Ухвала суду № 32562163, 05.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3637/2013 р.

Справа № 2011/1742/12 Головуючий 1 інстанції Грищенко І.О.

Категорія: виселення Доповідач: Сащенко І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Бездітко В.М., Овсяннікової А.І.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня 2013 року по цивільній справі за позовом військового прокурора Харківського гарнізону (Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законодавства в військовій сфері) в інтересах держави, зацікавлена особа - квартирно - експлуатаційний відділ міста Харкова до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року військовий прокурор Харківського гарнізону ( прокурор Харківської прокуратури з нагляду за додержанням законодавства в військовій сфері) звернувся до суду в інтересах держави з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зацікавлена особа - квартирно - експлуатаційний відділ міста Харкова з про виселення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що при проведенні перевірки дотримання посадовими особами квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова вимог житлового законодавства було встановлено, що ОСОБА_3 разом з сім'єю мешкають в квартирі АДРЕСА_1.

Однак, 8 квітня 2002 року ОСОБА_3 на весь склад сім"ї Харківською КЕВ району Київського військового округу був виданий ордер № 15 на зайняття квартири АДРЕСА_2.

Відповідачами було надано письмове зобов'язання про звільнення раніше займаного житлового приміщення. На даний час відповідачі зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою, однак продовжують займати дані кімнати у гуртожитку, чим перешкоджають КЕВ м. Харкова розпорядитися даним житлом, тому що цей будинок є військовим майном і знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова.

Просив виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнали позовні вимоги, просили відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що ті кімнати в гуртожитку, які вони продовжують займати, були виділені родині ОСОБА_3 на підставі ордеру.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня 2013 року позовні вимоги військового прокурора - задоволено.

Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з житлового приміщення - кімнат 6, 7 квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом при винесенні рішення не враховано стан здоров'я відповідачів.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, виселяючи відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що ними не надано доказів на підтвердження свого права на проживання в займаних житлових приміщеннях.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Встановлено, що рішенням житлової комісії Харківського військового університету №3 від 30.03.2001 року ОСОБА_3 з сім'єю 4 чоловіка була надана житлова площа 29,9 кв. м. у гуртожитку в будинку АДРЕСА_1, на підставі чого видано тимчасовий ордер на зайняття кімнат № 6, 7 в квартирі 15 вищезгаданого будинку з терміном реєстрації - до 01.03.2007 року (а.с. 66, 69 ).

Гуртожиток передано на баланс КЕВ м. Харкова 29.12.2006 року ( а.с. 6 ).

08.04.2002 року ОСОБА_3 з сім'єю надано ордер на зайняття двохкімнатної квартири АДРЕСА_2 житловою площею 30,82 кв. м. зі здачею житла за попередньою адресою ( а.с. 5 ).

Відповідно до вимог п.п. 9, 10 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР за № 208 від 03.06.1986 року (далі Положення), ст.ст. 128, 129 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету; на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи організації видає громадянину спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно з п. 5.10 наказу Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року, у разі якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ЗС України, вона підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають

Ордер на вселення до спірної житлової площі надавався на час перебування ОСОБА_3 в трудових відносинах з Міністерством оборони України, в порядку поліпшення житлових умов їй була надана інша житлова площа, в зв'язку з чим попередня має бути звільнена.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачами не надано доказів на підтвердження свого права на проживання в спірних кімнатах гуртожитку.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі її представника ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді