Вирок № 32578835, 24.07.2013, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

справа № 382/1282/13-к

1-кп/382/53/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року Яготинський районний суд Киїської області у складі:

головуючого - судді Бурзель Ю.В.,

при секретарі - Луковій Є.О.,

за участю прокурора - Карповича Д.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Яготині Київської області справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця Сумської області, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, маючого на утриманні дитину, 2002 року народження, працюючого слюсарем транспортного цеху ТОВ «Прилуцький завод - «Білкозин», РНОКПП: НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

12 березня 2013 року близько 09 години ОСОБА_2 керував технічно-справним автомобілем марки «Renault magnym», номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом марки «Lamberet», номерний знак НОМЕР_3, які належать ОСОБА_3, рухався на 126 км дороги «Київ-Харків» у напрямку до м. Києва. Під час руху, здійснюючи маневр розвороту, пов'язаного з виїздом на смуги руху до м. Харків, він не переконавшись у безпечності виконуваного маневру, не дав дорогу зустрічному автомобілю ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, що рухався в напрямку м. Харкова, виїхав на обидві смуги руху в напрямку м. Харкова. У результаті чого, відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_4, з правою боковою частиною напівпричепа марки «Lamberet», номерний знак НОМЕР_3, на правій смузі руху у напрямку м. Харкова.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 21104, номерний знак НОМЕР_4, ОСОБА_1 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 73/д від 10 травня 2013 року перелом тіла грудини та рану лоба, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розладу здоров'я понад 21 добу.

ОСОБА_2 порушив пп. 1.5, 2.3 б, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху. Порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

24 липня 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з даною угодою потерпілий ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, завдану злочином в сумі 17 500 грн. до 24 січня 2014 року. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керувати транспортними засобами, отримана згода обвинуваченого на призначення такого узгодженого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження, невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілий підтримав думку прокурора.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, завдану злочином в сумі 17 500 грн. до 24 січня 2014 року, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Ураховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд вважає доведеним у судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_2 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а тому такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Речові докази по справі відсутні. Запобіжний захід не обирався. Судові витрати слід покласти на обвинуваченого (а.с. 84, 95, 103).

Ураховуючи, що обвинувачений визнав позовні вимоги прокурора в інтересах Чернігівської міської лікарні № 4 і що такі позовні вимоги є обґрунтованими, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 314, 373-374, 471, 474, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду від 24 липня 2013 року про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 24 липня 2013 року покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказаний штраф згідно ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що повідомити відповідний суд шляхом представлення документа про сплату штрафу.

На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298) 3 670 (три тисячі шістсот сімдесят) гривень 80 (вісімдесят) копійок. вартості судових експертиз.

Цивільний позов прокурора в інтересах Чернігівської міської лікарні № 4 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Чернігівської міської лікарні № 4 474 (чотириста сімдесят чотири) гривні 71 (сімдесят одну) копійку витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Ю.В. Бурзель