Постанова № 32567555, 08.07.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

08.07.2013

Справа № 335/1594/13-а 2-а/335/57/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Зубович А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: Приватне підприємство „Спеціалізоване підприємству „Юстиція" в особі Запорізької філії, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство „Райффазен Банк Аваль" в особі ЗОД „Райффазен Банк Аваль" про визнання дій державного виконавця протиправними, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо складання акта зниження вартості арештованого майна від 21.01.2013 при реалізації нерухомого майна, а саме квартири загальною площею 84,93 кв. м., житловою площею 52,00 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності; скасування акту від 21.01.2013 року.

Ухвалою суду від 17.04.2013 року до участі в справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача залучено ПАТ „Райффазен Банк Аваль" в особі ЗОД „Райффазен Банк Аваль".

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що державний виконавець, враховуючи вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», не мав права проводити повторну уцінку, яка відбулася 23.01.2013 року та проводити дії щодо третіх торгів арештованого майна, а отже своїми діями відповідач порушив права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що дії відповідача зі складання акта про зниження вартості арештованого майна від 23.01.2013 року є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а сам акт - правомірним. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - ПАТ «Райфазен банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Вказав, що вимоги перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» стосуються кредитних договорів, а не договорів іпотеки. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2008 року між ПАТ «Райфазен банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/14-46/553/55.

Виконання позичальником (боржником) зобов'язань за кредитним договором забезпечене іпотекою об'єкту нерухомості - квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

На підставі договору про іпотеку, посвідченого 21.03.2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2342 вказана квартира передана в іпотеку ПАТ «Райфазен банк Аваль».

У зв'язку з невиконанням боржником договірних зобов'язань за кредитним договором Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотечного договору від 21.03.2008, , посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 2342 - квартиру загальною площею 84,93 кв.м., житловою площею 52 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфазен банк Аваль» в межах суми 2134780 грн

Постановою від 13.10.2011 № 226/9 за заявою стягувача - ПАТ «Райфазен банк Аваль» відкрито виконавче провадження № 29132830 з примусового виконання виконавчого листа № 2-289/2010, виданого 26.09.2011 року про звернення стягнення на предмет іпотечного договору - квартири, загальною площею 84,93 кв.м., житловою площею 52 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету Іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «Райфазен банк Аваль» в розмірі 2134780,55 грн.

Боржнику наданий строк для добровільного виконання до 19.10.2011 року.

21.11.2012 року між Орджонікідзевським ВДВС Запорізького МУЮ та спеціалізованою організацією ПП «СП Юстиція» укладений договір № 05/307/12/І про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), за умовами якого відповідач передав на реалізацію трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , початкова вартість якої згідно з експертною оцінкою становила 492282,00 грн.

Згідно з повідомленням про проведення прилюдних торгів від 27.11.2012 № 2779/12 прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, призначені на 14.12.2012.

Прилюдні торги, призначені на 14.12.2012 року, не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, з огляду на що спеціалізованою організацією запропоновано здійснити переоцінку вказаного майна, про що свідчить лист від 17.12.2012 № 2964/12

20.12.2012 державним виконавцем знижена вартість арештованого майна, визначена експертом, шляхом його уцінки на 25%, та визначена ціна для реалізації, яка становила 369211,30 грн., що встановлено на підставі акта про зниження вартості арештованого майна від 20.12.2012 року.

Прилюдні торги з реалізації арештованого майна, призначені на 14.01.2013 року не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, з огляду на що спеціалізованою організацією запропоновано здійснити переоцінку нерухомого майна, що підлягало реалізації, що підтверджується листом від 16.01.2013 № 105/13.

21.01.2013 року державним виконавцем знижена вартість нерухомого майна шляхом його уцінки не більше як 50% від ціни, визначеної експертом, та визначена ціна для реалізації, яка склала 295369,20, що вбачається зі змісту акта про зниження вартості арештованого майна від 21.01.2013

Дії державного виконавця по складанню зазначеного акта від 21.01.2013 року та сам акт про зниження вартості арештованого майна від 21.01.2013 року оскаржується позивачем в даній справі.

