Рішення № 32584859, 23.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.2013р. Справа № 905/4024/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 33852448

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь, ідентифікаційний код 32321247

про: стягнення заборгованості в сумі 9003,5грн., розірвання договору №228/1 від 18.06.2008р. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой» демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні щити розміром 3,0х6,0м - у кількості 3 одиниць.

за участю уповноважених представників:

Прокурор - Осипенко Ю.С. (за посвідченням № 003174 );

від Позивача - Затворницька О.М. (за довіреністю №05-395-01 від 12.04.2012р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.06.2013р. на 04.07.2013р.. з 04.07.2013р. на 23.07.2013р.

У судовому засіданні 23.07.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Іллічівського району м. Маріуполя (далі - Заявник) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9003,5грн., розірвання договору №228/1 від 18.06.2008р. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой» демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні щити розміром 3,0х6,0м - у кількості 3 одиниць.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 228/1 від 18.06.2008р. в перебігу строку його дії, внаслідок чого виникла стягувана заборгованість та підстави для розірвання договору і подальшого демонтажу рекламної конструкції.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надав договір №228/1 від 18.06.2008р., претензію №33 від 20.09.2012р., претензію №37 від 13.05.2013р., рішення виконавчого комітету, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 610, 611, 612, 622, 526, 651, 653, 785, 291 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 188 Господарського кодексу України.

Позивачем надав документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.27-45, 54-58, 59) у тому числі:

- пояснення по справі №664 від 03.07.2013р., якими підтримав позовні вимоги у повному обсягу, визначаючи період формування стягуваної заборгованості з ІІІ кварталу 2009р. по І квартал 2013р.;

- клопотання від 22.07.2013р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 9003,5 грн. та зобов'язання розірвати договір;

- клопотання про відмову від клопотання від 22.07.2013р. та застосування до позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 9003,5грн. та зобов'язання розірвати договір наслідків відсутності предмету спору, у якому також погодився із клопотання Відповідача про надання йому 30-ти денного строку на демонтування спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідач надав документи на виконання рішення суду (а.с.а.с.16-19, 22-26), у тому числі відзив, яким визнав позовні вимоги у повному обсязі і просив надати 30-ти денний строк для демонтажу рекламних конструкцій та надав платіжне доручення №42 від 01.07.2013р. про сплату боргу у розмірі 9003,50 грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 23.06.2013р., у зв'язку із знаходженням судді Сгари Е.В. у відпустці, справу №905/4024/13 було передано на розгляд судді Попкову Д.О.

У судовому засіданні 23.07.2013р. Позивач наполягав на задоволенні клопотання від 22.07.2013р., погоджуючись із 30-ти денним строком демонтажу рекламної конструкції, що також було підтримано Прокурором, з огляду на що суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильною правової кваліфікації розглядуваних правовідносин, а неявка Відповідача, яким у відзиві наголошено про здійснення розгляду справи без свого представника, не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судових засіданнях присутніх представників учасників справи, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.2008р. на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради №228/1 від 18.06.2008р. (а.с.11) Товариству з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой» були видані дозволи (а.с.а.с.34 - 45) на розміщення зовнішньої реклами - рекламних щитів розміром 3,0х6,0 м. за адресами: вул. Київська/вул. Рівнинна, вул. Красно флотська р-н ринку, вул. Олімпійська / вул. Пейзажна, зі строком дії на 5 років.

18.06.2008р. між Позивачем (Адміністрація) та Відповідачем (Розповсюджувач) був укладений договір №228/1 (а.с.31), відповідно до п.1.1., 2.1. якого Адміністрація надає, а розповсюджувач приймає в тимчасове користування місця для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: розміщення рекламних щитів розміром 3,0 х 6,0 м. - 3 шт., з адресами: вул. Київська/вул. Рівнинна, вул. Красно флотська р-н ринку, вул. Олімпійська / вул. Пейзажна, зі строком дії на 5 років - до 18.06.2013р.

Згідно з п. 4.1 договору, за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності, Розповсюджувач зовнішньої реклами протягом всього строку дії договору згідно п. 2.1 щоквартально до 18 числа першого місяця поточного кварталу сплачує на рахунок міського бюджету 3244,5 грн.

Крім того, в п.2.2. договору визначено, що після закінчення терміну дії договору Розповсюджувач повинен протягом 5-ти діб демонтувати спеціальні конструкції.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача із претензіями №1395 від 20.09.2012р. (а.с.8), №401 від 13.05.2013р. (а.с.а.с.9-10) з вимогами погасити наявну заборгованість у розмірі 6489грн. та 9003,5грн. відповідно.

