Постанова № 32581159, 18.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року Справа № 813/3403/13-а Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Кормилюка І.В.

представника відповідача Полійчук С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства «Радехівтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011600 від 16.01.2013 року, рішення № 4879/10-2005/337 від 20.03.2013 року та рішення № 962/99-99-10-01-15 від 18.04.2013 року,-

встановив :

Міське комунальне підприємство «Радехівтеплоенерго» (надалі - МКП «Радехівтеплоенерго») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Радехівському районі Львівської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011600 від 16.01.2013 року, рішення Державної податкової служби у Львівській області № 4879/10/10-2005/337 від 20.03.2013 року про результати розгляду первинної скарги, рішення Міністерства доходів і зборів України № 962/6/00-00-10-01-15 від 18.04.2013 року про результати розгляду повторної скарги.

Обгрунтовуючи свою позицію позивач посилається на те, що відповідач внаслідок зміни призначень платежів, визначених позивачем у платіжних дорученнях, зарахував кошти, що сплачувались МКП «Радехівтеплоенерго» в рахунок погашення податкового боргу. А відтак, такі дії з боку податкового органу призвели до неправомірного нарахування штрафної санкції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надав пояснення аналогічні до викладеного у письмових запереченнях, пояснив, що у відповідності до положень ст.87 Податкового кодексу України, податковий орган наділений обов'язковим правом, у випадку наявності у платника податків податкового боргу зараховувати кошти, які сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. За таких обставин вважає позовні вимоги позивача безпідставними, та просить у задоволенні таких відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

28.12.2012 року ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС проведено перевірку МКП «Радехівтеплоенерго» з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету.

За результатами перевірки складений Акт від 28.12.12 №187/20780980/15-0 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення з боку МКП «Радехівтеплоенерго» п.57.1 ст.57 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме несвоєчасність сплати сум самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за що передбачена відповідальність передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Радехівському районі Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.13 року №0000011600, згідно з яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України та на підставі ст..126 Податкового кодексу України за затримку 632 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 741829,65 грн. зобов'язано МКП «Радехівтеплоенерго» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 148365,93 грн. (а.с.23).

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням, МКП «Радехівтеплоенерго» подало до ДПС у Львівській області скаргу від 25.01.2013 року № 7, в якій просило перевірити правомірність нарахування штрафних санкцій та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000011600 від 16.01.2013 року.

20.03.20113 року ДПС у Львівській області прийняло рішення № 4879/10/10-2005/337 про результати розгляду первинної скарги. Згідно з вказаним рішенням, ДПС у Львівській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 00000011600 від 16.01.2013 року, а скаргу МКП «Радехівтеплоенерго» - без задоволення. ДПС у Львівській області рішенням від 20.03.2013 № 4879/10/10-2005/337 донараховано 103544,52 грн. штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість (а.с.27-29).

27.03.2013 року МКП «Радехівтеплоенерго» подало до Міністерства доходів і зборів України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 00000011600 від 16.01.2013 року.

18.04.2013 року Міністерство доходів і зборів України прийняло рішення про результати розгляду повторної скарги № 962/6/00-00-10-01-15, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 00000011600 від 16.01.2013 року, а скаргу МКП «Радехівтеплоенерго» - без задоволення (а.с33-34)

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Акта перевірки, МКП «Радехівтеплоенерго» порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: встановлено затримку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання по деклараціям з податку на додану вартість які подані з 19.05.2009 по 19.01.2012 по граничних термінах сплати з 30.05.2009 30.03.2010, з 31.01.2011 по 30.10.2011, з 30.12.2011 по 31.01.2012 із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 741829,63 грн.

Окрім цього, також вбачається несвоєчасність сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість по граничних термінах сплати з 30.04.2010 по 30.12.2010, 30.11.2011, 01.03.2012, 16.03.2012, 30.03.2012, 30.04.2012 із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, в розмірі 112236,00 грн., із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у сумі 461578,43 грн.

У відповідності до положень п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Нормою п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначені у підпунктах «а» - «в» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з вимогами п. 57.1 статті 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 87.1 статті 87 ПК України - джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 14.1.152 п.14.1 статті 14 ПК України - погашенням податкового боргу - є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

В силу положень п. 87.9 статті 87 ПК України - в разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу положень п. 87.9 статті 87 ПК України вбачається, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У відповідності до норм ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.