Ухвала суду № 32581040, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ К/9991/55/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Вербицька О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової адміністрації в Київській області, Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010

у справі № 2-а-2590/10/1070

за позовом Комунального підприємства „Білоцерківська районна аптека №191"

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

третя особа: Державна податкова адміністрація в Київській області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Білоцерківська районна аптека №191" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001170235/2864 від 14.08.2009.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції третя особа оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку господарської одиниці позивача - аптеки, яка розташована за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2-А та складено акт № 2387/1000/23/05485108 від 27.07.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001170235/2864 від 14.08.2009, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13396, 10 грн..

Перевіркою встановлено, що при проведенні позивачем розрахункових операцій на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій у фіскальних касових чеках, які ним видані протягом робочого дня, не вказано обов'язкового реквізиту, передбаченого пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму і зміст розрахункових документів, а саме: назви господарської одиниці позивача.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що відповідно до реєстраційного посвідчення № 1002000228 від 25.09.2003 року, назва господарської одиниці позивача - "аптека", в той час як касовий чек, який друкувався на реєстраторі розрахункових операцій, містив назву Комунальне підприємство „Білоцерківська районна аптека № 19".

Шкарівською сільською радою Київської області надано дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі - Комунального підприємства „Білоцерківська районна аптека № 191", який знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, 2-А, чим підтверджується назва господарської одиниці позивача - Комунальне підприємство „Білоцерківська районна аптека № 191".

Відповідно до пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (ст. 17 зазначеного Закону).

Згідно цього Закону розрахунковий документ визначено як документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

За змістом п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що форма та зміст розрахункових документів встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання приписів цієї норми останньою було прийняте Положення N 614, у п. 3.2 якого зазначено, зокрема, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, як назва та адреса господарської одиниці, а пунктом 2.1 встановлено, що у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Відповідно до розділу 1 Положення N 614 назва господарської одиниці - це назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, видані позивачем чеки містять назву господарюючого суб'єкта КП „БЦ РАЙ АПТЕКА № 191".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової адміністрації в Київській області, Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2-а-2590/10/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації в Київській області, Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 у справі № 2-а-2590/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.В. Вербицька