Ухвала суду № 32590053, 17.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4443/13-а Головуючий у 1- й інстанції Шулежко В.П.

Суддя - доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Вівдиченко Т.Р.,

Федорової Г.Г.

.

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" до Державної податкової служби України про визнання недійсною податкової консультації, визнання права на застосування податкової пільги, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України та просило визнати недійсною податкову консультацію, викладену в листі Державної податкової служби України від 05.03.2013 року №3360/6/15-3115 «Щодо особливостей оподаткуванням податку на додану вартість операцій з постачання програмної продукції» за підписом Заступника Голови А.П. Ігнатова та визнати право на застосування податкової пільги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2013 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на те, що зазначену ухвалу винесено із порушенням та неправильними застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що лист, який позивач вважає податковою консультацією, за своєю природою не має індивідуального характеру, а є лише повідомленням контролюючого органу всіх платників податків, не створює правових наслідків, тому дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п.1 ч2 ст.17 КАС України). ,

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

Частиною 3 ст. 50 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п. п. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено порядок надання податкових консультацій, згідно якої:

- за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства;

- податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію;

- за вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі;

- консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку;

- контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень;

Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до зазначеної норми визначено процедурне питання оскарження податкових консультацій, а саме визначено, що оскарження таких консультацій відбувається в порядку передбаченому для оскарження як правовий акт індивідуальної дії.

До того ж, з аналізу вищезазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Проте Податковий кодекс України чітко передбачає право позивача як платника податків на звернення до суду із позовом та визначає: підстави для визнання недійсною податкової консультації; суперечність податкової консультації нормам або змісту відповідного податку або збору.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали, вважає, що суд першої інстанції фактично вдався до аналізу правовідносин між сторонами, надавши правову оцінку діям податкового органу, тобто розпочав розгляд справи по суті, але при цьому закрив провадження по справі.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, проте судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не наведено жодних посилань та роз'яснень позивачу з цього приводу.

Враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з вирішенням справи по суті.

Крім того, закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції залишив поза увагою і вимогу позивача щодо визнання за ним права на застосування податкової пільги і не надав цій вимозі жодної правової оцінки.

Оскільки суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивача на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена Кодексом адміністративного судочинства України, це є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Українські національні інформаційні системи" до Державної податкової служби України про визнання недійсною податкової консультації, визнання права на застосування податкової пільги - скасувати та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.07.2013 року.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Т.Р. Вівдиченко

Г.Г.Федорова

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.