Рішення № 32564364, 17.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 5019/418/12

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши справу за позовом Рівненського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Тищицької сільської ради до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Березнівський держспецлісгосп" та Спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Державна екологічна інспекція в Рівненській області, про відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою дерев

За участю:

Від позивача: не з'явився

Від СВСК "Агроліс": не з'явився

Від ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп": Боротюк О.О. (дов. б/н від 09.04.13 р.); Новак А.О. (паспорт СР 508216 від 19.12.1998 р.)

Від прокуратури: Герасимчук Ю. М. (посв. № 010595 від 20.10.2012 р.)

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Тищицької сільської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Березнівський держспецлісгосп" (далі-відповідач 1) про відшкодування шкоди, завданої незаконною рубкою дерев в сумі 112 636, 55 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.12 р. скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 29.05.12 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.12 р. у справі № 5019/418/12 з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду від 07.12.12 р. справу прийнято до провадження та призначено на 16.01.13 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29.01.13 р.

Ухвалою суду від 29.01.13 р. відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України розгляд справи № 5019/418/12 зупинено. Ухвалою господарського суду від 20.05.13 р. провадження у справі № 5019/418/12 поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.06.13 р.

11.06.13 р. розгляд справи було відкладено на 18.06.13 р.

Ухвалою суду від 18.06.13 р. залучено до участі у справі Спеціалізований виробничий сільськогосподарський кооператив "Агроліс" (далі-відповідач 2) та відкладено розгляд справи на 01.07.13 р.

До канцелярії суду 25.06.13 р. від прокуратури надійшли докази направлення СВСК "Агроліс" позовної заяви з додатками та клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області від 10.09.12 р. № 1542.

Від ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" до канцелярії суду 27.06.13 р. надійшла копія постанови Вищого господарського суду України від 04.06.13 р. у справі № 5019/1607/12 для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.07.13 р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи було відкладено на 17.07.13 р.

В судових засіданнях представники ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" заперечили проти задоволення позовних вимог.

Представник прокуратури підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у письмових поясненнях поданих до канцелярії суду.

Представник СВСК "Агроліс" в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв. Водночас до канцелярії суду 16.07.13 р. від представника останнього надійшли письмові пояснення, в яких кооператив просить розглянути справи без їх участі та стягнути з ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" 112 636, 55 грн. за шкоду завдану незаконною рубкою дерев.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.07.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.12 р. скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 29.05.12 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.12 р. у справі № 5019/418/12 з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

В мотивування постанови судом касаційної інстанції вказано, що судами попередніх інстанцій не було досліджено приписи ч. 2 ст. 1166 ЦК України за приписом якої особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу слід було виходити з презумпції вини правопорушника.

При розгляді позовних матеріалів судом встановлено, що 23 листопада 2011 року Рівненською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням спеціаліста Державної екологічної інспекції в Рівненській області було проведено перевірку дотримання відповідачем 1 вимог природоохоронного законодавства, в ході якої було виявлено незаконну порубку дерев у кварталі 6 виділ 12 в кількості 50 штук та у кварталі 6 виділ 18 в кількості 16 штук згідно лісорубного квитка №17 від 06.06.2011 року.

Про виявлені порушення було складено акт про порушення природоохоронного законодавства за підписами держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Багнія А.В. та директора ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" (т. 1 а.с. 8).

До акту долучена Польова перелікова відомість у якій вказані кількість вирублених дерев із зазначенням породи дерев та діаметру пнів в корі біля шийки кореня, які засвідченою підписами держінспектора з охорони навколишнього природного середовища та лісників.

Крім того держінспектором був проведений розрахунок шкоди відповідно до додатку №1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" від 23.07.2008 р. № 665 , в якому встановлено розмір шкоди з врахуванням індексації розміром 112 636, 55 грн.

Листом від 1 грудня 2011 року вих. № 4246/06 Державною екологічною інспекцією в Рівненській області на адресу відповідача-1 було надіслано претензію, в якій останньому було запропоновано в 10-денний термін перерахувати до місцевого бюджету Тишицької сільської ради Березнівського району Рівненської області вищевказану суму заподіяної державі шкоди, яка була залишена відповідачем без задоволення (т. 1 а.с.12).

В судових засіданнях представник прокуратури посилаючись на ст. ст. 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ДП СЛАП "Березнівський держспецлісгосп" 112 636, 55 грн. заподіяної шкоди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Закон) порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 105 ЛК України.

За приписами ч. 4 ст. 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів (ч. 5 ст. 68 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності, встановленої вищезазначеною нормою, необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина заподіювача шкоди.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України, зокрема, передбачено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Отже, відповідно до вищезазначених приписів діючого законодавства обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев, покладається саме на осіб, які безпосередньо вчинили дане правопорушення і вина їх встановлена у визначеному законом порядку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 19 вересня 2011 року у справі № 4/27/2011/5003.

Згідно з приписами п. б) ч. 1 ст. 20 Закону державний контроль за використанням і охороною лісів належить до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях, яким відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011, є Державна екологічна інспекція України.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначає Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.3 Порядку вказаний нормативно-правовий акт поширюється, зокрема, на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції в областях та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).

За пунктом 1.4 Порядку акт перевірки-це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в акті відсутня інформація про здійснення правопорушення як працівниками відповідача 1, так і будь-якими іншими особами, зокрема, працівниками відповідача-2.

Згідно ч. 2 ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов'язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Матеріалами справи підтверджується, що на час проведення перевірки і покладення відповідальності на відповідапа-1 постійним лісокористувачем земельної ділянки на якій виявлено незаконну рубку дерев, на підставі актів на право постійного кроистування землею від 25.12.2001 року є відповідач-2.

До того ж, при розгляді справи № 5019/1607/12 за позовом СВСК "Агроліс" до ДП "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Березнівський держспецлісгосп", за участю третіх осіб, судами встановлено, що приписи відповідних інстнацій, які здійснюють контроль за додержанням земельного законодавства, які б підтверджували незаконну рубку дерев саме ДП "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Березнівський держспецлісгосп" на вказаних земельних ділянках відсутні (т. 1 а.с. 95).

Відповідно до п. 5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

За приписами ст. ст. 86, 89, 90 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних порубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до Кодексу.

Отже, при вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадку встановлення контролюючим органом, а саме Державною екологічною інспекцією, при проведенні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення відповідно до ст. 19 ЛК України покладено на постійних лісокористувачів, тобто на СВСК "Агроліс".

Частиною 2 статті 89 ЛК України передбачено, що державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

Судом встановлено, що відповідачі державної лісової охорони не мають.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що доказів у підтвердження факту здійснення вказаного правопорушення працівниками відповідача 2 позивачем суду не надано, як і постанови про адміністративне правопорушення, за якими було б притягнуто до відповідальності службових осіб відповідачів, винних у незаконній порубці дерев.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 01.07.08 р. у справі № 4/27/2011/5003 та від 03.04.12 р. у справі № 5010/2141/2011-23/75.

Таким чином, позивачем не подано суду протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення відповідно до яких до адміністративної відповідальності було б притягнуто працівників відповідачів.

Крім того, згідно п. 4.23 Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки протягом 5 днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Такого припису позивачем також не подано суду.

Оскільки на момент вирішення спору вина працівників відповідачів у вчинені встановлених в акті незаконних рубок дерев у визначеному законом порядку не встановлена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів обов'язку по відшкодуванню матеріальної шкоди, спричиненої вказаним правопорушенням.

Слід також зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов'язку лісокористувачів по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільних рубок лісу невстановленими особами на підвідомчій їм території. Крім того, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" від 23 липня 2008 року № 665, на підставі якої було здійснено розрахунок заподіяної шкоди за вищезазначене правопорушення, такси, встановлені даним нормативно-правовим актом для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, застосовуються для осіб, що безпосередньо здійснили ці порушення і вина їх визначена у встановленому законом порядку. Застосування цих такс до підприємств, установ, організацій і громадян, що здійснюють охорону лісових насаджень, за виключенням випадків, коли встановлено, що вони безпосередньо скоїли такі порушення, є неправомірним.

Слід також зазначити, що про неврегульовані відносини відповідачів щодо користування земельною ділянкою на якій виявлено рубку дерев підтверджується приписом прокуратури Березнівського району Рівненської області від 22.03.2011 року № 63-48/вих-11, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Враховуючи все вказане вище в сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Рівненському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі Тищицької сільської ради у задоволенні позовних вимог до державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Березнівський держспецлісгосп" та спеціалізованого виробничого сільськогосподарського кооперативу "Агроліс" відмовити.

Повний текст рішення складено 24.07.13 р.

Суддя Гудзенко Я.О.