Ухвала суду № 32575207, 18.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 липня 2013 р. Справа № 804/9608/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенко Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про повернення помилково перерахованих коштів, -

ВСТАНОВИВ

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області 15 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», у якому просило зобов'язати відповідача перерахувати відділенню Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську грошову суму 633,72 грн. за період з квітня - травень 2013 року, з рахунка ОСОБА_1, зараховані після її смерті, на рахунок відділення Фонду за реквізитами: відділенням виконавчої дирекції ФССНВУ в м. Дніпродзержинську код ЄДРПОУ 25841172, р/р 37174699982502, ГУДКУ в Дніпропетровській обл., м. Дніпропетровськ, МФО 805012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що для зарахування та виплати страхових сум потерпілим на виробництві відділенням Фонду укладено договір від 01 грудня 2010 року № 3/04-10 року з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Дніпродзержинська філія. Відділення Фонду продовжувало перераховувати на особовий рахунок ОСОБА_1 страхові виплати до того часу, коли дізналося про її смерть року, тобто за період з квітня 2013 року по травень 2013 року.

Проаналізувавши подану позовну заяву суддя приходить до наступних висновків.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, суддя вважає, що у правовідносинах між позивачем та відповідачем зі сторони позивача не виникло відносно відповідача жодних владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, оскільки правовідносини між сторонами будуються на підставі договору.

В свою чергу, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області виступало у якості суб'єкта владних повноважень у правовідносинах з ОСОБА_1.

Згідно ч. 1, 4 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

У п. 5 ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України визначено, що не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Відповідно ж ч. 6 ст. 3 Господарського кодексу України, під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Господарська компетенція - сукупність господарських прав та обов'язків, встановлених чинним законодавством для певного виду господарських організацій.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також з угоди, не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем виникли саме господарські правовідносини, оскільки спір між сторонами виник з приводу реалізації положень Договору.

Згідно ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з вищевикладеним, суддя вважає, що між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та ПАТ КБ «ПриватБанк» виник господарський спір через неоднозначне розуміння сторонами умов Договору. Отже, даний спір повинен розглядатись за нормами Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі.

Згідно із ч. 6 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України суддя роз'яснює позивачу його право на звернення до господарського суду за відповідною територіальною підсудністю, визначеною ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про повернення помилково перерахованих коштів - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко