Ухвала суду № 32594168, 09.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р.Справа № 2а-5663/11/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДом-Николаев" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року задоволено позов та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.07.2011 року №0000640070 та №000065007.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо неправомірності вищевказаних рішень податкового органу, так як в ході проведеної перевірки, податковим органом встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.74 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч.1 ст.228 Цивільного Кодексу України - позивачем укладено угоди з ТОВ "Меридіан СА" та ТОВ "Софита", які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто є нікчемними, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, у розмірі 17316 грн., та позивачем занижено ПДВ за вересень 2010 року, у розмірі 2235 грн., а тому податковим органом правомірно прийнято рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що з 21 по 25 червня 2011 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ і зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодах за жовтень 2010 року, про що складено акт №2011/070-19/33730705, яким встановлено порушення позивачем:

- ст.1 п.1.8., ст.7 п.7.4. пп.7.4.1., п.7.7. пп.7.7.1., 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, на 17316,0 грн.;

- ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення різниці за вересень 2010 року, на суму 17316 грн., і занижено позитивне значення різниці за вересень 2010 року, на суму 2235 грн., та занижено ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет за вересень 2010 року, на суму 2235,0 грн.;

- ст. 7 п. 7.4. пп. 7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту в жовтні 2010 року, на суму 3333,0 грн.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та ТОВ "Меридіан СА" і ТОВ "Софита" укладено договори з придбання товарів та послуг, які фактично не передано позивачу, тобто вказані договори є нікчемними, що призвело до заниження ПДВ та завищення від'ємного значення податкового кредиту.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000640070, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ, на суму 2235 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію, у розмірі 558,75 грн., та №000065007, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, на загальну суму 20649 грн.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7 цього ж закону - податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Виписка податкової накладної та її включення до реєстру повинні відбуватися одночасно. Податкова накладна, виписана та не включена до реєстру на дату її виписки, не може вважатися оформленою відповідно до «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових неладних», затвердженого Наказом ДПА України № 244 від 30.06.2005 року.

Згідно п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 вищевказаного закону - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктами 2.4., 2.5 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, на 17316,0 грн., завищено від'ємне значення різниці за вересень 2010 року, на суму 17316 грн., і занижено позитивне значення різниці за вересень 2010 року, на суму 2235 грн., та занижено ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет за вересень 2010 року, на суму 2235,0 грн.

На формування розміру ПДВ вплинули господарські операції з придбання кукурудзи у ТОВ "Меридіан СА" на підставі договору №15/09 від 15.09.2010 року і 2-15/10 від 15.10.2010 року та придбання у ТОВ "Софита" послуг транспортування даної кукурудзи, на підставі договору № 01/09 від 01.09.2010 року.

На підтвердження господарських відносин з даними підприємствами, позивачем надано копії договорів, довідки з ЄДР, платіжні доручення, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти здачі \ прийому робіт (а.с.30-39, 71-96, 123-133). Крім того, позивачем надано договір складського зберігання придбаної кукурудзи за №63/10 від 01.09.2010 року (а.с.145) та контракт №К1009-031 від 15.09.2010 року щодо продажу кукурудзи третій особі - ТОВ "Луї Дрейфус Комодітіз України ЛТД" (а.с.134, 140-142).

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що дійсно між позивачем та вищевказаними підприємствами укладено договори з придбання кукурудзи та її транспортування, також позивачем доведено фактичне надходження та зберігання даної кукурудзи на складі третьої особи та подальший її продаж, тобто позивачем доведено товарність проведених операцій та підтверджено право на віднесення сум за договором до складу свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем підтверджено зазначений розмір ПДВ за вказаний період - оскаржувані рішення податкового органу є необґрунтованими та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло