Рішення № 32571257, 23.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2013 року Справа № 913/1698/13

Провадження №30/913/1698/13

За позовом Дочірнього підприємства "Тютюнова компанія "Хамадей", м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ

про стягнення 524 401 грн. 54 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Лисенко В.П.

У засіданні брали участь:

від позивача: Заремба С.В., довіреність № 1499/01 від 25.12.2012;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Дочірнє підприємство "Тютюнова компанія "Хамадей" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка" про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 511 000 грн. 00 коп., пені у сумі 13100 грн. 00 коп. та 3% у розмірі 301 грн. 54 коп. на підставі договору поставки № 1804/2013-1 від 17 квітня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 526, 530, 610-612, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-175, 193, 230-232 Господарського кодексу України та фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки оплаченого товару.

Позивачем надано письмові додаткові пояснення б/н від 23.07.2013, у яких наведено розрахунок пені у розмірі 12840 грн. 00 коп. з 01.05.2013 по 12.06.2013.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право зменшити розмір позовних вимог шляхом подання відповідної заяви, проте зміст та порядок подання письмових пояснень б/н від 23.07.2013 не відповідає зазначеній статті, тому не може розглядатися як заява про зменшення розміру позовних вимог.

09.07.2013, 23.07.2013 відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, та наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань від відповідача не надходило.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач надав заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені у розмірі 13100 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 301 грн. 54 коп.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17 квітня 2013 року між сторонами у даній справі був укладений договір поставки № 1804/2013-1 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник (відповідач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості та по ціні, що вказані у таблиці № 1 (сміттєвоз із заднім завантаженням КО-427-70), а покупець (позивач у справі) зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором (п. п. 1.1. п. 1 договору).

Відповідно до п. п. 2.3 п. 2 договору оплата товару провадиться у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: 70 % від загальної вартості товару, зазначеного в таблиці № 1 - попередня оплата, впродовж семи банківських днів від дати виставляння рахунку-фактури; 30 % від загальної вартості товару, зазначеного в таблиці - оплата впродовж двох банківських днів від дати підписання обома сторонами подорожнього листа вантажного автомобіля.

Згідно п. п. 3.2 п. 3 договору строк поставки товару впродовж семи календарних днів від дати 70 % попередньої оплати за товар.

У випадку несвоєчасної поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми товару, зазначеного в таблиці № 1 за кожен день прострочення (а. с. 6.1. п. 5 договору).

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 1804/2013-1 від 18.04.2013 на суму 730 000 грн. (а. с. 35).

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу передплату 70% від загальної вартості товару у розмірі 511 000 грн. 00 коп. за сміттєвоз із заднім завантаженням згідно вказаного рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 970 від 23.04.2013 (а. с. 24).

Відповідач не виконав умови договору щодо поставки товару у встановлений договором строк.

Проте на адресу позивача відповідач направив лист б/н від 14.05.2013, яким гарантував поставку товару до 25.05.2013 (а. с. 25).

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 338/01 від 18.05.2013 про передачу оплаченого товару протягом 3 календарних днів з дня отримання даної претензії та перерахування пені у розмірі 300 грн. за кожен день прострочки, включаючи день поставки. Вказана претензія отримана відповідачем 22.05.2013 та залишена без виконання.

22.05.2013 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 про повернення грошових коштів та стягнення штрафних санкцій.

Від відповідача на адресу позивача надійшов лист б/н від 22.05.2013, яким відповідач гарантував повернення передплати у розмірі 511000 грн. та добровільну сплату штрафних санкцій відповідно до договору (а. с. 28).

12.06.2013 між сторонами у даній справі укладено угоду про розірвання договору поставки № 1804/2013-1 від 17.04.2013, за умовами якої у зв'язку з невиконанням постачальником (відповідачем у справі) умов даного договору, відповідно до п. п. 8.2, сторони за взаємною згодою вирішили розірвати договір поставки № 1804/2013-1 від 17.04.2013 з 12 червня 2013 року. Постачальнику не пізніше 13 червня 2013 року повернути передплату за сміттєвоз у розмірі 511000 грн. 00 коп. та сплатити пеню у розмірі 13100 грн. 00 коп. (а. с. 29).

За таких обставин, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 511 000 грн. 00 коп., пені у сумі 13100 грн. 00 коп. та 3% у розмірі 301 грн. 54 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено перерахування позивачем на виконання умов договору попередньої оплати за товар у розмірі 511 000 грн. платіжним дорученням № 970 від 23.04.2013 та невиконання відповідачем умов договору в частині поставки товару - сміттєвоз із заднім завантаженням КО-427-70.

Протягом дії договору позивач звертався до відповідача з вимогою № 1 від 22.05.2013 про повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій, що останнім не було виконано.

Станом на день розгляду справи розмір попередньої оплати відповідача перед позивачем складає 511 000 грн. 00 коп., доказів повернення вказаної суми позивачу до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 511 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Позивач у судовому засіданні звернувся до суду з письмовою заявою про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені у розмірі 13100 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 301 грн. 54 коп.

Керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірені повноваження особи, яка підписала відповідну заяву, та роз'яснено позивачу наслідки відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення пені та 3%, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму попередньої оплати у розмірі 511 000 грн. 00 коп., в частині позову про стягнення пені у розмірі 13100 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 301 грн. 54 коп. провадження у справі слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині, яка прийнята судом.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Питання повернення судового збору у разі припинення провадження у справі судом не вирішується, оскільки припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 40, код 35844512, на користь Дочірнього підприємства "Тютюнова компанія "Хамадей", м. Донецьк, вул. Антропова, 2-2А, код 25113455, суму попередньої оплати у розмірі 511 000 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 10220 грн. 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 13100 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 301 грн. 54 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 25.07.2013

Суддя І.П. Голенко