Ухвала суду № 32569850, 08.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2682/13 08.07.2013 08.07.2013

Провадження 22ц - 784/2289/13 Суддя першої інстанції: Вуїв О.В.

Суддя - доповідач апеляційного суду:Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

8 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання: Дубовою К.В.,

за участю: позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_5

на ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня 2013 року по матеріалам за позовною заявою

ОСОБА_5

до

ОСОБА_6

про

визнання угоди недійсною

У С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.

Позивач зазначав, що відповідач, на підставі виданого йому позивачем доручення, звернувшись з заявою до сільського голови с. Дмитрівка Вознесенського району Миколаївської області про оформлення права власності на ім'я ОСОБА_5 на житлові приміщення, розташовані в АДРЕСА_1, перевищив повноваження надані йому в дорученні. За такого, позивач просив угоду, якою вважав подачу заяви про оформлення права власності, визнати недійсною.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом.

В апеляційній скарзі позивач просить вказану ухвалу судді скасувати, посилаючись на її незаконність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали позову, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.

Із змісту поданої позовної заяви 25 квітня 2013 року, тобто за даними матеріалами, вбачається, що сторонами в ній зазначено ОСОБА_5, як позивача і ОСОБА_6, як відповідача. Предметом заявленого ОСОБА_5 спору зазначено заяву відповідача від 20 травня 2008 року подану до сільського голови про оформлення права власності на нежитлові приміщення. А підставою вказаної вимоги позивач зазначив вихід відповідача при подачі вказаної заяви за межі наданих йому дорученням повноважень і порушень відповідачем чинного законодавства (а.с. 2, 14).

Між тим, за позовом ОСОБА_5 від 28 березня 2013 року до ОСОБА_6 про визнання правочину недійсним, яким позивач також вважав заяву відповідача від 20 травня 2008 року про оформлення права власності на теж саме нерухоме майно, в зв'язку з перевищенням відповідачем повноважень визначених в дорученні, оскільки за дорученням мав би оформити будівлю, а в заяві зазначив не житлове приміщення, в зв'язку з чим позивач вказував на незаконність вказаного правочину, Вознесенським міськрайонним судом 22 квітня 2013 року постановлено рішення (а.с. 12). Таким чином в даних справах є один предмет, тобто заява відповідача та одна правова підстава визнання правочину недійсним, тобто невідповідність його вимогам закону.

Таким чином, суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала тотожня справа із спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по якій вирішено спір та постановлено рішення. За такого суддя правомірно відмовив в відкритті провадження у справі, виходячи з положень наведених процесуальних норм.

Враховуючи, що апеляційна скарга не містить переконливих доводів стосовно не тотожності вказаних справ, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали в цій частині.

Положеннями ст. 83 ЦПК України передбачено, що в разі відмови у відкритті провадження у справі, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Так, за подання 25 квітня 2013 року позовної заяви за даними матеріалами, ОСОБА_5 23 квітня 2013 року сплачено 114 грн. 70 коп. судового збору, який відповідно до наведеної норми підлягає поверненню позивачу (а.с. 1). Між тим, суддя помилково повертає позивачу судовий збір сплачений і за іншими квитанціями на суму 11 грн. та 2 грн. 90 коп. Оскільки вказані платежі не мають відношення до даного позову, в цій частині ухвала суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 302, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 квітня 2013 року в частині покладення зобов'язання на відділення Державного Казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 111 (сто одинадцять ) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 2 грн. 90 коп. внесений ним на рахунок державного бюджету Вознесенського району (р/Р 31210206700113 в банку ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код отримувача 38037770, код ЄДРПОУ 26498995) за квитанціями відповідно № 23103558 від 28 листопада 2012 року та № 6662 від 20 травня 2013 року та № скасувати.

В іншій частині вказану ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: