Ухвала суду № 32590960, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/10026/13 23.07.13

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Джерела" (ОСББ

"Джерела")

до 1) Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (ПАТ ХК "Київміськбуд")

2) Київської міської державної адміністрації (КМДА)

про передачу на баланс службової квартири

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Шкарбанов В.Г. (дов. б/н від 01.06.2013р.)

Від відповідача 1) Книш М. Б. (дов. № 4650/0/2-12 від 21.06.2012 р.)

2) Коновальчук Я. С. (дов. № 001-158 від 07.02.2013 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Джерела" (ОСББ "Джерела") (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (ПАТ ХК "Київміськбуд") (далі по тексту - відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (КМДА) (далі по тексту - відповідач-2) про передачу на баланс службової квартири № 224 по вул. Вишняківська, 13, м. Київ та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10026/13, розгляд справи призначено на 25.06.2013 року.

20.06.2013 року представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву, а 21.06.2013 року відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.07.2013 року, в зв'язку з задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи та неявкою відповідачів в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

17.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання (уточнення до позовної заяви).

17.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

22.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 224, вул. Вишняківська, 13, м. Київ та заборону вчинення дій щодо її відчуження.

23.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано заперечення на відзив.

В судове засідання 23.07.2013 року представники сторін з'явились.

Відповідно до клопотання позивача поданого суду 17.07.2013 року, позивач при оформленні позовної заяви по справі допустив помилку, яка полягає в зазначенні Київської міської державної адміністрації (КМДА) відповідачем -2, в той час як зазначена особа є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору по справі. З огляду на викладене позивач просить суд у позовній заяві читати Відповідач: ПАТ «ХК «Київміськбуд», третя особа по справі: Київська міська державна адміністрація.

Оскільки чинним ГПК України не передбачено можливості зміни процесуального статусу відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору, а прохальна частина позовної заяви, поданої до суду, в якій заявляються позовні вимоги до обох відповідачів, не змінена, суд дійшов висновку про залишення поданого позивачем клопотання без розгляду, оскільки зміна вказаних обставин не може вважатися помилкою.

Представником позивача в судовому засіданні 23.07.2013 року надано усні пояснення по суті клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та заборону вчинення дій щодо її відчуження, відповідно до яких просить суд клопотання задовольнити. Представниками відповідача - 1 та відповідача - 2 надані усні пояснення по суті клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в яких просять суд відмовити в його задоволенні.

В поданому клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на квартиру № 224, по вул. Вишняківській, 13 в м. Києві та накласти заборону на вчинення дій щодо її відчуження, оскільки керівництво ПАТ «ХК «Київміськбуд» умисно та незаконно привласнило майно ОСББ «Джерела» і тощо, що може привести до непередбачуваних наслідків (умисний перепродаж кв. № 224, умисне заселення даної квартири, умисна здача даної квартири в оренду).

Розглянувши клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданого клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до а. 2 п. 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача - 1 та відповідача - 2 передати на баланс позивача службову квартиру № 224 по вул. Вишняківська, 13 в м. Києві та оформити і підписати відповідні документи. При цьому із матеріалів справи вбачається, що власником квартири № 224 є відповідач -1, про що свідчать відповідні правовстановлюючі документи.

Як вже зазначалося, клопотання про накладення арешту обґрунтоване можливістю настання непередбачуваних наслідків, зокрема, умисного перепродажу квартири, умисного заселення квартири, умисної здачі квартири в оренду, тобто, заява про забезпечення позову обґрунтована можливістю відчуження спірного майна, однак заявником не обґрунтоване яким чином це перешкодить передачі на баланс спірного нерухомого майна.

Заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки предметом спору не є визнання права власності на нерухоме майно, а є тільки спір щодо балансоутримувача даного майна, що не є спором про право власності на майно. За таких обставин, захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, не пов'язаний з предметом позову, а отже не здатний забезпечити заявлені позовні вимоги, може призвести до порушення прав власності іншої особи, а отже є неадекватним по відношенню до заявлених позовних вимог.

Відповідно до викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на квартиру, яка відповідно до правовстановлюючих документів належить відповідачеві-1, та вимоги щодо якої заявлені тільки щодо встановлення балансоутримувача даного нерухомого майна.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати. Позивачем не було сплачено судовий збір за розгляд клопотання про накладення арешту (заяви про забезпечення позову).

Відповідно до а. 4 п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно ст. 49 ГПК у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

За таких обставин, суд зазначає, що при вирішенні справи по суті (прийняттям рішення або ухвали суду), судовий збір за розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.07.2013 року, буде покладено на позивача у справі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

За усним клопотанням представника позивача, в судовому засіданні 23.07.2013 року відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 25.07.2013 року.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65,66, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву в судовому засіданні до 25.07.13 о 12:30. Засідання суду відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва, корпус Б, в залі № 19.

2. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.

3. У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову від 22.07.2013 року - відмовити.

4. Дану ухвалу може бути оскаржено в передбаченому законом порядку в частині відмови у вжитті заходів до забезпечення позову.

Суддя Г.П. Бондаренко