Ухвала суду № 32580129, 16.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/201/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Безименної Н.В.,

при секретарі - Меєчко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від08.11.2011 №0005372320, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна» (далі - позивач ТОВ "ВТФ "Дайна") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - відповідач або ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2011 №0005372320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість є незаконними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 05.08.2011 №2453 виданого ДПІ у м. Чернігові, та відповідно до наказу від05.08.2011 №3836, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВТФ«Дайна» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ задекларованого за квітень 2011року по взаємовідносинах з ПП «Ресурс Постач».

Перевірка проводилась в період з 05.08.2011 по 11.08.2011, про що складено Акт від 15.08.2011 №1935/23/14225518.

За результатами перевірки встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435, що призвело до визнання договорів (правочинів), укладених з підприємством нікчемними; п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6 ст.201, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 46886,12грн. за квітень 2011року.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2011 №0004082320, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 46886,00грн. та 1,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження позивачем даного рішення, ДПА в Чернігівській області скасовано застосування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Враховуючи ст.60 Податкового кодексу України та на підставі Акту перевірки та рішення ДПА в Чернігівській області, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 №0005372320, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 46886,00грн.

Так, в Акті перевірки зазначено, що до ДПІ у м. Чернігові надійшли листи Прилуцької ОДПІ від14.07.2011 №3020/23-309, від15.08.2011 №14718/23-413 та Акти перевірки ПП «Ресурс Постач» від14.07.2011 №911/23-37109812 (щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Альянс Нафтогаз» за квітень 2011року) та від 15.08.2011 №1015/23-37109812 (щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ВТФ«Дайна» за квітень 2011року), якими встановлено порушення ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, тобто вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених ПП «Ресурс Постач» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Крім того, за результатами перевірки Прилуцькою ОДПІ ПП «Ресурс Постач» відповідно до Акту перевірки від14.07.2011 №911/23-37109812 встановлена неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Альянс Нафтогаз», які, на їх думку, не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням робіт згідно нікчемного правочину, не засвідчують факт придбання ПП «Ресурс Постач» паливно-мастильних матеріалів, тобто не є об'єктом оподаткування по ПДВ операції з реалізації паливно-мастильних матеріалів за квітень 2011року, у т.ч. з контрагентом ТОВ «ВТФ «Дайна» в сумі 46886,12грн.

Також, відповідно до вказаних Актів перевірки податкове зобов'язання ПП «Ресурс Постач» з реалізації паливно-мастильних матеріалів за квітень 2011року ТОВ «ВТФ «Дайна» в сумі 46886,12грн. та податкове зобов'язання ПП «Ресурс Постач» на суму ПДВ 46886,12грн. згідно податкової накладної від12.04.2011 №8 визнані Прилуцькою ОДПІ недійсними.

Висновок ДПІ у м. Чернігові сформовано на тій підставі, що на момент перевірки суми ПДВ, які попередньо віднесені до податкового кредиту, ТОВ «ВТФ «Дайна», залишаються не підтвердженими документами зазначеними у п.198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України господарські операції за квітень 2011року з контрагентом ПП «Ресурс Постач».

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6 ст.201, п.200.1, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 46886,12грн. за квітень 2011 року та про те, що договори між ТОВ «ВТФ «Дайна» та ПП «Ресурс Постач» вважаються нікчемними згідно ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 ст.216 Цивільного кодексу України.

Однак, такий доказ нікчемності правочину колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діяння, відповідальність за яке передбачена ст. 205 КК України. Таким чином, факт фіктивного підприємництва повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Доказом наявності ознак фіктивності може бути тільки вирок суду в кримінальній справі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суб'єкти господарювання зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно законодавства. Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Так, між ТОВ «ВТФ «Дайна» та ПП «Ресурс Постач» було укладено господарський договір поставки від 05.11.2010 №6, предметом якого є поставка нафтопродуктів, а саме: дизельне паливо, компонент автомобільного палива (легка фракція), компонент дизельного палива, газовий конденсат, бензин, нафта.

Відповідно до п.2.2 Договору, право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника (перевізника) за видатково-прибутковою накладною.

Між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, підписано та скріплено печатками підприємств.

В силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» саме первинними документами стверджується факт здійснення господарських операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів, робіт, що у подальшому були використані у його господарській діяльності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як свідчать матеріали справи складені позивачем та ПП «Ресурс Постач» первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, відповідали вимогам законодавства факт поставки позивачу товару з боку ПП«Ресурс Постач» та оплати його вартості підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності.

Крім того, на момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ПП «Ресурс Постач» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано, належні процесуальні документи щодо можливих зловживань з боку посадових осіб підприємства відсутні.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає безтоварності вказаної господарської операції позивача та його контрагента та відсутності наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Н.В. Безименна

Повний текст ухвали виготовлено 17.07.2013р.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.