Рішення № 32571592, 15.07.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 403/12163/12

Провадження №2/403/4824/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого суддіКудрявцевої Т.О.

при секретаріХанберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБУС-ПЛЮС» про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування вимог в позовній заяві посилається на те, що 09.08.2007 р. ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ТОВ «ГЛОБУВ_ПЛЮС» був укладений кредитний договір №34-07, за яким позивач надав третій особі кредит у вигляді мультивалютної відкличної відновлювальної кредитної лінії у розмірі 150 000,00 євро, строком користування до 09 серпня 2008 року із сплатою 15% річних в євро, доларах США та 23% річних в гривні. Додатковою угодою №1 від 02.06.2008 року до Кредитного договору була змінена процентна ставка за користування кредитом, а саме: 16% річних в доларах США та 24% річних в гривні. Додатковою угодою №1а від 30.07.2008 року до Кредитного договору був змінений термін повернення кредиту не пізніше 09 серпня 2009 року. Додатковою угодою №3 від 07.08.2009 року до кредитного договором сторонами ще раз був змінений термін повернення кредиту не пізніше 06 серпня 2010 року.

Позивач виконав свої обовязки за кредитним договором належним чином, видав позичальнику кошти в повному обсязі, проте він свої договірні зобовязання перед позивачем належним чином, у встановлені кредитним договором терміни, не виконав.

В якості забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1, 09.08.2007 року був укладений Договір №134-07-2 застави автомобільного транспорту, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за №1265, предметом застави за яким є тягач марки Рено, модель «RENAULT AF 430», 1997 року випуску, р. №44880АА та полупричеп марки «TOUCHLINE», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, загальною оціночною вартістю 280 273,00 грн. Станом на 01.09.2012 заборгованість позичальника перед банком складає 50 780,00 євро, що за курсом НБУ становить 509 141,56 грн. (1 євро складає 10,026419 грн.), з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 45 000,00 євро, що становить 451 188,86 грн.; прострочена заборгованість за процентами в сумі 5 780,00 євро, що становить 57 952,70 грн.

Позивач просить для погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет застави за договором №134-07-2 застави автомобільного транспорту від 09.08.2007 року: тягач марки Рено, модель «RENAULT AF 430», 1997 року випуску, реєстраційний номер 44880АА та полупричеп марки «TOUCHLINE», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; встановити спосіб реалізації предмета застави за договором № 134-07-2 застави автомобільного транспорту від 09.08.2007 року шляхом продажу на публічних торгах на підставі рішення суду за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку суб»єкта оціночної діяльності.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.08.2007 р. між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «ГЛОБУВ_ПЛЮС» був укладений кредитний договір №34-07, за яким позивач надав третій особі кредит у вигляді мультивалютної відкличної відновлювальної кредитної лінії у розмірі 150 000,00 євро, строком користування до 09 серпня 2008 року із сплатою 15% річних в євро, доларах США та 23% річних в гривні.

Додатковою угодою №1 від 02.06.2008 року до Кредитного договору була змінена процентна ставка за користування кредитом, а саме: 16% річних в доларах США та 24% річних в гривні.

Додатковою угодою №1а від 30.07.2008 року до Кредитного договору був змінений термін повернення кредиту не пізніше 09 серпня 2009 року.

Додатковою угодою №3 від 07.08.2009 року до кредитного договором сторонами ще раз був змінений термін повернення кредиту не пізніше 06 серпня 2010 року.

В якості забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1, 09.08.2007 року був укладений Договір №134-07-2 застави автомобільного транспорту, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за №1265, предметом застави за яким є тягач марки Рено, модель «RENAULT AF 430», 1997 року випуску, р. №44880АА та полупричеп марки «TOUCHLINE», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, загальною оціночною вартістю 280 273,00 грн.

Згідно пунктів 2.1.5, 5.1., 6.1 Договору застави: заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання зобовязань за Кредитним договором, забезпечених Договором застави, вони не будуть виконані належним чином; заставодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, відповідно до чинного законодавства України, погасити наявну заборгованість третьої особи за Кредитним договором, а також проценти за користування Кредитними ресурсами, неустойки за Договором застави або за Кредитним договором, збитки, завдані про строчкою платежів за вищевказаними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що позивач має право обирати порядок звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п.6.3 Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за згодою сторін цього договору або шляхом набуття Заставодержателем права власності на предмет застави за відповідним договором та актом прийому-передачі предмета застави.

Позивач виконав свої обовязки за кредитним договором належним чином, видав позичальнику кошти в повному обсязі, проте він свої договірні зобовязання перед позивачем належним чином, у встановлені кредитним договором терміни, не виконав. Станом на 01.09.2012 заборгованість позичальника перед банком складає: 50 780,00 євро, що за курсом НБУ становить 509 141,56 грн. (1 євро складає 10,026419 грн.), з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 45 000,00 євро, що становить 451 188,86 грн.; прострочена заборгованість за процентами в сумі 5 780,00 євро, що становить 57 952,70 грн.

Відповідачу, який є заставодавцем за договором застави, 17.08.2012 року було надіслано листа за №156-08/2329 від 16.08.2012 року з пропозицією передати позивачу предмет застави за актом прийому-передачі протягом 10-ти календарних днів з часу предявлення цієї вимоги, однак ця пропозиція відповідачем не була виконана.

Згідно зі ст.526,651 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення договору іншою стороною, договір може бути розірвано за рішенням суду.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтями 572,589 ЦК України, ст..ст.1,20 Закону України «Про заставу» передбачено, що банк (кредитор) має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна шляхом звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли в момент настання терміну виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Згідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

У відповідності до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Встановлено, що про наявність заборгованості та необхідності в зв»язку з цим звернення стягнення на предмет застави позивач повідомляв відповідача в порядку та у спосіб, передбачений законом, що не заперечувалося в судовому засіданні відповідачем, яким заборгованість погашена не була.

В звязку з викладеним суд вважає за необхідне для погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети застави за договором застави, а саме: тягач марки Рено, модель «RENAULT AF 430», 1997 року випуску, реєстраційний номер 44880АА та полупричеп марки «TOUCHLINE», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; встановивши спосіб реалізації предмета застави за договором № 134-07-2 застави автомобільного транспорту від 09.08.2007 року шляхом продажу предмету застави на публічних торгах на підставі рішення суду за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку суб»єкта оціночної діяльності.

На підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача оплачені ним при подачі позову судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2802 грн. 73 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11, ,60,213-215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБУС-ПЛЮС» про звернення стягнення на предмет застави, задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 34-07 від 09.08.2007 року в розмірі 50 780,00 євро, що становить 509 141,56 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом в сумі 45 000,00 євро, що становить 451 188,86 грн.; прострочена заборгованість за процентами в сумі 5 780,00 євро, що становить 57 952,70 грн., звернути стягнення на тягач марки Рено, модель «RENAULT AF 430», 1997 року випуску, реєстраційний номер 44880АА та полупричеп марки «TOUCHLINE», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, встановивши спосіб реалізації вказаних предметів застави за договором № 134-07-2 застави автомобільного транспорту від 09.08.2007 року шляхом їх продажу на публічних торгах на підставі рішення суду за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку суб»єкта оціночної діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 2802 грн. 73 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяТ.О. Кудрявцева