У зв'язку із незадоволення претензійних вимог Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Позивач в останньому клопотанні від 23.07.2013р. (а.с.59) просив припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 9003,50 грн. та розірванні договору №228/1 від 18.06.2008р, у зв'язку із відсутністю предмету спору та погодився із клопотанням Відповідача про надання 30-ти денного строку для демонтажу рекламних конструкцій, з чим погодився і Прокурор.

Відповідач у відзиві від 02.07.2013р. (а.с.22) визнав позовні вимоги у повному обсязі, просив надати 30-ти денний строк для демонтажу рекламних конструкцій та надав платіжне доручення №42 від 01.07.2013р. про сплату боргу у розмірі 9003,50 грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог Прокурора, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення зобов'язань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді розірвання договору та примушенні до виконання обов'язку з демонтажу рекламного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Положення означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №228/1 від 18.06.2008р. близький до договору найму, адже опосередковую тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги приписи застосовуваних судом в порядку ст. 8 Цивільного кодексу України за аналогією ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, що передбачають обов'язок наймача (орендаря) за користування майном на умовах оренди сплачувати орендну плату, суд зазначає, що укладений між Позивачем та Відповідачем договір №228/1 від 18.06.2008р. належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

В свою чергу, здійснення Відповідачем в перебігу розгляду справи платежу в розмірі 9003,5грн. (а.с.25) зумовило припинення існування відповідних грошових зобов'язань перед Позивачем, що підтверджено довідкою останнього (а.с.56), та існування предмету спору в цій частині.

Крім того, закінчення 18.06.2013р. строку дії спірного договору в перебігу розгляду цієї справи у світлі ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України зумовило і припинення існування підстави для відповідних зобов'язань сторін, що унеможливлює запровадження наслідків дострокового розірвання у розумінні ч.2 ст. 653 цього Кодексу та зумовлює підстави для висновку і про відсутність предмету спору за цією вимогою також.

Таке усунення існування предмету спору зумовлює припинення провадження у справі в частині погашених вимог відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в абз. 1 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 9.4. Постанови Пленуму №6 від 23.03.2012р., у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі - рішенні.

Стовно вимог про зобов'язання Відповідача демонтувати рекламні конструкції суд повідомляє наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою у розумінні ст. 28 Господарського процесуального кодексу України особою - представником за довіреністю від 25.05.2013р. (а.с.19), що передбачає права на вчинення означеної процесуальної дії;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності/відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Як встановлено судом, відповідно до п.2.1. договору та змісту виданих Відповідачеві дозволів, строк їх дії припинився 18.06.2013р., адже жодних доказів продовження такого строку - рішення Виконкому, нового дозволу та додаткової угоди Відповідачем до справи не надано, так само як і доказів існування інших підстав для розміщення спірної рекламної конструкції.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування рекламних конструкцій Відповідача на наданих згідно спірного договору місцях їх розташування.

Отже, враховуючи викладену вище позицію суду щодо можливості застосування за аналогією до правовідносин сторін норм законодавства, які регламентують правовідносини з найму (оренди), у світлі ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України вимоги про зобов'язання здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами також підлягають задоволенню, адже за межами строку дії договору в силу ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Відповідач позбавлений правових підстав використовувати землю комунальної власності для розміщення своєї рекламної конструкцію, що безпосередньо узгодили сторони в 2.2. договору №228/1 від 18.06.2008р.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - демонтувати конструкції) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи клопотання Відповідача та погодження Позивача та Прокурора, суд вважає встановлення 30 - денний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Клопотання Позивача №927 від 18.07.2013р. про відмову від частини позовних вимог судом відхиляється, оскільки його не було погоджено із Прокурором як заявником позову в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, а наявні підстави для припинення провадження в частині позовних вимог через відсутність предмету спору унеможливлює одночасне припинення у зв'язку із прийняттям відмови від цих вимог. Наразі судом також враховується остаточна позиція Позивача стосовно такого клопотання.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судового збору, а розглядуваний спір виник з вини Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі за позовом Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33852448) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32321247) в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 9003,50 грн. та розірвання договору №228/1 від 18.06.2008р.

2. Позовні вимоги Прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 33852448) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32321247) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой» демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами - рекламні щити розміром 3,0х6,0м - у кількості 3 одиниць задовольнити у повному обсязі.

3. Зобов'язати з Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32321247) протягом 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами розміром 3*6 м, розміщені за адресами: вул. Київська/вул. Рівнинна, вул. Красно флотська р-н ринку, вул. Олімпійська / вул. Пейзажна на підставі договору №228/1 від 18.06.2008р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельне об'єднання «Промстрой», м. Маріуполь (ідентифікаційний код 32321247) в доход державного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 4014,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.07.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2013р.

Суддя Д.О. Попков