Постанова № 32559973, 16.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 5009/4574/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д. - доповідач,суддів:Алєєвої І.В. Владимиренко С.В. перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії ПАТ "Кредитпромбанк" на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 25.01.2013 р.та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р.у справі№5009/4574/12 господарського суду Запорізької областіза позовомвідкритого акціонерного товариства "Мелітопольський пивоварний завод"до 1. Приватного підприємства "Оркан Д", 2. Приватного підприємства "Абсолют-Портал №1", 3. Приватного підприємства "Укрін-Експерт"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії ПАТ "Кредитпромбанк"провизнання права власності на нерухоме майно, -

за участю представників сторін:

від скаржника: від позивача:Потапенко С.Ю., за довіреністю, не з'явився,від відповідачів 1,3: від відповідача 2:не з'явився, Вітюк В.В., за довіреністю,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 р. у справі №5009/4574/12 (суддя Зінченко Н.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. (головуючий суддя - Склярук О.І., судді - Богатир К.В., Дучал Н.М.), в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р., прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що господарськими судами неправильно застосовано норми ч.1, 2 ст.319, ч.1 ст.321, ст.387, ст.392 Цивільного кодексу України. Скаржник стверджує, що майно незаконно вибуло з володіння позивача без його волі та знаходиться у незаконному володінні відповідачів, які добровільно відмовляються його повернути.

До Вищого господарського суду України від ПП "Абсолют-Портал №1" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач 2 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 15.07.2013 року №02-05/593 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Запорощенко М.Д., судді - Алєєва І.В., Владимиренко С.В.

В призначене судове засідання представники скаржника та відповідача 2 з'явилися та надали усні пояснення по суті спору. Представники позивач та відповідачів 1, 3 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи сторони були сповіщені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 25.09.2007 р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (іпотекодержатель) та ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір №04/29/101/07-КЛТ з предметом іпотеки за договором № 04/29/07-КЛТ від 25.09.2007р., а саме майно: 1) комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289; 2) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 57. Додатками № 1, 2 до договору іпотеки № 04/29/101/07-КЛТ від 25.09.2007р. визначено перелік будівель та споруд, які знаходяться за адресами: м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289 та м.Запоріжжя, вул. Пролетарська, 57, й передаються ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" в іпотеку ВАТ "Кредитпромбанк" в якості забезпечення виконання зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у позивача відсутні оригінали документів, за якими ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" набувалося у власність спірне нерухоме майно, розташоване за адресами: Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289, та м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 57.

Крім того, господарськими судами досліджено та встановлено відсутність доказів правонаступництва прав і обов'язків Організації орендарів підприємства "Мелітопольський пивоварний завод" до ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод", відтак не підтверджено й передання у власність позивача цілісного майнового комплексу, розташованого, за адресою: Запорізької області, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289, який належав Організації орендарів підприємства "Мелітопольський пивоварний завод" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 17.02.1995 р. та свідоцтва про право власності №8 від 06.06.1995 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. у справі №17/5009/2339/11 відмовлено у задоволенні позову ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" до ПП "Оркан Д", ПП "Абсолют-Портал №1", ПП "Укрін-Експерт" та ПП "Діміорс", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії ПАТ "Кредитпромбанк" про витребування нерухомого майна з незаконного володіння; зобов'язання усунути перешкоди у володінні, розпорядженні та користуванні нерухомим майном; зобов'язання повернути нерухоме майно та заборону вчиняти дії, які порушують право власності на нерухоме майно та було встановлено наступне. Вказане рішення господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. у справі №17/5009/2339/11 залишено без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. та Вищого господарського суду України від 23.04.2013 р., відтак факти встановлені під час розгляду вказаної справи мають преюдиційне значення в порядку ст. 35 ГПК України.

За результатами розгляду справи №17/5009/2339/11 господарськими судами було встановлено, що 29.07.2009 р. між ПП "Бізнес-Інфо Т №1" (продавець) та ПП "Абсолют-Портал №1" (покупець) було укладено договори купівлі-продажу нерухомості, розташованих за адресами: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, буд. 57 та Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289, на час укладення яких об'єкти нерухомого майна були вільні від обмежень і заборон для продажу, у т.ч. і від іпотеки. Крім того, 10.08.2009р. між ПП "Абсолют-Портал №1" (продавець) та ПП "Укрін Експерт" (покупець), та 03.09.2009р. між ПП "Укрін-Експерт" (продавець) та ПП "Оркан Д" (покупець) укладено договори купівлі-продажу нерухомості, а саме комплексу, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289. Листом від 04.01.2010р. за №1 ПП "Оркан Д" повідомило ПП "Діміорс" про придбання по договору купівлі-продажу від 03.09.2009р. майна, яке передано останньому в орендне користування за договором оренди від 31.08.2009р. При цьому, ПП "Діміорс" листом від 05.01.2010р. за №1 підтвердило чинність договору оренди від 31.08.2009 р. і надало згоду на перерахування орендної плати на рахунок ПП "Оркан Д".

Так, судами попередніх інстанцій досліджено та з матеріалів справи вбачається, що право власності на комплекс по вул. Дзержинського, буд. 289 в м. Мелітополі Запорізької області зареєстровано за ПП "Оркан Д". Крім того, право власності на об'єкти нерухомого майна по вул. Пролетарська, буд. 57 в м. Запоріжжя зареєстровано за ПП "Бізнес-Інфо №1" та фізичними особами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій, керуючись ст.ст.316, 317, 319, 328, 386 та 392 ЦК України, виходили з того, що на час розгляду даної справи ВАТ "Мелітопольський пивоварний завод" у встановленому законом порядку не надав доказів наявності права власності на нерухоме майно, щодо якого заявлені позовні вимоги. Крім того, господарськими судами було встановлено, що відповідачі придбали об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 289 та м.Запоріжжя, вул. Пролетарська, 57 на підставі відповідних нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу нерухомості, які на теперішній час не розірвані та не визнані недійсними в судовому порядку.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходили місцевий та апеляційний господарські суди при прийнятті рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України, засобів захисту.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

За приписами ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на встановлені попередніми судами обставини справи та враховуючи наявні у справі докази колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту наявності у нього прав власності на спірне нерухоме майно.

За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, судова колегія Вищого господарського суду України находить вірною правову позицію місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання права власності на нерухоме майно.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що місцевим та апеляційним господарськими судами було дано невірну оцінку доказам у справі не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 1115 та 1117 Господарського процесуального кодексу України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи господарським судом апеляційної інстанції, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду, які містяться в оскаржуваному судовому акті.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим мають бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії ПАТ "Кредитпромбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 р. у справі №5009/4574/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: М.Д. Запорощенко Судді: І.В. Алєєва С.В. Владимиренко