Ухвала суду № 32565044, 19.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 р. Справа № 35812/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Носа С.П.

за участю секретаря судового засідання Микитин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальності «Науково-технічна книга» до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання нечинним та скасування акту, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Науково-технічна книга» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова про визнання нечинним та скасування акту від 28.04.2010 року № 101 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга»; поновити дію свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації; зобов'язати відповідача відновити в картці особового рахунку позивача задекларовані суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування у вигляді, що передував моменту анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість здійснене відповідачам не на підставах, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з цим, підстави для анулювання свідоцтва платника податку, які наведені в акті, не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству. Зазначає, що норма законодавства, що надає відповідачу право анулювати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з підстави, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням набрала законної сили лише 20.06.2010 року згідно з п.п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року № 2275-VІ. Таким чином, на момент прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга» 28.04.2010 року відповідач не мав достатніх для цього повноважень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив із відсутності підстав для анулювання, реєстрації позивача як платника податку на додану вартість згідно з п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з врахуванням чого, анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправним.

Також, в процесі судового розгляду, судом встановлено, що відповідач при складанні акту від 29.04.2010 року № 101 керувався п. 2.1 п. 2 «Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.08.2005 року № 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.09.2005 року за № 1039/11319. Цей наказ ДПА України від 30.08.2005 року № 372 втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 16.09.2008 року № 596.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що підставою анулювання свідоцтва про реєстрацію ТзОВ «Науково-технічна книга» платником податку на додану вартість слугувало положення п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п.2.1 п.2 «Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.08.2005 №372, п.25.2 п.25 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1120-р «Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість».

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Науково-технічна книга» зареєстроване 23.10.1996 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 22377372, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №382929, взяте на облік в ДПІ у Галицькому районі м. Львова як платник податків та згідно з свідоцтвом № 17808303 від 04.07.1997 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова складено акт від 29.04.2010 року № 101 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Науково-технічна книга» та вирішено анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість. Податковим органом встановлено, що платником податку задекларовано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців в розмірі меншому, ніж визначена п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України від 03.04.2007 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» обліковий стан платника 8 (запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (надалі - «ЄДР») внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), що підтверджено отриманими ДПІ у Галицькому районі м. Львова відомостями із ЄДР щодо юридичної особи.

Доказом, що підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ відповідачем вказано податкові декларації з податку на додану вартість за період з 20.05.2009 року по 20.04.2010 року.

Відтак, керуючись вимогами п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 року № 168/97-ВР, п.п. 2.1 п. 2 «Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.08.2005 року № 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.09.2005 року за № 1039/11319 та п.п. 25.2 п. 25 «Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000 року за № 208/4429, ДПІ у Галицькому районі м. Львова встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому, відповідач, враховуючи вищенаведене, вирішив анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість № 17808303. Датою анулювання реєстрації є - 28.04.2010 року, у зв'язку з чим, позивач зобов'язаний був повернути податковому органу, оригінал Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Правовий аналіз наведеного положення не дає підстав для висновку про можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких причин взагалі, оскільки, поняття «будь-які інші причини» у вказаній правовій нормі вжито саме стосовно звільнення особи від сплати податку з інших мотивів, ніж рішення суду, однак жодним чином не розширює вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника відповідно до зазначеної норми Закону.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «є» п. 9.8 ст. 9 вказаного вище Закону, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Варто наголосити, що позивач не подавав заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Податкові декларації податку на додану вартість за період з 20.05.2010 року по 20.04.2010 року подавались позивачем вчасно. В акті від 29.04.2010 року № 101 відповідачем також не зазначено порушення-строків подання декларацій.

Підстава для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а саме, те, що платником податку задекларовано загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом дванадцяти календарних місяців в меншому розмірі, ніж визначена п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», не відповідає вищевказаному Закону, оскільки згідно п.п.«а» п. 9.8. ст. 9 Закону, дана підстава стосується платника податку зареєстрованого згідно з положеннями п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону - особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в тому випадку, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як вже зазначалося вище, анулювання реєстрації на цій підставі відбувається лише за заявою платника податків, однак позивач такої заяви до відповідача не подавав, а тому вимога про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав, визначених п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованою та безпідставною.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість згідно з п.п. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», з врахуванням чого, анулювання відповідачем реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправним.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі № 2а-6118/10, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 26.07.2013 року.