Рішення № 32573905, 16.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14708/13-ц

Провадження №2/761/5988/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

16 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарях - Вітріщаку Р.В., Калугіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди в результаті дорожно-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

В червні позивач ОСОБА_1 звернувся зі вказаним позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 44 202,33 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 442,20 гривень. Крім того, з метою забезпечення позову просив накласти арешт на все майно відповідача та обмежити директора ПрАТ «СК «Лафорт» у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) обґрунтовує тим, що 27 січня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), в якій було пошкоджено автомобіль позивача. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 Оскільки відповідальність заподіювача шкоди застраховано у ПрАТ «СК «Лафорт» (далі - відповідач), позивачем було подано заяву про отримання страхового відшкодування, проте відповідачем здійснення страхового відшкодування не відбулось, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення суми страхового відшкодування до суду.

У судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 44,49).

Суд, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог з наступних підстав.

27 січня 2013 року приблизно о 16 годині 20 хвилин в м. Києві на регульованому перехресті бул. Перова-вул. Кибальчича сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda», державний номер НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_1) під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Skoda», державний номер НОМЕР_2 (водій та власник - ОСОБА_3).

ДТП відбулась в результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва, відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, які завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

П. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Однак, цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Лафорт» (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7782677 від 09 липня 2012 року), у зв'язку з чим 28 січня 2013 року позивачем до ПрАТ «СК «Лафорт» було подане повідомлення про подію, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, виданого СК «Лафорт», а також 18 лютого 2013 року позивачем було подано заяву про отримання страхового відшкодування, що були зареєстровані відповідачем під відповідними номерами №223 від 28 січня 2013 року та №883 від 18 лютого 2013 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Положення статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення. Крім того, відповідно до цієї ж статті страховик зобов'язаний узгодити розмір страхового відшкодування з особою, яка має на це право, та виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж за 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розмір матеріального збитку, заподіяних позивачу, з врахуванням зносу, відповідно до звіту №6832 з оцінки транспортного засобу, що був наданий незалежним експертом СПД ФОП ОСОБА_5 складає 44 202,33 грн.

Враховуючи, що строк дії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7782677 від 09 липня 2012 року спливає 08 липня 2013 року, то станом на день скоєння ДТП, тобто 27 січня 2013 року, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну під час керування автомобілем «Skoda», державний номер НОМЕР_2, було застраховано.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення коштів з ПрАТ «СК «Лафорт», а значить, з відповідача слід стягнути на користь позивача 44 202,33 грн. страхового відшкодування, що є розміром страхової суми у межах суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, згідно укладеного полісу №АВ/7782677 від 09 липня 2012 року.

Що стосується вимог позивача з приводу накладення арешту на майно відповідача, суд вважає, що в цій частині прохання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 151-152 ЦПК України передбачені підстави та види забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Суд не вважає, що невиконання обов'язку відшкодування заподіяних матеріальних збитків ПрАТ «СК «Лафорт» до звернення позивача до суду, є достатньою підставою для накладення арешту на майно відповідача, а інших обґрунтованих причин позивачем не наведено.

Крім того, позивач просить обмежити у праві виїзду за кордон директора ПрАТ «СК «Лафорт» до виконання ним своїх зобов'язань.

Така вимога не підлягає задоволенню, враховуючи, що у відповідності до ст. 377-1 ЦПК України, обмеження у праві виїзду можливе вже на стадії виконання рішення у разі ухилення виконання боржником своїх зобов'язань за рішенням суду.

На підставі ст.88 ЦПК України, за якою: стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 442,02 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 151-152, 159, 169, 212, 214, 215, 224 - 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування шкоди в результаті дорожно-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ - 25005889) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса проживання: АДРЕСА_1 ІПН - НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 44 202,33 грн. та судовий збір в розмірі 442,02 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: