Постанова № 32566701, 12.07.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15581/2013-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2013 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Кашпрук Г.М., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу соціального захисту населення Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом відділу соціального захисту населення Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та просила визнати неправомірними дії Відділу соціального захисту населення №1 (Центр) Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради по нарахуванню та виплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2013 році; зобов'язати Відділ соціального захисту населення № 1 (Центр) Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради здійснити перерахунок та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", за період з 16.02.2013 року по 26.06.2013 року, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем нараховується та виплачується їй допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не у повному обсязі (лише у розмірі 130 грн. замість законодавчо визначеного прожиткового мінімуму).

Ухвалою від 04.07.2013 року по справі було призначено розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи та отримані 11.07.2013 року заперечення відповідача проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.07.2010 року.

Як вбачається з довідки Відділу соціального захисту населення №1 (Центр) Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради від 25.06.2013 року №1590, ОСОБА_1 отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з грудня 2012 року у розмірі 130 грн. на місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно п.18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення; днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п.19 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно; виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців; якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

П.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень; для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).

25 січня 2012 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 3-рп/2012, згідно якого в аспекті конституційного подання положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України; при цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості; в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах; Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України; в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності; цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні за допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у подальшому ОСОБА_1 не надавався такий документ як декларація про доходи та майновий стан, а тому були відсутні підстави для нарахування їй даної допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний (130 грн. на місяць), а тому дії Департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради неможна вважати неправомірними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Фондом, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, необхідно звернути увагу на те, що згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", виплати застрахованим особам здійснюються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тоді коли органи праці і соціального захисту населення здійснюють такі виплати відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (Постанова КМУ від 27.12.2001р. №1751).

Відповідно до ст.1 Закону України №2240-111 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України №2240-111 страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованій особі у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, належить до компетенції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, Департаментом праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради під час здійснення повноважень щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16.02.2013 року по 26.06.2013 року було дотримано вимог чинного законодавства та не допущено його порушень, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 5, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", п. 18, 19, 22, Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу соціального захисту населення Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дії неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :