Рішення № 32571173, 22.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 906/664/13 22.07.13

За позовом Приватного підприємства "М.В.Будсервіс Стиль"

до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ"

про стягнення 73725,78 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Янклевич Я.Є. за довіреністю № б/н від 02.07.2013 р.

від відповідача: Пашинський Ю.А. за довіреністю № б/н від 02.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.05.2013 р. Приватне підприємство "М.В.Будсервіс Стиль" звернулось з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" 73725,78 грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.05.2013 р. порушено провадження у справі № 906/664/13, розгляд справи призначено на 20.05.2013 р. о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.05.2013 р. справу № 906/664/13 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

В порядку статті 2-1 ГПК України, справу № 906/664/13 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. суддя Гумега О.В. прийняла справу № 906/664/13 до свого провадження справу, розгляд справи призначила на 08.07.2013 р. о 11:10 год.

08.07.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні, призначеному на 08.07.2013 р. розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 р. відзив на позов на виконання вимог ухвали суду не подав, проте усно проти заявлених позовних вимог заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.07.2013 р. оголошувалась перерва до 22.07.2013 р. о 10:40 год.

15.07.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав доповнення № 10-7/13 від 10.07.2013 р. до позовної заяви від 24 квітня 2013 р. № 24-4/13 у справі № 906/664/13, відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти за виконані в період з вересня 2012 року по грудень 2012 року роботи в сумі 70225,78 грн. основного боргу, пеню в сумі 3711,38 грн., 3% річних в сумі 750,36 грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн. та витрати з оплати послуг адвоката в сумі 3500,00 грн. (надалі - заява про доповнення позовних вимог).

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.07.2013 р., підтримав подану ним до суду 15.07.2013 р. заяву про доповнення позовних вимог.

В судовому засіданні 22.07.2013 р. судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Тому, як зазначено в п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.), в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Як зазначено в абз. 3, 4 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зі змісту заяви про доповнення позовних вимог, поданої до суду 15.07.2013 р., вбачається, що позивач додатково до викладених у позовній заяві № 24-4/13 від 24.04.2013 р. вимог про стягнення 70225,78 грн. основного боргу на підставі Договору підряду № 03763/08 від 22.08.2012 р., заявив додаткові вимоги про стягнення пені в сумі 3711,38 грн. відповідно до п. 9.6.1 Договору підряду № 03763/08 від 22.08.2012 р. та про стягнення 3% річних в сумі 750,36 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання. А тому наведена заява позивача є заявою про зміну предмета і підстав позову.

Натомість, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, до того ж відповідно до змісту ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду господарським судом справи по суті.

З цього приводу в абз. 1 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. господарським судам роз'яснено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Відповідно до абз. 3 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. вбачається, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання (абз. 3 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Матеріалами даної справи, а саме протоколом судового засідання від 08.07.2013 р., підтверджується, що розгляд справи по суті розпочато в судовому засіданні 08.07.2013 р., тоді як заява про доповнення позовних вимог була подана позивачем через відділ діловодства суду 15.07.2013 р.

Отже, заява про доповнення позовних вимог є заявою про одночасну зміну предмету і підстав позову та фактично подана позивачем після початку розгляду судом справи по суті. Наведене, в свою чергу, є порушенням приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України та підставою для залишення даної заяви без розгляду, при цьому дана заява приєднується до матеріалів справи.

З огляду на неправильне зазначення позивачем ціни позову у позовній заяві № 24-4/13 від 24.04.2013 р., суд в засіданні 22.07.2013 р. у відповідності до ч. 3 ст. 22 ГПК України визначив вірну ціну позову, врахувавши при цьому наступне:

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 55 ГПК України, ціна позову, зокрема, у позовах про стягнення грошей, визначається стягуваною сумою та сумами неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката належить до складу судових витрат.

У позовній заяві № 24-4/13 від 24.04.2013 р. позивач визначив ціну позову в розмірі 73725,78 грн., включивши до її складу в порушення наведених приписів ГПК України оплату послуг адвоката в сумі 3500,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Таким чином, суд визначив ціну позову в розмірі 70225,78 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2013 р. подав відзив на позов, відповідно до якого повідомив, що після приймання виконаних позивачем робіт до спливу гарантійного строку відповідачем були виявлені недоліки даних робіт (здуття та раковини, що лопнули, на поверхні стін приміщення каналізаційно-насосної станції), по факту яких відповідачем був складений Дефектний акт від 12.03.2013 р., який разом із зведеним кошторисним розрахунком і локальним кошторисом був направлений позивачу. Відповідач вказав, що позивач, всупереч умов Договору підряду № 03763/08 від 22.08.2012 р., будь-які заходи щодо запобігання та відшкодування понесених відповідачем збитків, не вживав, а рівно не надав згоду на зменшення належних йому до сплати сум на суму нанесених відповідачеві збитків. Наведене, в свою чергу, призвело до затримки проведення остаточних розрахунків між сторонами за спірні роботи. Відзив на позов був переданий для реєстрації до відділу діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2013 р. позовні вимоги про стягнення 70225,78 грн. основного боргу на підставі Договору підряду № 03763/08 від 22.08.2012 р. підтримав повністю, а також просив суд покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3500,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.07.2013 р. надав усні заперечення по суті заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач вважає, що спірна сума до сплати позивачеві підлягає зменшенню на суму завданих відповідачеві збитків, на підтвердження яких відповідачем був складений дефектний акт від 12.03.2013 р. та відповідні зведений кошторисний розрахунок і локальний кошторис на суму 9636,00 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Коростенський завод МДФ" (Замовник, відповідач) та Приватним підприємством "М.В.Будсервіс Стиль" (Підрядник, позивач) був укладений договір підряду № 03763/08 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) зобов'язався за завданням Замовника та згідно з проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс ремонтно-будівельних, налагоджувальних робіт:

Реконструкція та технічне переоснащення очисних споруд господарсько-промислових стоків та систем дощової каналізації і споруд очистки поверхневого стоку: Біопруд-акумулятор, накопичувальна ємність №1 (поз 16.5); Переливна та спускна споруди; Біопруд-акумулятор, накопичувальна ємність № 2 (поз.16.6); переливна та спускна споруди - Додаток № 1 до Договору.

Реконструкція та технічне переоснащення очисних споруд господарсько-промислових стоків та системи дощової каналізації і споруд очистки поверхневого стоку: КНС з накопичувачем (поз. 16.2) - Додаток № 2 до Договору (надалі - "Роботи") на території заводу з виробництва деревоволокнистих панелей МДФ, що знаходиться за адресою: вулиця Жовтнева, 11-Б в місті Коростені, Житомирській області (надалі - "Об'єкт"), а також ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт та приймання робіт Замовником або в гарантійні строки експлуатації та передати результат виконаних робіт Замовнику, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

У п. 1.2 Договору було зазначено, що відповідно до його умов Підрядником виконуються види робіт, визначені у "Договірній ціні" (Додаток № 1, Додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього Договору.

Як визначено пунктом 2.1 Договору, Роботи, що виконуються Підрядником згідно цього Договору здійснюються згідно наступного порядку: Підрядник зобов'язаний приступити до робіт не пізніше 3-х (трьох) календарних днів з дня отримання авансу, закінчити роботи в повному об'ємі пооб'єктно:

Біопруд акумулятор 16.5 - до 30.09.2012 року;

Біопруд акумулятор 16.5 переливна та спускна споруди - до 30.09.2012 року;

КНС 16.2-до 30.10.2012 року.

Біопруд акумулятор 16.6 - до 25.11.2012 року.

Біопруд акумулятор 16.6 переливна та спускна споруди - до 25.11.2012 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору датою закінчення робіт є дата підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт в повному об'ємі, в порядку, передбаченому розділом 7 цього Договору.

При цьому відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору узгоджено, що терміни виконання робіт можуть бути перенесені на час дії обставин, що виникли не з вини Підрядника і перешкоджають виконанню робіт за Договором, як-то: виникнення обставин непереборної сили; дострокового виконання Робіт Підрядником; внесення змін до Проектної документації.

Згідно п. 3.1 Договору, загальна вартість виконання Робіт визначається, виходячи з вартості окремих видів робіт, узгодженої сторонами, в Договірних цінах (Додаток №1, Додаток №2). Ціни в Договірних цінах визначаються як тверді.

Загальна сума Договірних цін Робіт на момент підписання Договору становить 1 648 862,40 грн. (в т.ч. ПДВ) (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору сторони узгодили, що Замовник (відповідач) з моменту підписання Договору оплачує Підряднику (позивачу) аванс на матеріали згідно графіку авансування - Додаток № 3 до Договору, а відповідно до п. 3.4 Договору - остаточний розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів з врахуванням раніше виплаченого авансу на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 3 банківських днів з моменту підписання остаточних актів прийому передачі виконаних робіт.

Укладаючи Договір, Підрядник (позивач) зобов'язався, зокрема, якісно виконувати усі Роботи згідно з проектно-кошторисною документацією, відповідно до Договору, додатків, додаткових угод до нього та чинного законодавства України, інших норм, що регламентують порядок ведення такого типу робіт, у визначені цим Договором строки, власними чи залученими силами; передавати Замовнику виконані роботи у порядку та в строки, згідно з умовами цього Договору (п.п. 5.1.1, 5.1.6 п. 5.6 Договору). Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 Договору Підрядник має право своєчасно отримувати плату за виконані по Договору роботи.

В свою чергу Замовник (відповідач), укладаючи Договір, зобов'язався за власний рахунок організовувати приймання робіт у порядку та в строки, передбачені Договором; своєчасно здійснювати розрахунки з Підрядником за виконані роботи згідно з умовами Договору (п.п. 5.3.2, 5.3.4 п. 5.3 Договору).

Порядок приймання робіт за Договором визначений сторонами у пунктах 7.1, 7.2 Договору.

Так, згідно з п. 7.1 Договору, будівельно-монтажні роботи, виконані за Договором, приймаються Замовником (відповідачем) за Актом виконаних робіт в порядку та у строки, визначені Договором.

Відповідно до п. 7.2 сторони домовились про застосування наступної процедури приймання-передачі будівельно-монтажних робіт за Договором:

Після завершення виконання робіт (етапів робіт або їх частини) Підрядник повідомляє Замовника про готовність виконаних робіт до здачі та надає Замовнику по три екземпляри Актів виконаних робіт (п.п. 7.2.1 п. 7.2 Договору).

Замовник зобов'язаний організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок протягом 3-х робочих днів з моменту отримання від Підрядника Актів виконаних робіт та протягом цього терміну підписати та повернути Підряднику підписані Акт виконаних робіт (п.п. 7.2.2 п. 7.2 Договору).

У випадку виявлення недоліків під час приймання робіт, Замовник має право протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від Підрядника Актів виконаних робіт надати останньому мотивовану відмову від прийняття робіт у письмовій формі та Дефектний акт з переліком виявлених недоліків в роботах та строків, які пропонуються Підряднику для усунення таких недоліків (п.п. 7.2.3 п. 7.2 Договору).

У разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів Замовник не надасть Підряднику підписаний Акт чи обгрунтовану відмову від його підписання, такий Акт вважається прийнятим Замовником без заперечень та піддягає підписанню, а роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті (п.п. 7.2.4 п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 15.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання на дату, зазначену на початку Договору, та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, а в частині вирішення спірних питань - до моменту їх вирішення.

Отже, станом на час розгляду справи по суті Договір є чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору у вересні-грудні 2012 р. виконав та передав відповідачу будівельні роботи на загальну суму 1565603,50 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3):

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 443292,88 грн.;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 244322,87 грн.;

- Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 66318,13 грн.;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року на суму 753933,88 грн.;

- Акт № 2/1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 148470,67 грн.;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 227839,02 грн.;

- Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 91889,88 грн.;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року на суму 468199,57 грн.;

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 85528,37 грн.;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 151624,40 грн.;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 237152,77 грн.;

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 70225,78 грн.;

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 5078,40 грн.;

- Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 31013,10 грн.;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на суму 106317,28 грн. (далі - Акти форми № КБ-2в, Довідки форми № КБ-3).

З урахуванням п. 3.4 Договору позивач вважає, що відповідач зобов'язаний був провести оплату за виконані роботи протягом 3 банківських днів з моменту підписання актів прийому передачі виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Втім відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 1495377,72 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви банківськими виписками за 27.08.2012 р., 04.09.2012 р., 10.09.2012 р., 21.09.2012 р., 25.09.2012 р., 03.10.2012 р., 05.10.2012 р., 08.10.2012 р., 12.10.2012 р., 16.10.2012 р., 24.10.2012 р., 26.10.2012 р., 12.11.2012 р., 28.11.2012 р., 05.12.2012 р., 28.12.2012 р., 21.02.2013 р.

Таким чином позивач вважає, що заборгованість відповідача по оплаті робіт, виконаних позивачем у вересні-грудні 2012 р. на підставі Договору, складає 70225,78 грн. (1565603,50 грн. - 1495377,72 грн. = 70225,78 грн.), яка станом на час розгляду справи по суті відповідачем не погашена, докази протилежного суду не надані.

В заперечення позивних вимог, відповідач зазначив, що після приймання виконаних позивачем робіт до спливу гарантійного строку відповідачем були виявлені недоліки даних робіт, по факту яких відповідачем був складений Дефектний акт від 12.03.2013 р., який разом із зведеним кошторисним розрахунком і локальним кошторисом був направлений позивачу, проте, позивач, всупереч умов Договору підряду, будь-які заходи щодо запобігання та відшкодування понесених відповідачем збитків, не вживав, а рівно не надав згоду на зменшення належних йому до сплати сум на суму нанесених відповідачеві збитків.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Актів форми КБ-2в і Довідок форми №КБ-3 підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав у вересні-грудні 2012 року будівельні роботи на загальну суму 1565603,50 грн.

При цьому вищенаведені Акти форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень. При цьому, оскільки наведені Акти форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 фактично підписані уповноваженим представником відповідача, а матеріали справи не містять відмови від їх підписання та відповідного дефектного акту в порядку п.п. 7.2.3 п. 7.2 Договору, то підставним є висновок про те, що недоліки під час приймання робіт Замовником (відповідачем) не були виявлені.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 3.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів з врахуванням раніше виплаченого авансу на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 3 банківських днів з моменту підписання остаточних актів прийому передачі виконаних робіт.

Судом досліджено, що відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача кошти в загальній сумі 1495377,72 грн. (з урахуванням авансу), що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за 27.08.2012 р., 04.09.2012 р., 10.09.2012 р., 21.09.2012 р., 25.09.2012 р., 03.10.2012 р., 05.10.2012 р., 08.10.2012 р., 12.10.2012 р., 16.10.2012 р., 24.10.2012 р., 26.10.2012 р., 12.11.2012 р., 28.11.2012 р., 05.12.2012 р., 28.12.2012 р., 21.02.2013 р.

Як вище було встановлено, спірні Акти форми КБ-2в і Довідки форми №КБ-3 за вересень-грудень 2013 р. з боку Замовника (відповідача) були підписані, тож за умовами п. 3.4 Договору, строк для здійснення відповідачем остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи, враховуючи, що останні з підписаних актів форми КБ-2в були складені за грудень 2012 р., є таким, що настав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що заборгованість відповідача на підставі Договору № 03763 від 22.08.2012 р. станом на час розгляду спору по суті становить 70225,78 грн. (1565603,50 грн., загальна вартість спірних робіт за Актами форми КБ-2в і Довідками форми №КБ-3 - 1495377,72 грн., загальна сума часткових розрахунків = 70225,78 грн.), яка підлягає до стягнення з відповідача повністю. До того ж додатково наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується також наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2012 р., який був підписаний та скріплений печатками сторін, а отже відповідачем було визнано наявність у нього спірної заборгованості.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про те, що належна до сплати позивачу сума за виконані ним роботи підлягає зменшенню, оскільки після приймання виконаних позивачем робіт до спливу гарантійного строку відповідачем були виявлені недоліки робіт, по факту яких був складений та направлений позивачу Дефектний акт від 12.03.2013 р. разом із зведеним кошторисним розрахунком і локальним кошторисом на суму 9636,00 грн.

Зазначені доводи відповідача суд вважає необґрунтованими та такими, що протирічать умовам Договору з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони передбачили гарантійний строк - 1 (один) рік з моменту прийняття виконаних робіт Замовником та підписання Сторонами останнього по часу Акту виконаних робіт.

Пунктом 8.2 Договору сторони узгодили, що у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів), Замовник протягом 3-х робочих днів після їх виявлення повідомить про це Підрядника і запросить його для складання Дефектного акта про порядок і строки усунення недоліків (дефектів). Якщо Підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, Замовник має право залучити до складання Дефектного aкту незалежних експертів, повідомивши про це Підрядника. Акт надсилається йому для ознайомлення протягом 3-х календарних днів після складання.

Відповідно ж до п. 8.3 Договору Підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок недоліки, що виникають протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням Підрядником діючих норм і правил згідно з діючим законодавством України або умов Договору.

Пунктом 8.4 Договору сторони узгодили, що при відмові Підрядника усунути недоліки, зумовлені виконанням ним робіт з порушенням діючих норм і правил, що виявлені протягом гарантійного строку, Замовник може залучати для цієї роботи інших виконавців з покриттям витрат Замовника на оплату їх робіт та послуг за рахунок Підрядника.

Підрядник несе повну відповідальність за недоліки в роботах, виконаних Підрядником, якщо Замовник доведе, що вони спричинені з вини Підрядника (п. 8.5 Договору).

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 8.8 сторони передбачили, що Підрядник приступає до усунення недоліків, що виявлені протягом гарантійного строку, при умові відсутності заборгованості Замовника перед Підрядником за виконані останнім роботи, згідно даного Договору.

Тож, за наявності виявлених відповідачем протягом гарантійного строку у закінчених роботах недоліків, про що був складений Дефектний акт від 12.03.2013 р., позивач згідно з пунктом 8.8 Договору був зобов'язаний приступити до усунення цих недоліків тільки при умові відсутності заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи. Втім, станом на час розгляду спору по суті у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за виконані роботи, а отже, строк для усунення позивачем спірних недоліків є таким, що станом на час розгляду справи по суті не настав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення в повному обсязі позову про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 70225,78 грн. на підставі Договору підряду № 03763/08 від 22.08.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то на відповідача повністю покладається сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України при задоволенні позову на відповідача також покладаються суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3500,00 грн. позивачем було надано суду Договір про надання юридичних послуг від 10.07.2013 р., платіжне доручення № 60 від 11.04.2013 р. на оплату послуг адвоката згідно вказаного договору в сумі 3500,00 грн., Свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1095 від 06.07.2005 р. на ім'я Янклевича Я.Є., довіреність № б/н від 02.07.2013 р., якою Приватне підприємство "М.В.Будсервіс Стиль" уповноважило адвоката Янклевича Я.Є. представляти свої інтереси в Господарському суді міста Києва по справі № 906/664/13.

Стосовно розподілу між сторонами витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі - постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7) господарським судам роз'яснено наступне.

Витрати позивачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7)

Крім того, у п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 вказано, що вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Тож враховуючи зміст наданих постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 роз'яснень та за наявності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження здійснених позивачем витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, враховуючи при цьому їх співрозмірність з ціною позову (приблизно 5% від ціни позову), суд приходить до висновку про те, що витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 3500,00 грн. повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 55, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (01034, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 38; ідентифікаційний код 37079170), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "М.В.Будсервіс Стиль" (81726, Львівська обл., Жидачівський район, село Рудківці; ідентифікаційний код 33849875) 70225,78 грн. (сімдесят тисяч двісті двадцять п'ять гривень 78 коп.) основного боргу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору, 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2013 р.

Суддя Гумега О.В.