Даючи оцінку діям та рішенням відповідача суд вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом доказування в даній справі є правомірність здійснення відповідачем другої уцінки арештованого майна.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Правовідносини, пов'язані з реалізацією майна, на яке звернено стягнення, врегульовані ст. 62 цього Закону, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 р. № 42/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (ч. 8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»).

На час вчинення оскаржуваних дій щодо проведення другої уцінки майна Закон України «Про іпотеку» діяв з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, який набрав чинності з 16.10.2011 р.

З обставин справи вбачається, що перші прилюдні торги з реалізації арештованого майна не відбулись у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, у зв'язку з чим державним виконавцем актом від 20.12.2012 року знижена вартість майна шляхом його уцінки на 25 % від ціни, визначеної експертом, та визначена ціна реалізації на рівні 369211,30 грн.

В подальшому у зв'язку з відсутністю купівельного попиту визнані такими, що відбулись, другі прилюдні торги, та актом від 21.01.2013 державний виконавець здійснив зниження вартості арештованого майна шляхом його уцінки не більше як 50% від вартості, визначеної експертом, та визначив ціну для реалізації на рівні 295369,20 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Статтею 49 Закону України «Про іпотеку» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Проте, частиною другою Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, встановлено, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Таким чином, законодавець Законом №3795-У/І від 22.09.2011 привів у відповідність положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому чітко визначивши, що реалізація іпотечного майна, яке забезпечує виконання кредитних договорів, укладених до прийняття цього Закону, здійснюється на підставі положень ст. 49 Закону України «Про іпотеку» у старій редакції.

Оскільки кредитний договір було укладено 21.03.2008 року, за яким позивач передав своє майно в іпотеку, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договорм, застосуванню до даних правовідносин підлягають положення ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, відповідно до якої якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Отже, Законом України «Про іпотеку», який підлягає застосуванню до даних правовідносин разом з Законом України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на час укладення договору, не передбачено проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки предмета іпотеки.

З урахуванням приписів ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» щодо того, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку", наявності зауваження законодавця про незастосування до кредитних договорів, укладених до набрання чинності законом, яким внесені зміни до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» щодо можливості другої уцінки заставленого майна, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для проведення другої уцінки майна та зниження його вартості не більше як 50% від визначеної експертом.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним по відношенню до Закону України «Про виконавче провадження», який є загальним та регламентує, зокрема, порядок реалізації арештованого майна на підставі широкого кола виконавчих документів, визначених ст. 17 цього закону, а тому застосуванню до правовідносин щодо реалізації арештованого майна, яке перебуває в іпотеці, підлягає саме Закон України «Про іпотеку».

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що склавши акт від 21.01.2013., з метою проведення третіх прилюдних торгів, державний виконавець діяв у межах Закону України "Про виконавче провадження", статтею 62 якого передбачено можливість проведення третіх прилюдних торгів, оскільки спеціальним Законом, який регулює порядок задоволення вимог іпотекодержателя та інших кредиторів за рахунок предметів іпотеки, є Закон України "Про іпотеку", у зв'язку з чим дії та рішення державного виконавця при здійсненні стягнення на майно іпотеки повинні узгоджуватися з вказаним Законом, що прямо передбачено ч.8 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, встановивши обставини справи, а також дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було порушено норму ст.49 Закону України "Про іпотеку" при здійсненні другої уцінки арештованого майна не більше ніж як на 50 % тому, як наслідок, прийнятий акт про зниження вартості майна від 21.01.2013 є таким, що прийнятий всупереч нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. А відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням вимог ст. 162 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції зі складання акту про зниження вартості арештованого майна від 21.01.2013 року у виконавчому провадженні № 29132830 з примусового виконання виконавчого листа № 2-289/2010.

Скасувати акт державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зниження вартості арештованого майна від 21.01.2013 року у виконавчому провадженні № 29132830 з примусового виконання виконавчого листа № 2-289/2010.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Воробйов А.В.