ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 822/1490/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
при секретарі: Бернацькій І.А.
за участю представників сторін:
представника відповідача: Сахнюк І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування вимог , -
В С Т А Н О В И В :
В березні 2013 року ОСОБА_3 (Позивач) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області (Відповідач) про визнання протиправними дій щодо нарахування єдиного внеску, скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф.585 від 12 лютого 2013 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Представник Відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.
Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ОСОБА_3 (інд. номер НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 14.09.2001 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2.
12 лютого 2013 року управлінням Відповідачем винесена вимога № Ф-585, в якій зазначено, що станом на 12 лютого 2013 року заборгованість зі сплати єдиного внеску у Позивача становить 4572 грн. 42 коп.
Вищевказану вимогу Позивач оскаржила в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Відповідно р. V Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-7 від 08.10.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2010 р. за N1096/18391, за результатом розгляду скарги Позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2847/06 від 07.03.2013 року скаргу залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач є фізичною особою - підприємцем та з 2001 року і по теперішній час є пенсіонером та отримує пенсію по вислузі років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_3. Отже, управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі мало правові підстави для виставлення вимоги про сплату боргу №Ф-585 від 12.02.2013 року в сумі 4572,42 грн.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Зазначеним Законом передбачені такі види пенсійних виплат, як пенсія за віком, пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої (в редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Таким чином, фізичні особи - підприємці, які отримують пенсію за вислугою років звільняються від сплати єдиного внеску з часу досягнення ними віку з якого призначається пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач є фізичною особою - підприємцем та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
24 липня 2012 року позивач досягла віку з якого призначається пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отже з цієї дати вона звільнена від сплати єдиного внеску.
В той же час, матеріалами справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 у відповідності до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, уклала з Пенсійним фондом договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У судовому засіданні представник Відповідача надав колегії суддів розрахунок доплати до мінімального страхового внеску ПП ОСОБА_3 за періоди з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року та з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року.
Дослідивши надані суду розрахунки доплати до мінімального страхового внеску, колегія суддів дійшла висновку, що вимога Відповідача про сплату недоїмки за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року є неправомірною, оскільки Позивач у липні 2012 року досягла 55-річного віку, тобто є пенсіонером за віком та відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску.
Таким чином, вимога про сплату недоїмки №Ф-585 є неправомірно та підлягає скасуванню у частині вимог за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 у розмірі 1934,18 грн., згідно з наданим суду розрахунком.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2012 рік, колегія суддів зауважує, що результатом оскаржуваних Позивачем дій стало прийняття Відповідачем рішення у формі вимоги про сплату недоїмки. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання неправомірними дій при його прийнятті, а тому питання неправомірності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування вимог, - скасувати.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки №Ф-585 від 12 лютого 2013 року в частині сплати єдиного внеску за період з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року у сумі 1934,18 грн.
В задоволення решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 38,54 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі Хмельницької області.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "23" липня 2013 р. .
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 32576431, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/1490/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: