укладено договір з придбання будівельних матеріалів та автозапчастин, підтверджено факт їх отримання, сплати та подальше використання у своїй господарській діяльності шляхом передпродажу або надання відповідних послуг, тобто позивачем доведено товарність проведених операцій та підтверджено право на віднесення сум за договором до складу свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем підтверджено зазначений розмір ПДВ за вказаний період - оскаржуване рішення податкового органу є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Судова колегія не погоджується з посиланнями відповідача щодо того, що відсутність належної матеріально-технічної бази у постачальника позивача (а.с.35) - є підставою для визнання нікчемними господарських операцій між ними, оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаної юридичної особи, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тандем" задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Тандем" до Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області №1022 від 21 грудня 2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Тандем".

Визнати противними дії Державної податкової інспекції у м.Новій Каховці Херсонської області щодо проведення перевірки Приватного підприємства "Тандем" з 21 грудня 2011 року по 27 грудня 2011 року, а як наслідок складання акту перевірки №1469/230-31883432 від 27 грудня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002752301 від 12 січня 2012 року щодо збільшення Приватному підприємству "Тандем" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 9671 гривень, та застосування штрафних (фінансових санкцій), у розмірі 851 гривні.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М.Танасогло