Постанова № 32564466, 17.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5015/4543/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Орищин Г.В.

Краєвська М.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРФАКТОР", м. Харків б/н, б/д

на ухвалу господарського суду Львівської області від 20.06.2013р.

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ", м. Городок

про розстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2013р.

у справі № 5015/4543/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРФАКТОР", м. Харків

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ", м. Городок

за участі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Светотехника-Херсон", м. Херсон

за участі третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", м. Полтава

про стягнення 12 721,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з»явився

від відповідача - не з»явився

від третіх осіб - не з»явились

Сторони в судове засідання не з»явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 05.07.2013р. та повідомленнями про вручення поштових відправлень, отриманих сторонами 15.07.2013р. та 12.07..2013р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у справі №5015/4543/12 (суддя Кидисюк Р.А.) розстрочено виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2013 р. у справі № 5015/4543/12 щодо стягнення з ТОВ "ОПАЛ" на користь ТОВ "ЮРФАКТОР" 12 721,80грн. заборгованості та 3 274,50 грн. судового збору строком на шість місяців до 01.01.2014 року рівними частинами, а саме по 2 666,05 грн. щомісячно.

ТОВ "ЮРФАКТОР" подано апеляційну скаргу б/н, б/д, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2013р. відмовити, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що станом на день подання апеляційної скарги боржником судове рішення у будь-якій частині не виконано, спроби боржника відстрочити виконання рішення по суті є ухиленням від покладеного судом обов»язку. Окрім того скаржник вважає, що з поданих відповідачем до заяви доказів, а також із змісту його заяви про розстрочення виконання рішення не слідують обставини, передбачені ч.1 ст.121 ГПК України. Наявність складних економічних умов до предмету доказування у справі не відноситься і не має ніякого правового значення, оскільки відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.12 (суддя Кидисюк Р.А.) у справі №5015/4543/12, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.13 у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2013р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 у справі №5015/4543/12 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено: стягнено з ТОВ "ОПАЛ" на користь ТОВ "Юрфактор" попередню оплату у розмірі 12 721,80 грн. та 3 274,50 грн. судового збору.

ТОВ "ОПАЛ" 11.06.2013 року подано заяву за вх. № 21784/13 про розстрочку виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2013 р. у справі №5015/4543/12 строком на один рік до 1 липня 2014 року шляхом сплати боргу рівними частинами щомісячно.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на важке фінансове становище боржника і як наслідок - неможливість негайного виконання ним даної постанови, оскільки це призведе до блокування рахунків товариства та фактичного припинення діяльності товариства.

Як вбачається із фінансового звіту товариства, станом на 31.12.2012 року обліковується дебіторська заборгованість в розмірі 40 500,00 грн. Як зазначає заявник, з даних обставин вбачається можливість протягом річного періоду оплатити заборгованість ТОВ "Опал" перед ТОВ "Юрфактор". Оскільки дебіторська заборгованість не може бути отримана товариством одномоментно, відповідно неможливо також здійснити одномоментне погашення заборгованості перед ТОВ "Юрфактор". Розстрочка виконання рішення суду дасть можливість безперебійно проводити товариству свою господарську діяльність та відповідно зробить реальною можливість повернення заборгованості позивачу в повному обсязі.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції на підтвердження викладених в заяві про розстрочку обставин заявником надано суду довідку ПАТ "Кредобанк" від 19.06.2013 року про те, що у відділенні № 5 у м. Городок Центральної філії ПАТ "Кредобанк" (МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) відкрито поточний рахунок у національній валюті 2600501988124. Залишок коштів на даному рахунку станом на 19.06.2013 року становить 60,35 грн. та довідку ТОВ "Опал" від 19.06.2013 року про те, що на балансі підприємства немає автомобіля та будівель (споруд).

Згідно із ст.124 Конституції України та ст.4-5 ГПК України судові рішення є обов»язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ч.5 ст.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов»язки можуть виникати з рішення суду.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов»язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»( ст.115 ГПК України).

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов»язків сторін, приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання в примусовому порядку судового рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із вимогами ст.121 ГПК України до заяви мають бути додані, зокрема, докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, зокрема, неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України у справі N 5-рп/2013 від 26.06.2013 року зазначено, що аналіз положень статей 116, 121 ГПК України і статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Така ухвала має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження.

З огляду на подані заявником документи, доводи та заперечення сторін в сукупності, виходячи з правових позицій, викладених Конституційним Судом України у рішенні від 26.06.2013 року, Вищим господарським судом України у постанові №9 від 17 жовтня 2012 року, оскільки ТОВ "Опал" підтверджено належними та допустимими доказами наявність зазначених в заяві обставин, що ускладнюють негайне виконання постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2013 р. у справі № 5015/4543/12, судом першої інстанції правомірно враховано викладені у заяві доводи, наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду і доцільність часткового задоволення заяви, шляхом розстрочення виконання рішення строком на 6 місяців.

Визначаючи термін розстрочення виконання рішення, суд першої інстанції також правомірно взяв до уваги інтереси стягувача, з врахуванням недопустимоості затягування виконання постанови.

Окрім того, заявником ТОВ «Опал» в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції подано докази, які підтверджують погашення товариством перед ТОВ «Юрфактор» заборгованості у повному обсязі (копія платіжного доручення №1982 від 25.06.2013р. та копія виписки по рахунку ТОВ «Опал» за 10.07.2013р.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абз.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 20.06.2013р. у справі №5015/4543/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.07.2013р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Краєвська М.В.