Постанова № 32584336, 22.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 913/766/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачане з'явилисьвідповідачане з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЛуганської міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013у справі№ 913/766/13-г господарського суду Луганської областіза позовомЛуганської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон і Д"пророзірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Луганська міська рада звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон і Д" про припинення дії договору оренди землі від 15.10.2004р., державна реєстрація від 01.11.2004р. №5235, укладеного з ТОВ "Посейдон і Д", шляхом його розірвання, а також про зобов'язання відповідача повернути Луганській міській раді земельну ділянку площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 на пл. Героїв ВВВ) в тижневий термін з дати набрання чинності рішенням суду, у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.04.2013 року (суддя Семендяєва І.В.) заяву Луганської міської ради про забезпечення позову задоволено; забезпечено позов у справі №913/766/13-г шляхом заборони ТОВ "Посейдон і Д" вчиняти певні дії, а саме: здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: вул.3-я Донєцкая (біля будинку №6 по пл. Героїв ВВВ), в тому числі здійснювати видалення зелених насаджень та винесення інженерних мереж.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 року (судді: Будко Н.В. - головуючий, Манжур В.В., М'ясищев А.М.) ухвалу господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. у справі №913/766/13-г скасовано; у задоволенні заяви Луганської міської ради про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Посейдон і Д" вчиняти певні дії, а саме - здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 по пл. Героїв ВВВ), в тому числі, заборони видалення зелених насаджень та винесення інженерних мереж, відмовлено; стягнуто з Луганської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон і Д" 573,50грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою, Луганська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі ухвалу місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадженні у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції в своїй ухвалі не навів обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, необхідності здійснення відповідного заходу забезпечення позову, а також не встановив, які саме обставини свідчать про вчинення або реальну можливість вчинення відповідачем дій, які мали б наслідком утруднення або неможливість виконання рішення суду. При цьому суд апеляційної інстанції прийняв до уваги наявні в матеріалах справи лист Інспекції ДАБК у Луганській області №7/12-813к-вих13 від 01.04.2013р. з інформацією про припинення відповідачем будівництва спірного об'єкта за результатами проведеної перевірки, а також з повідомленням про те, що на теперішній час будівельні роботи на спірній земельній ділянці не виконуються; акт обстеження земельної ділянки від 08.04.2013р., складений представниками Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, відповідно якого на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: м.Луганськ, вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 на пл. Героїв ВВВ) розташована недобудована будівля та знаходяться будівельні матеріали, зростають багаторічні зелені насадження. За таких обставин апеляційний господарський суд встановив, що на час прийняття ухвали місцевого господарського суду ані здійснення будівельних робіт, ані видалення зелених насаджень відповідачем не здійснювалось, докази в обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, переглянувши ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції її прийнято за відсутності відповідних доказів, зроблено висновок на підставі самого лише посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на відсутність в ухвалі суду першої інстанції мотивів її винесення, а також враховуючи фактичний стан дій сторін і виходячи із предмету даного спору.

З огляду на викладене колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.05.2013 у справі № 913/766/13-г господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда