Рішення № 32575958, 18.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" липня 2013 р. Справа № 906/943/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Курдиляс Ю.Л., довіреність за вих.№2968 від 17.07.2013 р.,

від відповідача: Коцюба А.С., довіреність за №86 від 17.04.2013 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира (м.Житомир)

до Концерну "Військторгсервіс" (м.Київ) Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (м.Житомир)

про стягнення 63605,44 грн.

Квартирно - експлуатаційний відділ міста Житомира (м.Житомир) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" (м.Київ) Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (м.Житомир) про стягнення 63605,44 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №1 від 01.01.2012 р. та договором №110 від 02.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.07.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18.07.2013 р.

В судовому засіданні 18.07.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.78-79) та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують. Представник відповідача в судовому засіданні вказує, що послуги надавались, проте, сплатити заборгованість за надані послуги на даний час у відповідача можливості немає, у зв'язку з відсутністю фінансування, тому у позові просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомира (як постачальником) та Житомирською філією Державного підприємства Міністерства оборони України Концерну "Військторгсервіс" (як споживачем) укладено договори на постачання теплової енергії: договір №1 на постачання теплової енергії від 01.01.2012 р. (а.с.38) та договір №110 про відшкодування вартості теплової енергії від 02.01.2013 р. (а.с.39).

За умовами договорів №1 від 01.01.2012р. та №110 від 02.01.2013 р., постачальник зобов'язується протягом опалювального сезону надавати споживачу послуги з теплопостачання з дотриманням норм та правил, встановлених чинним законодавством України, в свою чергу, споживач зобов'язується прийняти і відшкодувати постачальнику вартість таких послуг, у строки і на умовах, що передбачені договором.

Статтею 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В пункті 3.1 договору №1 від 01.01.2012р. та в пункті 2.1. договору №110 від 02.01.2013р. сторони встановили, що розрахунковий період оплати послуг в термін до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору №1 від 01.01.2012 р. КЕВ м.Житомир у період з 15 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року своєчасно та у повному обсязі надавав послуги з теплопостачання приміщень, які використовувались споживачем (визначені п.1.2. договору).

На виконання умов договору №110 від 02.01.2013 р. КЕВ м.Житомир у період з 01 січня 2013 року по 16 квітня 2013 року своєчасно та у повному обсязі надавав послуги з теплопостачання приміщень військових частин, які використовувались відповідачем (визначені у п.1.2. договору).

Щодо проведення оплати наданих послуг КЕВ м.Житомир надавав відповідачу акти виконаних робіт, рахунки та довідки-розрахунки віддшкодування вартості теплової енергії, як це передбачено умовами договорів.

Факт надання послуг позивачем відповідачу та отримання останнім виставлених позивачем рахунків і актів виконаних робіт, відповідно до умов договорів, підтвердив представник відповідача в судовому засіданні (протокол судового засідання від 18.07.2013 р., а.с.93).

Проте, відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав. Про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, позивач звертався до відповідача з претензіями від 06.03.2013р. №982 та №983 (а.с.61,62) та від 04.06.2013 р. №2290 (а.с.63-68, докази отримання останньої - а.с.76). Водночас, вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала загальну суму 63605,44 грн., що підтверджується рахунками, довідками-розрахунками та актами прийому-передачі надання послуг з теплопостачання (а.с.40-60).

З довідки позивача за вих.№2993 від 18.07.2013 р. вбачається, що станом на день розгляду справи, 18.07.2013р., заборгованість відповідача перед позивачем не змінилась та становить 63605,44 грн.

Слід зазначити, що згідно пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні (протокол судового засідання від 18.07.2013р., а.с.93), правильність розрахунку суми заборгованості перевірено та підтверджується відповідачем. Проте, представник наголошує, що з об'єктивних причин виконання зобов'язання перед позивачем відповідачем не може бути виконане, тому й просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглядаючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог у даній справі, господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановленні обставини справи, а також, наступне.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити надані послуги теплопостачання, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

При цьому, як встановлено ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 63605,44грн. заборгованості. Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м.Київ, вул.Малогвардійська,28-А, ідентифікаційний код 33689922) в особі Житомирської філії Концерну "Військторгсервіс" (10014, м.Житомир, проспект Миру, 22, ідентифікаційний код 35212338) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (10014, м.Житомир, вул.Адмірала Щасного,20, ідентифікаційний код 08492505):

- 63605,44 грн. заборгованості,

- 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.07.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (прост.)