Постанова № 32564404, 17.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 909/190/13-г

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ярмолі А.,

за участю представників:

від позивача: з'явився,

від відповідача: не з'явився:

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина», м.Івано-Франківськ

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 року, суддя Круглова О.М., у справі за № 909/190/13-г

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український центр» Медсервіс», м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина», м.Івано-Франківськ

про стягнення боргу в сумі 9 214,54 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 року задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Західно-Український центр» Медсервіс» та стягнено з ТОВ «Медсервіс-Галичина» 7682,00 грн. основного боргу, 535,42 грн. - 3% річних та 1534,32 грн. судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 228,92 грн. інфляційних та 768,20 грн. штрафу.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем підтверджено факт виконання своїх зобов'язань по підгонці кріплення фіксації рентген трубки, внаслідок чого в позивача виникло право на стягнення з відповідача заборгованості та нарахувань за прострочення виконання зобов'язань за договором.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що судом не враховано тієї обставини, що станом на 19.11.2012 року відсутня заборгованість відповідача перед позивачем. Даний факт підтверджується актом звірки між позивачем та відповідачем, який навпаки підтверджує заборгованість позивача перед відповідачем.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, а тому така підлягає стягненню в судовому порядку. Окрім того, позивач зазначає, що акт звірки, на який покликається відповідач було пред'явлено в іншій судовій справі, де суму 6600,00 грн. зараховано у справі №909/121/13-г.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 04.10.2010року між ТОВ «Медсервіс-Галичина» в особі директора Криницького Б.Й., що діє на підставі статуту (замовник, відповідач) та ТОВ «Західно-Український центр «Медсервіс» в особі директора Дзюбана Р.В., що діє на підставі статуту (виконавець, позивач) укладено договір №10/08 про виконання разових робіт. За цим договором виконавець зобов'язується виконати такі роботи : підгонка кріплення фіксації рентген трубки на флюорографі 12Ф7Ц та перевірити його в роботі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт (пункт 1.1. договору).

Позивач виконав роботи по підгонці кріплення фіксації рентгентрубки на флюрографі 12Ф7Ц та перевірку його в роботі на загальну суму 7682 грн., що підтверджується приймально-здавальним актом від 08.10.10 (а.с.10), який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що свідчить про належне виконання відповідачем свої зобов'язань.

Відповідно до пункту 4.3. договору відповідач зобов'язаний повністю оплатити повну вартість виконаних робіт протягом дев'яти днів з моменту підписання приймально-здавального акту, тобто до 18.10.10, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з відсутністю доказів оплати виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача 7682,00 грн. основного боргу.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 535,42 грн. в період з 18.10.10. по 12.02.13, відповідно до поданого розрахунку (а.с.8), які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Зважаючи на те, що позивач подав заяву, в якій відмовився від позову в частині стягнення 228,92 грн. інфляційних та 768,20 грн. штрафу (а.с.38) та відмова від позову є правом позивача, не зачіпає інтереси інших осіб, місцевий господарський суд правомірно прийняв відмову від позову в цій частині та припинив провадження у справі на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Доводи скаржника про те, що станом на 19.11.2012 року відсутня заборгованість відповідача перед позивачем, що підтверджується актом звірки, доданим до апеляційної скарги, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Скаржником не обґрунтована неможливість подання вказаного акту звірки між сторонами. Окрім того, як вбачається з письмових пояснень відповідача сума 6600,00 грн. зарахована у справі №909/121/13-г, шляхом подання заяви про припинення зобов'язань зарахуванням на суму 6600,00 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Медсервіс-Галичина» витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника. Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 та 12.06.2013 року суд зобов'язував скаржника надати докази сплати судового збору. Однак, станом на момент прийняття постанови, відсутні докази сплати скаржником судового збору. Відтак, з ТОВ «Медсервіс-Галичина» належить стягнути в дохід Державного бюджету України 860,25 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2013 року в справі №909/190/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Медсервіс-Галичина» б/н від 15.04.2013 року - без задоволення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" (юридична адреса: вул.Крайківського,1, м.Івано-Франківськ, 76019, фактична адреса: вул. Промислова, 50/52, м. Львів, 79024, код 33163059) в дохід Державного бюджету України 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень двадцять п'ять копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 22.07.2013р.