Ухвала суду № 32589881, 24.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/562/13-ц Провадження № 22-ц/795/1746/2013 Головуючий у I інстанції -Бригинець М. М. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Губар В.С., Позігуна М.І.,при секретарі:Халимон Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ „Дельта Банк" просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2013 року, яким відмовлено в задоволенні його позову, та винести нове рішення про задоволення вимог банку в повному обсязі. Незаконність рішення суду апелянт обгрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в п.п.10.1 п.10 Договору №001-09113-200906 сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором, отже строк дії договору не є припиненим і на сьогоднішній день, а відтак не є пропущеним строк позовної давності.

В судове засідання учасники судового розгляду не з"явились, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, тому відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд вважає можливим розгляд справи у відсутність нез"явившихся учасників судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

По справі встановлено, що 20 вересня 2006 року між ТОВ „КБ „Дельта" (згодом перейменоване на ПАТ „Дельта Банк") та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №001-09113-200906, згідно умов якого банк надає позичальнику грошові кошти у сумі 12507,18 грн. із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних не пізніше ніж 19 вересня 2009 року; кредит надається на придбання позичальником майна (послуг) згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі №СЦ/СЧ-3119 від 20 вересня 2006 року та оплату кредитору плати за надання кредиту, яка становить 595,58 грн.; за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти, виходячи зі ставки 5% в рік; за ведення кредитної справи позичальник сплачує кредитору плату в розмірі 2,99% в місяць (а.с.5-6).

В рахунку-фактурі №СЦ/СЧ-3119 від 20 вересня 2006 року зазначений товар Qosmio F-113 Toshiba, вартістю 11911,60 грн. (а.с.8).

Згідно меморіального ордеру від 21 вересня 2006 року ТОВ КБ „Дельта" перерахувало дочірньому підприємству „Юнітрейд-Світ" 11911,60 грн., призначення платежу - сплата за товари згідно рахунку-фактури №СЦ/СЧ-3119 від 20 вересня 2006 року ОСОБА_5 (а.с.13).

З викладеного вбачається, що банк свої зобов'язання за кредитним договором №001-09113-200906 від 20 вересня 2006 року виконав в повному обсязі.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ „Дельта Банк" зазначало, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконував належним чином, в результаті чого станом на 23 січня 2013 року виникла заборгованість в сумі 11058,59 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 0 грн., за відсотками - 587,71 грн., за комісіями - 10470,88 грн.

Суд першої інстанції встановив, що не може залишатись заборгованість за відсотками та комісією, у випадку, якщо заборгованість по тілу кредиту становить 0,00 грн. та вважав, що оскільки відповідач погасив суму кредиту 29 вересня 2009 року, то позовна давність за кредитним договором спливла 29 вересня 2012 року, а позивач звернувся до суду 28 лютого 2013 року, тому в позові належить відмовити.

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Доводи апелянта полягають у тому, що строк позовної давності не підлягає застосуванню, оскільки п.п.10.1 п.10 Договору №001-09113-200906 сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Такі твердження не відповідають положенням матеріального права щодо перебігу строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

П.1.1 кредитного договору сторони визначили, що банк надає позичальнику грошові кошти із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних не пізніше ніж 19 вересня 2009 року, тобто, сторони узгодили строк виконання зобов"язань за договором.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За положеннями ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, за системним аналізом зазначених норм матеріального права строки та терміни дії договору мають визначатись роками, місяцями, тижнями, днями, годинами, календарною датою або подією, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язаний його початок.

Тобто, після спливу терміну дії договору почався перебіг строку позовної давності.

При цьому суд першої інстанції вірно врахував, що відповідач погасив суму кредиту 29 вересня 2009 року, і відлік здійснив саме від цієї дати, з врахуванням положень ч.1 ст.264 ЦК України.

Доводи апелянта про те, що договір діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором, враховуючи вищевикладене, не можуть бути правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вказівка на строк дії договору до його повного виконання не є тією подією, яка має неминуче настати і, відповідно, строк або термін дії договору не може визначатись у такий спосіб.

Також апеляційний суд враховує, що п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз"яснено: у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого настав. У зв"язку з цим позовна давність про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, вищезазначене правило застосовується і до додаткових вимог банку (фінансової установи).

Крім того, відповідно до положень п.7 ч.11 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У даному спорі кредитний договір за правовою природою є споживчим кредитом і на нього поширюються вищезазначені положення закону.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у лютому 2013 року, ним було пропущено строк позовної давності, в зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано застосував до даних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.

Згідно положень ч.1 ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи зазначене, виходячи із доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскаржуване рішення - залишенню без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: