Постанова № 32584405, 23.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 5013/1131/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційні скарги 1. ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн"; 2. Кіровоградської міської радина постановувід 13.06.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№5013/1131/12 господарського суду Кіровоградської областіза позовомФОП ОСОБА_4доКіровоградської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн"про- визнання недійсним та скасування рішення; - зобов'язання вчинити певні діїза участю представників:

позивача: ОСОБА_5, дов. від 27.05.2013 б/н;

відповідача: Покаленка В.В., дов. від 14.05.2013 №611-мр/з;

третьої особи: Гарпинка С.М., дов. від 27.06.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2013 (суддя С. Колодій), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 (судді Л. Лотоцька, Р. Бахмат, О. Євстигнеєв) позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 року за № 3373, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зобов'язано Кіровоградську міську раду повторно розглянути питання щодо заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Стягнуто з Кіровоградської міської ради судовий збір в сумі 1073,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн" (третя особа у справі) та Кіровоградська міська рада (відповідач у справі) звернулися із касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2013, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вважають, що судами не взято до уваги ст. 113 Регламенту Кіровоградської міської ради а також те, що:

1. при розгляді справи №3-25/08-07 третейським судом було порушено приписи ст. 51 ЗУ "Про третейські суди";

2. підставою відмови в наданні земельної ділянки було її надання в оренду іншій особі, а саме: ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн";

3. на момент надання дозволу та вимог на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4 Кіровоградська міська рада не знала та не могла знати про наявність на цій земельній ділянці належного підприємцю майна.

У відзиві, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

24.11.2008 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся на адресу міського голови з заявою про надання в довгострокову оренду строком на 49 років під розміщення одно або двоповерхової будівлі комерційного призначення земельну ділянку загальною площею 122 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташована нежитлова будівля, належна заявнику на праві власності та зареєстрована в Кіровоградському обласному БТІ за №24623728 від 08.09.2008 року.

09.09.2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся на адресу міського голови з заявою про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 10 років по АДРЕСА_1 площею 150,50 кв. м для розміщення кафе-магазину (т.2, а.с.78).

На спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля (торгівельний павільйон), загальною площею 226,6 кв.м, право власності на яке зареєстровано за позивачем 08.09.2008р., що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.07.2012р. (т.1 а.с.13-14).

Державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно у встановленому законом порядку не скасована.

23.10.2009 року постійною депутатською комісією Кіровоградської міської ради з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин та реклами розглянуто проект рішення "Про затвердження матеріалів вибору та надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1. Комісія вирішила погодити проект рішення "Про затвердження матеріалів вибору та надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1" (т.2, а.с.29).

07.12.2009 року Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища надало ФОП ОСОБА_4 довідку, якою повідомила, що на підставі звернення від 09.09.2009 року до Кіровоградської міської ради з приводу надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 122,00 кв.м. під розміщення кафе-магазину, управлінням, відповідно до покладених повноважень, підготовлено проект рішення Кіровоградської міської ради (т.1, а.с.41).

Згідно витягу з протоколу №82 чотирнадцятої сесії Кіровоградської міської ради п'ятого скликання за порядком денним на розгляд депутатів міської ради винесено питання №1334/м "Про затвердження матеріалів вибору та надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1", по якому доповідав начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Максименко С.П. Але рішення з даного питання прийнято не було (т.1, а.с.106-107).

Головою міської ради в порушення статей 51, 56, 61,62,66,67,92,113 Регламенту роботи Кіровоградської міської ради п"ятого скликання без включення до порядку денного питання щодо розгляду проекту рішення "Про відмову у наданні ФОП ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, без попереднього обов'язкового розгляду такого проекту рішення постійною депутатською комісією Кіровоградської міської ради з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин та реклами, без належного візування такого проекту рішення, без надання на ознайомлення такого проекту рішення депутатам міської ради, поставлено на голосування проект рішення про відмову у наданні дозволу позивачу.

За результатами голосування депутатами міської ради 15.04.2010 прийнято рішення №3373 "Про відмову у наданні ФОП ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Приймаючи оскаржуване рішення №3373 від 15.04.2010 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, Кіровоградська міська рада не вказала підстави такої відмови відповідно до вимог діючого законодавства.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 116,120,123 ЗК України, ст.ст. 16,21,377 ЦК України суди дійшли висновку про те, що відмова в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації має бути вмотивована, і, позаяк оскаржуване рішення такої мотивації не містить, то воно не відповідає приписам ст. 123 ЗК України. Також, суди дійшли висновку про необхідність повторного розгляду Кіровоградською міською радою заяви позивача про надання дозволу на розробку землевпорядної документації із винесенням мотивованого рішення. Зазначене було підставою для задоволення позову.

З огляду на встановлені попередніми судами обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси позивача у справі.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Статтею 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда (Постанова Верховного суду України від 06.12.2010 у справі №40/3).

Як встановлено судами, порушення прав позивача полягає в тому, що відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України ФОП ОСОБА_4 має право на частину земельної ділянки, на якій розташовано належне йому на праві власності нерухоме майно. Відповідно до Конституції України кожен має право володіти та розпоряджатися власністю. Тому, відмовляючи у наданні землі, Кіровоградська міська рада порушила право позивача користуватися нерухомістю та гарантоване йому ст. 14 Конституції України, ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України право користуватися землею.

Статтею 124 ЗК України врегульовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 ЗК України, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України.

В свою чергу, ст. 134 ЗК України встановлено, що надання земельних ділянок здійснюється через аукціони, однак, ч. 2 цієї статті зауважено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Зважаючи, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухомість позивача, надання земельної ділянки здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України, а саме: особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки (ч.2).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.3).

Таким чином, перелік підстав відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Тому, відмовляючи у наданні такого дозволу, рада має посилатися на підстави, визначені ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Однак, судами встановлено, що, в порушення приписів ст. 123 ЗК України, Кіровоградська міська рада в оскаржуваному рішенні не зазначила підставу відмови.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, на спірній земельній ділянці розташоване майно, що належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності.

Тому, відмовляючи в наданні дозволу на розробку проекту відведення, Кіровоградська міська рада фактично позбавила позивача можливості отримати земельну ділянку в оренду під нерухомим майном, що йому належить.

Встановлені попередніми судами обставини справи дають підстави вважати, що оскаржуване рішення Кіровоградської міської ради винесене без врахування вимог ст. 120,123 ЗК України, ст. 377 ЦК України та порушує права позивача, тому, суди обґрунтовано задовольнили позовну вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 15.04.2010 №3373.

Також, судами слушно зауважено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмету спору (п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Оскільки Кіровоградська міська рада безпідставно та невмотивовано відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації, винесла рішення з порушенням вимог ст. 120,123 ЗК України та ст. 377 ЦК України, обґрунтованим є висновок судів про зобов'язання Кіровоградської міської ради повторно розглянути питання щодо заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржників про те, що при розгляді справи №3-25/08-07 третейським судом було порушено приписи ст. 51 ЗУ "Про третейські суди", що ставить під сумнів законність права власності позивача на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці. Між тим, право власності позивача підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.07.2012р. (т.1 а.с.13-14). Судами встановлено, що державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно у встановленому законом порядку не скасована. При цьому, доводи скаржника про те, що при прийнятті судового рішення, на підставі якого зареєстровано право власності позивача на нерухоме майно на спірній земельній ділянці, третейським судом не дотримано ст. 51 ЗУ "Про третейські суди" взагалі не відносяться до предмету спору та спірних правовідносин. Право власності на майно підтверджено належними, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами.

Безпідставними є доводи скаржників про те, що підставою відмови в наданні дозволу на розробку проекту земельної ділянки було її надання в оренду іншій особі, а саме: ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн", оскільки, як вже було зазначено вище, знаходження земельної ділянки у користуванні іншої особи не визначено законодавством у якості підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Також, на вимогу суду (т. 1, арк. 142) третя особа не представила доказів, що на відведеній їй по договору оренди від 28.07.2009 земельній ділянці під час фактичного її передання орендарю встановлено наявність рухомого або нерухомого майна, що належить третій особі (т. 1, арк. 87).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржників про те, що на момент надання дозволу та вимог на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ФОП ОСОБА_4 Кіровоградська міська рада не знала та не могла знати про наявність на цій земельній ділянці належного підприємцю майна, оскільки, як встановлено судами, у заяві від 24.11.2008 №11 про надання спірної земельної ділянки в оренду позивач, як на підставу звернення, вказує на наявне в його власності нерухоме майно. Тому, на момент розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту рада володіла необхідною їй інформацією.

Від імені Українського народу право власника землі здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Право на землю реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно у відповідності до закону (ст.ст.13,14 Конституції України). Земельним Кодексом України, зокрема, ст. 123 передбачений порядок надання землі у користування, де зазначено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності). Тобто міська рада має право вилучати земельні ділянки у землекористувачів (ст. 149 ЗК України).

Також, колегія суддів звертає увагу Кіровоградської міської ради на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зі змісту ч.2 ст. 144 Конституції України та ч.10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами повно та всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, винесено обґрунтовані та законні рішення суду. Підстави для їх скасування та прийняття нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ПП "Кіровоград-Буд-Дизайн" та Кіровоградської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 у справі №5013/1131/12 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун