ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
"24" липня 2013 р. Справа № 915/913/13
Позивач Прокурор міста Миколаєва, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54030
в інтересах держави
Відповідачі 1) Виконавчий комітет Миколаївської міської ради,
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
2) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Прокурор - Ібрагімова А.О. посвідчення № 009630
Від відповідача-1 - Горобченко О.В. довіреність № 669/020201-22/0207/13 від 15.03.13 р.
Від відповідача-2 - не з'явився
СУТЬ СПОРУ скасування п.п. 1.8, 1.9 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012 р.; скасування п.п. 34, 35 розділу 2 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 р.; визнання недійсними з моменту вчинення договори про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за №№ 58, 59 зі змінами, внесеними 22.04.13 р. за №№ 58/1-13, 59/1-13.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Миколаєва звернувся з позовом в інтересах держави до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач-1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про: скасування пунктів 1.8, 1.9 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 331 від 23.03.2012 р., якими відповідачу-2 надано 2 дозволи на розміщення 2-х пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2;
скасування п.п. 34, 35 розділу 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 р., якими відповідачу-2 надано 2 дозволи на продовження дії особистого строкового сервітуту для розміщення 2 пересувних тимчасових споруд у вигляді нестаціонарних об'єктів сфери послуг площею 3 кв.м. кожен на земельній ділянці загальною площею 5 кв.м. кожна, загальною нормативно грошовою оцінкою 20 020,88 грн. за адресою: АДРЕСА_2;
визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між відповідачами зі змінами, внесеними 22.04.2013 р. за № 58/1-13, № 59/1-13.
17.07.2013 року від прокурора надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, в якій він просить прийняти відмову від позовних вимог та припинити провадження у справі № 915/913/13 в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між виконавчим
комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1, зі змінами, внесеними 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13.
Прокурор свою заяву обґрунтував тим, що відповідно до ст. 100 ЗК України та ст. 402 ЦК України, договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно зі ст. 182 ЦК України, державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Положенням про управління Держземагентства у районі, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10.05.2012 р., передбачено, що територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), тощо.
На підставі п.п. 34, 35 розділу 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 327 від 29.03.2013 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1 22.04.2013 укладено 2 договори про зміни №58/1-13, №59/1-13 до договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованих в Миколаївській міській раді 23.04.2012 за №№58, 59.
Разом з тим, відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Статтею 6 вказаного закону передбачено, що систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Згідно з п.п. 4.33, 4.34 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1707/5 від 23.06.2011, управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону, надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження відповідно до закону.
Враховуючи викладене, прокурор вважає , що договори про встановлення особистого строкового сервітуту, укладені 23.04.2012 за №58, №59 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1, та договори про зміни від 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13 в порушення вимог вищевказаного законодавства зареєстровані не уповноваженим органом.
Враховуючи, що:
Станом на час укладення договорів від 23.04.2012 р. про встановлення особистого строкового сервітуту за № 58, № 59 діяла редакція статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», викладена прокурором.
Станом на час укладення договорів від 22.04.2013 про зміни №58/1-13, №59/1-13 до договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрованих в Миколаївській міській раді за №№ 58, 59, систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку ( частина перша статті 6 в редакції Законів N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012, N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }
За змістом ст.ст. 210 та 640 ЦК України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Зокрема, в будь-якому разі не вважається вчиненим правочин (укладеним господарський договір), за яким, зокрема, не здійснено державну реєстрацію, необхідну для його вчинення. ( Вказана правова позиція викладена в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).
Отже, договори про встановлення особистого строкового сервітуту, укладені 23.04.2012 за №58, №59 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1, та договори про зміни від 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13, зареєстровано Миколаївською міською радою, є не укладеними.
Статтею 78 ГПК України, передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Подану заяву про відмову від позову підписано прокурором м. Миколаєва, який має право повністю або частково відмовлятися від позовів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач(прокурор) відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК України у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства (п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 р.).
Враховуючи, що заява прокурора відповідає вимогам діючого законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, наслідки відмови від позову прокурору відомі та роз'яснені, суд вважає, що відмову від позову в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1, зі змінами, внесеними 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13, слід прийняти, відповідно до ст. 78 ГПК України, провадження у справі в цій частині припинити, прокурор від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
Прийняти відмову прокурора міста Миколаєва (Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв) від позову в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між виконавчим
комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), зі змінами, внесеними 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13.
Провадження у справі в частині визнання недійсними з моменту вчинення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, укладених 23.04.2012 р. за № 58, № 59 між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), зі змінами, внесеними 22.04.2013 за №58/1-13, №59/1-13 припинити.
Ухвала може бути оскаржена.
Суддя Т.М.Дубова
Судове рішення № 32591019, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 24.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/913/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: