Ухвала суду № 32569302, 10.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

Справа №: 22-ц/190/3846/13Головуючий суду першої інстанції:Куликовська О.М. Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

"10" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В. СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В. При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Київська Русь» до ОСОБА_7 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

01 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь» (далі ПАТ «Банк Київська Русь») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення кредитної заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 липня 2007 року на підставі кредитного договору №5074-16-07-2, АБ «Київська Русь», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Київська Русь», банк надав ОСОБА_7 споживчий кредит у сумі 30 000 грн. строком з 17 липня 2007 року до 16 липня 2010 року з відсотковою ставкою по кредиту 26 % річних, разовою фіксованою платаю за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту.

Відповідно до п.1.1,2.2.1,2.2.3 Кредитного договору, відповідач зобов'язався погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 16 липня 2010 року, а також сплачувати банку відсотки за коритвання кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані. Починаючи з 20 листопада 2007 року до теперішнього часу, відповідач не виконує належним чином умови Кредитного договору, а саме: отриманий кредит не погашений у повному обсязі. Просив про поновлення строку позовної давності, як пропущеного з поважних причин, оскільки у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, позивач 12 серпня 2008 року подав заяву про видачу судового наказу на суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 28 027,28 грн. 22 серпня 2008 року був отриманий судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 28 027,28 грн. Але ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 30 грудня 2008 року даний судовий наказ 2н-248/2008 був скасований. Про скасування наказу банку стало відомо лише 04.01.2013 року.

Оскільки, станом на 29 березня загальна сума непогашеної заборгованості відповідача перед банком складає 19 464,80 грн. (тіло кредиту) просив стягнути з ОСОБА_7 на користь банку заборгованість по кредитному договору у розмірі 19 464,80 грн. та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Київська Русь» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» заборгованість за кредитом у розмірі 19 464,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк Київська Русь» судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що відповідачем у справі повинна бути ОСОБА_8, яка отримала гроші за укладеним ним кредитним договором, оскільки грошовими коштами банку заволоділи зловмисники, які засудженні та серед яких є і ОСОБА_8 До того ж, вироком суду підтверджується та обставина, що гроші 30000 грн. ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_7 Вважає, що справу розглянуто відносно неналежного відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Банк Київська Русь» про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 464 грн. 80 коп. та судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп., суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності та визнав встановленим, що у відповідача виникла заборгованість перед банком за кредитним договором №5074-16-07-2 від 17.07.2007 року на суму 19 464,80 грн.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Банк Київська Русь» та ОСОБА_7 17.07.2007 року був укладений кредитний договір №5074-16-07-2 на строк з 17.07.2007 року до 16.07.2010 року. (а.с.6).

На підставі цього договору банк надав ОСОБА_7 споживчий кредит у сумі 30 000 грн. з відсотковою ставкою по кредиту 26 % річних, разовою фіксованою платою за надання кредиту в розмірі 10% від суми кредиту.

Відповідно до п.1.1,2.2.1,2.2.3 Кредитного договору, ОСОБА_7 зобов'язався погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком погашення та здійснити остаточне погашення кредиту не пізніше 16 липня 2010 року, а також сплачувати банку відсотки за коритвання кредитом щомісячно, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані.(а.с.6-7).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, у ОСОБА_7 перед ПАТ "Банк «Київська Русь» станом на 29 березня 2013 року утворилась сума заборгованості у розмірі 19 464,80 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту. (а.с.5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених законом або договором. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Доводи апелянта про те, що він є неналежним позивачем у справі, оскільки гроші за кредитним договором відразу ж біля каси банку він передав ОСОБА_8, яка написала йому про це розписку, судова колегія відхиляє як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

Зазначені відповідачем обставини були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким судом було дано належну оцінку та суд дійшов правильного висновку про виникнення цивільних правовідносин між ОСОБА_7, який передав грошові кошти, та ОСОБА_8, яка їх отримала та написала відповідну розписку.

Тій обставині, що чотирьох осіб було засуджено до кримінального покарання за вироком Євпаторійського міського суду за шахрайські дії та використання підроблених документів для отримання кредитних коштів, судом першої інстанції також було дано оцінку та встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_7 не був притягнутий у справі як потерпілий, а був свідком.

У судовому засіданні апеляційного суду було оглянуто надану представником апелянта розписку на яку відповідач посилався як на доказ відсутності його обов'язку сплачувати кредит, з якої вбачається, що розписка від 09.11.2007 року написана ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_9 (матері відповідача), у якій підтверджується факт отримання нею від ОСОБА_7 30000 грн., які вона зобов'язувалась сплачувати за графіком.

Проте зазначена розписка не є підставою припинення договірних зобов'язань, які виникли між ПАТ «Банк Київська Русь» та ОСОБА_7, а тому не може бути врахована колегією суддів у даній справі.

Крім того, як пояснила представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду, вона сплачувала сама за свого сина отримані за договором кошти та погашала кредит до липня 2008 року, сплативши його половину. Дану обставину підтвердив і представник позивача.

Таким чином, враховуючи, що кредитний договір між ПАТ «Банк Київська Русь» та ОСОБА_7 не розірвано, на його виконання відповідачем сплачувалась заборгованість до липня 2008 року, обов'язок по сплаті кредиту відповідачем не виконано у повному обсязі, судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, цих висновків суду доводи апеляційної скарги не спростували.

Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для скасування рішення і ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону.

З висновками суду першої інстанції колегія погоджується, вважає їх правильними і обґрунтованими, висновків суду апелянт не спростував.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 26 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.