Постанова № 3257250, 11.03.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

11.03.09 Справа № 12/245

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Процика Т.С.

Слуки М.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Торгова компанія «Інтермаркет»»від 29.12.08р.

на рішення господарського суду Львівської області від 25.12.08р.

у справі №12/245

за первісним позовом Приватного підприємства (далі ПП) «Оніс», м.Львів

до первісного відповідача ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 215719,20 грн.

та за зустрічним позовом ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»», м.Львів

до зустрічного відповідача ПП «Оніс», м.Львів

про внесення змін до договору

за участю представників

від первісного позивача –Постолян Н.В. –представник (дов. у справі);

від первісного відповідача –не з’явився (належно повідомлений).

Сторони належним чином повідомленні про час та місце засідання суду, докази чого знаходяться в матеріалах справи.

Представником первісного позивача заявлено клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.12.08р. у справі №12/245 (суддя Запотічняк О.Д.) задоволено позовні вимоги по первісному позову ПП «Оніс»до ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»та стягнено з останнього на користь первісного позивача 217994,39 грн., з яких 203018,47 грн. –основна заборгованість, 12700,73 грн. –пеня, 2157,19 грн. –державне мито, 118 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»до ПП «Оніс»про внесення змін до договору відмовлено повністю.

Задовольняючи вимоги по первісному позову, суд першої інстанції на підставі ст.526 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського суду України зробив висновок про підставність таких, оскільки відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконано своїх зобов’язань за договором №ТП-484 від 02.01.08р. щодо оплати вартості поставленого йому позивачем товару на загальну суму 203038,47 грн., в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 203018,47 грн.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову мотивоване ст.ст.621, 651, 652 ЦК України, відповідно до вимог яких ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»», яке не зверталось у встановленому порядку до ПП «Оніс»про внесення змін до договору №ТП-484 від 02.01.08р., повинно оплатити поставлений йому товар на умовах того договору, згідно якого товар було поставлено, тому такі зустрічні вимоги є безпідставними.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»оскаржило рішення суду стверджуючи, що встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб’єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист, з чого слідує, на думку апелянта, що висновок суду про відсутність підстав у ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»для звернення до суду із зустрічним позовом є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задоволити.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «Оніс»не погоджується з доводами апелянта та зазначає, що судом першої інстанції зустрічну позовну заяву ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»було прийнято до розгляду, і, хоч у позовній заяві апелянт просить внести зміни до договору щодо встановлення строків оплати зобов’язання відповідно до 31.01.09р. та 28.02.09р., станом на час прийняття оскаржуваного рішення суду ним так і не сплачено жодних коштів по наявній у нього заборгованості.

Заслухавши представника первісного позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

ПП «Оніс»подало позов про стягнення на його користь з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»203018,47 грн. основного боргу за договором №ТП-484 від 02.01.08р. та 12700,73 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

В свою чергу ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»подало зустрічний позов до ПП «Оніс»про зобов'язання останнього внести зміни до вищезазначеного договору, доповнивши його п.3.8 наступного змісту: "Покупець зобов'язаний сплатити заборгованість, що утворилася за цим договором станом на 10.11.2008р. в розмірі 203018,47 грн. в наступні строки: 100000,00 грн. до 31.01.2009р.; 103018,47грн. до 28.02.2009р.

Ухвалами суду від 28.11.08р. та 17.12.08р. вищевказані позовні заяви прийняті до розгляду судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2008р. між ПП "Оніс" (постачальник) та ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»(покупець) укладено договір №ТП-484, умовами якого передбачено, що постачальник зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, систематично поставляти покупцю визначений договором товар, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Відповідно до п.3.3 даного договору покупець зобов'язаний провести розрахунок за кожну поставлену партію товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Судом першої інстанції встановлено, що постачальником було передано, а покупцем отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 203038,47 грн., що підтверджується наявними у справі накладними та сторонами не заперечується.

Однак, ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»виконало свої зобов'язання по договору щодо оплати поставленого товару частково, заборгувавши постачальнику 203018,47 грн., що, зокрема, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.11.2008 р., який підписаний сторонами та засвідчений печатками обох сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно п.6.2 спірного договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожен протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань.

Таким чином, судова колегія, як і суд першої інстанції, вважає, що з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»», у зв’язку із невиконанням товариством договірних зобов’язань, підлягає до стягнення заявлена ПП «Оніс» сума основного боргу - 203018,47 грн. та пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 12700,73 грн.

В апеляційній скарзі ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»», яке просить скасувати повністю рішення суду, не наводить жодних заперечень проти наявності у нього перед ПП «Оніс»заборгованості в сумі 203018,47 грн.

Між тим, в зустрічному позові ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»просить внести зміни в п.3.8 договору №ТП-484 від 02.01.08р., викладені вище, які стосуються зміни строків погашення вартості вже поставлених йому ПП «Оніс»товарно-матеріальних цінностей, з причин зміни кредитної ставки банку з 18 відсотків річних, яка існувала на момент укладення даного договору, до 27 відсотків річних, які зустрічний позивач вважає істотними.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.652 вказаного Кодексу, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов.

В матеріалах справи відсутні докази звернення ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»в установленому порядку до ПП «Оніс» про внесення змін до договору №ТП-484 від 02.01.08р.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).

Пунктом 9.1 спірного договору визначено, що договір діє до 31.12.08р.

Зобов’язання за даним договором постачальником виконано повністю.

Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Таким чином, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.12.2008р. у цій справі –без змін.

2. Стягнути з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»»(код ЄДРПОУ 13827416) в доход державного бюджету 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги, про що місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя Т.С.Процик

суддя М.Г.Слука

Постанова підписана 20.03.2009р.