Вирок № 32578888, 22.07.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/918/13-к

Провадження № 1-кп/448/68/13

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

22.07.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Стецика Я.Є.

при секретарі Тхір О.Т.

з участю прокурора Зеніна Г.К.

захисника адвоката - ОСОБА_1

та перекладача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_3 Пьотра, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, поляка, гр-на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, приватного підприємця, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У звязку зі скрутним матеріальним становищем громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 вирішив виїхати на постійне місце проживання у країни Європейського Союзу. Однак, не маючи на це жодних дозвільних документів, звернувся за допомогою до свого знайомого громадянина ОСОБА_8 на імя ОСОБА_2, який погодився йому посприяти у виготовленні підробленого паспорта громадянина ОСОБА_9 ОСОБА_10.

З цією метою, за вказівками невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_6 ОСОБА_7 4.06.2013р. в законному порядку на підставі свого дійсного паспорта громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 прибув на територію України, звідки в подальшому мав намір незаконно, зокрема на підставі підроблених документів в зоні дії пункту пропуску через державний кордон України, потрапити у ОСОБА_4.

Так, на виконання попередньої злочинної домовленості, ОСОБА_6 ОСОБА_7 з таксофона на залізничному вокзалі міста Львова, за номером, який йому надав ОСОБА_2, зателефонував до невстановленої слідством особи у ОСОБА_4 та англійською мовою повідомив, що очікує на подальші вказівки щодо його переправлення через кордон.

05.06.2013р. за ОСОБА_6 ОСОБА_7 до готелю «Львів» у м.Львові автомобілем марки «Опель» синього кольору, реєстр.№RKRK864, приїхав громадянин ОСОБА_4 - обвинувачений ОСОБА_3, який забрав у ОСОБА_6 ОСОБА_7 дійсний паспорт громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 та замість такого надав підроблений паспорт громадянина ОСОБА_9 ОСОБА_10 №NTRFF5P47, виданий на установчі дані ОСОБА_7 Кодор, 22.04.1983року народження, із вклеєною його (ОСОБА_6 ОСОБА_7) фотокарткою, а також надав чіткі вказівки на рахунок поведінки під час проходження державного кордону України.

06.06.2013р. ОСОБА_3 власним вищевказаним автомобілем доставив ОСОБА_6 ОСОБА_7 в міжнародний пункт пропуску «Шегині» Мостиського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, що на території Мостиського району Львівської області, де, з метою незаконного переправлення його через кордон, подав до паспортного контролю як підставу для виїзду з України в РП завідомо підроблений документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина ОСОБА_9 ОСОБА_10 №КТКБТ5Р47 на ім'я ОСОБА_7 Кодор, ІНФОРМАЦІЯ_5, та свій (обвинуваченого) паспорт громадянина ОСОБА_4.

Однак, вчинивши усі необхідні дії щодо незаконного переправлення громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_3 не зміг довести злочинного умислу до логічного завершення, так-як підробку у паспорті громадянина ОСОБА_9 ОСОБА_10 №МТЕЕР5Р47 виявлено військовослужбовцями Мостиського прикордонного загону ДПС України, що підтверджується висновком за результатами здійснення поглибленої перевірки документа від 06.06.2013 року, а також висновком експерта №79 від 10 червня 2013 року ЗЕС ІСТЕ СБУ в УСБУ у Львівській області.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав. Пояснив, що 05.06.2013р. його знайомий громадянин РП Матеуш Вільк познайомив його з одним із своїх знайомих (також громадянином РП), імені та прізвища якого він (обвинувачений) не знає. Саме останній попросив його (обвинуваченого) привезти одного знайомого (ліванця) з території України, зокрема із залізничного вокзалу м.Львова до РП. Погодився на прохання вказаної особи, після чого такий дав йому (обвинуваченому) банківську картку і паспорт громадянина ОСОБА_10 №NTRFF5P47, виданий на імя ОСОБА_7 Кодор, 22.04.1983року народження. При цьому останній додав, що коли він (обвинувачений) перебуватиме на території України, то до нього зателефонує саме та особа, котру необхідну буде забрати з м.Львова, і повідомить своє місцезнаходження. Обмінявся з вказаною особою номерами мобільних телефонів. При цьому даний громадянин повідомив йому (обвинуваченому), з якою саме метою той має передати отримані банківську картку і паспорт особі, що очікувала його на території України. Цього ж дня ввечері власним автомобілем марки «Опель» синього кольору, реєстр.№RKRK864, вирушив на територію України. Державний кордон перетнув в пункті пропуску «Кросценко-Смільниця» на підставі свого дійсного паспорта гр-на РП. Близько 01 год. 06.06.2013р. прибув до м.Львова. Так як належну йому сім-картку польського оператора на території України заблокувало, то звернувся за допомогою до незнайомого чоловіка на вокзалі м.Львова. Саме з телефону останнього зателефонував до громадянина РП, з яким попередньо домовився про переправлення ліванця, та повідомив, що вже перебуває у м.Львові і що до нього (обвинуваченого) ніхто не підходив, ні не телефонував. Через кілька хвилин такий віддзвонив та сказав їхати до готелю «Львів», що на вул.Чорновола, і що саме там на нього чекає особа, яку необхідно забрати. ОСОБА_6 готелю зустрів ліванця, помістив речі останнього в автомобіль та удвох вирушили в напрямку кордону. По дорозі віддав ліванцю банківську картку, паспорт громадянина ОСОБА_10, а забрав у такого дійсний паспорт громадянина ОСОБА_5. Крім того, надав останньому вказівки щодо поведінки під час проходження паспортного контролю при перетині кордону. Прибувши в пункт пропуску «Шегині», предявив до паспортного контролю власний паспорт громадянина ОСОБА_4 та від імені ліванця - паспорт громадянина ОСОБА_10. Під час перевірки паспортних документів представники прикордонної служби виявили підробку документу - паспорта громадянина ОСОБА_10, після чого були затримані прикордонним нарядом по перевірці документів.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, останній та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_3 Пьотра доведеною. Вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.332 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб умисно вчинив незаконне переправлення особи - громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які помякшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.

Враховується також, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності на території України, є громадянином іншої держави, позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання в ОСОБА_4, проживає в фактичних шлюбних відносинах з жінкою, котра перебуває в стані вагітності.

Приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3- П., який вперше притягується до кримінальної відповідальності на території України, є громадянином іншої держави, позитивно характеризується за місцем свого постійного проживання в ОСОБА_4, проживає в фактичних шлюбних відносинах з жінкою, котра перебуває в стані вагітності, суд приходить до висновку і вважає можливим призначити ОСОБА_3- П. у відповідності до вимог ст.69 КК України інший, більш мякий вид основного покарання, що не зазначений в санкції ч.2 ст.332 КК України, а саме покарання у виді штрафу.

Саме такий вид і строк покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Що стосується додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене санкцією ч.2 ст.332 КК України, то таке не може бути призначено обвинуваченому з огляду на наступне.

В п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003. №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що відповідно до ст.55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише у тих випадках, коли вчинення злочину було повязане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений є громадянином іншої держави, вчинив вказаний злочин без використання певної посади чи певної діяльності.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки «Опель Корса», реєстр.№ RКRК864, номер кузова НОМЕР_1, 1997року випуску, разом з ключем і технічним паспортом до вказаного автомобіля як засіб вчинення злочину слід конфіскувати в дохід держави.

Особисті документи необхідно повернути обвинуваченому.

Процесуальних витрат по справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 Пьотра винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України засудити його до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 51 000 (пятдесят однієї тисячі ) гривень з конфіскацією транспортного засобу.

Речовий доказ: автомобіль марки «Опель Корса», реєстр.№ RКR К864, номер кузова НОМЕР_1, 1997року випуску, і ключ до вказаного транспортного засобу, що знаходяться на спеціальному майданчику (стоянці) ВДАІ Мостиського РВ ГУ МВС України у Львівській області (разом з технічним паспортом на цей автомобіль, що знаходиться при матеріалах справи) - конфіскувати в дохід держави.

Особисті документи, які знаходяться при матеріалах справи: посвідчення водія та паспорт громадянина ОСОБА_4 для виїзду за кордон серії ЕА 5342262 на імя ОСОБА_3 Пьотр повернути останньому.

Заставу в розмірі 57 350 (пятдесят сім тисяч триста пятдесят) гривень, що були внесені 18.06.2013р. платником ОСОБА_11 Барбарою (Werminska Malgorzata Barbara) згідно квитанції №ПН677 через банк платника 325213 ПАТ «Фольксбанк» на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області №37313005000789, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742) звернути на виконання вироку в частині сплати штрафу в сумі 51 000 (пятдесяти однієї тисячі) гривень, а решту застави в сумі 6 350 (шість тисяч триста пятдесят) грн. після набрання вироком законної сили - повернути заставодавцю ОСОБА_11 Барбарі.

На вирок протягом 30-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом (Кримінальним процесуальним кодексом України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Я.Є.Стецик

Вирок набрав законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя Я.Є. Стецик