Постанова № 32581669, 15.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2013 р. м. Київ К/800/9995/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представника позивача - Шульженка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2012

у справі № 2а-12455/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ»

до Київської регіональної митниці

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення форми «Р»

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» № 194 від 28.08.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, в задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «МДЦ Експерт» вимог законодавства України з питань митної справи декларування товарів: «плівки в аркушах Medical X-ray Films Drystar dt 5.000I B» за кодом 3701 10 1000 згідно УКТЗЕД та «Принтер термографічний Drystar 5300» за кодом 9010 10 0000 згідно УКТЗЕД за період 01.09.2009 до 30.04.2012, складено акт № н/51/12/100000000/36407043 від 09.08.2012, в якому встановлено порушення Закону України «Про Митний тариф України» в частині декларування коду товару, що в свою чергу призвело до завищення суми податкового кредиту по сплаті ввізного мита на 7 683,94 грн. та порушення пп. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 88 200,69 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 28.08.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення форми «Р» № 194 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 198 451,55 грн., в т.ч.: 88 200,69 грн. основного платежу та 110 250,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що неправильне декларування позивачем товарів згідно з УКТ ЗЕД за ВМД призвело до порушення вимог щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД та, в свою чергу, до порушення Закону України «Про Митний тариф України» в частині декларування коду товару.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 35, 19 ст. 1 Митного кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур; митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

В розумінні п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки та на положення п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» № 194 від 28.08.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДЦ ЕКСПЕРТ» судові витрати в розмірі 4 365,95 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний