Рішення № 32559831, 27.06.2013, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 1713/1109/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Івчук Є.О.

з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника позивачів ОСОБА_3

представника відповідача Вельбівненської сільської ради Тишкуна В.С.

відповідачки ОСОБА_6

представника відповідачки ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради №25 від 10.05.2011р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011 р., -

встановив:

До Острозького районного суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області та ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - ОСОБА_8, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідачів - КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області № 25 від 10 травня 2011р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011р., мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, від якого у них народилася донька ОСОБА_2 За час перебування у шлюбі впродовж 1972-1974 р.р. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 збудовано житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, якому було присвоєно адресний номер : АДРЕСА_1. Земельну ділянку, площею 0,06 га, під забудову житлового будинку та свідоцтво на забудову садиби було видано на ім'я ОСОБА_9 Зазначають, що ОСОБА_9 в судовому порядку було оголошено померлим, судове рішення про що вступило в законну силу 24.09.2011р. Після оголошення його померлим, ОСОБА_1 звернулася у встановленому законом порядку до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2, та остання звернулася із заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтво про право на спадщину їм було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність вищевказаного житлового будинку спадкодавцю ОСОБА_9, що спонукало їх звернутися в судовому порядку про визнання за ними права власності на такий будинок, про що 03.05.2012р. було постановлено судове рішення, згідно якого заявлений ними позов задоволено повністю - за ОСОБА_1 визнано право власності у спільному майні подружжя на ? житлового будинку та за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9, визнано право власності на іншу ? частину житлового будинку. Вказане рішення було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції за скаргою ОСОБА_6, в ході якого вони дізналися, що на підставі рішення виконкому Вельбівненської сільської ради Острозького району № 25 від 10.05.2011р. для ОСОБА_6 21.07.2011р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - ? частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1. Вважають вищевказане рішення сільської ради незаконним, та зазначають про наявність підстав для визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва про право власності на імя ОСОБА_6, вказуючи на те, що вона немає прав на частину вищевказаного житлового будинку, оскільки участі у його будівництві не приймала, та не являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_9, яким виступав забудовником такого будинку. Зазначають, що ОСОБА_6 станом на час прийняття оспорюваного рішення не була зареєстрована в 1/2 частині будинку, на яку за нею було оформлено право власності, та з 2006 р. в такому будинку не проживає. Вказують, що право власності на житловий будинок належить ОСОБА_1 - як дружині забудовника ОСОБА_9, а ОСОБА_2 - як його спадкоємцю за законом, та внаслідок прийняття сільською радою незаконного рішення було порушено їхнє право власності на житловий будинок. Так як існують підстави для визнання незаконним вищевказаного рішення, а тому і свідоцтво про право власності на такий будинок також підлягає визнанню недійсним.

Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, надали пояснення аналогічні обставинам, викладеним у позові. Крім того пояснили, що в 1972 р. було розпочато будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, забудовником якого виступав чоловік та батько позивачів - ОСОБА_9 Здійснювати будівництво допомагав батько ОСОБА_1 - ОСОБА_11 Будівництво тривало впродовж 3-х років та було закінчено у 1974 р. В будинку проживали сім'я ОСОБА_1 та сім'я її рідної сестри ОСОБА_15, та остання у 1983 р. переїхала до м.Одеси та замість неї вселилася інша її рідна сестра ОСОБА_6, де проживала з чоловіком та донькою по 2006 р. Зазначили, що головою домогосподарства після визнання в судовому порядку ОСОБА_9 померлим - була ОСОБА_1 та саме вона та їх спільна із ОСОБА_9 донька - ОСОБА_2 мають право власності на вищевказаний будинок в рівних частинах.

Представник відповідача Вельбівненської сільської ради в судовому засіданні проти позову заперечив, вказуючи, що оспорюване позивачами рішення є законним, підставою для його прийняття були відомості погосподарського обліку, згідно яких домогосподарство за адресою АДРЕСА_1 з часу завершення будівництва було поділено на два окремі господарства з присвоєнням їм окремих погосподарських номерів. Пояснив, що обставин поділу вищевказаного домогосподарства на два окремі господарства йому не відомі.

Відповідачка ОСОБА_6 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Відповідачка пояснили, що ОСОБА_1 є її рідною сестрою та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 будував їхній батько, який здійснював будівництво житлового будинку одразу на два окремі двори. Після закінчення будівництва в житловому будинку проживали ОСОБА_1 із сімєю та їх старша сестра ОСОБА_15, яка також приймала участь у будівництві, надавала грошові кошти. ОСОБА_15 в 1983 р. переїхала проживати на постійне місце проживання до м.Одеси та з вказаного часу по 2006 р. у вказаному житловому будинку замість ОСОБА_15 проживала вона із сім'єю. Відповідачка пояснила, що між нею і її сестрою ОСОБА_15 була усна домовленість, відповідно до якої ОСОБА_15 передала їй право власності на половину житлового будинку, за що вона заплатила їй грошові кошти. Документально свої домовленості вони не оформляли.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснила, що її рідний брат ОСОБА_9 в 1972 р. розпочав будівництво житлового будинку, яке завершив у 1974 р. В будинку окрім нього проживала його дружина ОСОБА_1 та їхня донька ОСОБА_2 та з 1983 р. в будинку також проживала ОСОБА_6 із сім'єю, зазначила, що їй невідомо про обставини поділу житлового будинку на два окремі домогосподарства.

Представник третьої особи - КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показала, що з 10.04.1984 р. по 08.01.2011р. вона працювала секретарем Вельбівненської сільської ради та в її посадові обов'язки входило ведення погосподарського обліку. Пояснила, що за час її перебування на посаді секретаря сільської ради заяв про поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 не надходило та сільська рада рішень про поділ будинку на два окремих домогосподарства не приймала. Свідок не змогла пояснити наявність в погосподарських книгах, в т.ч. за період впродовж якого вона була відповідальна за достовірність даних внесених до погосподарських книг, записів які велися щодо вказаного житлового будинку по двом окремим особовим рахункам.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що є рідною донькою ОСОБА_6 та її мати з 1983 р. по 2006 р. проживала в ? частині житлового будинку в АДРЕСА_1. До 1983 р. в ? частині такого будинку проживала ОСОБА_15, якій її матір заплатила 2000 карбованців за відчуження належної для неї половини будинку.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи, покази свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 25.07.1971 р. Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.05.1972 р. та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 17.11.1990 р.

Під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_9 побудовано житловий будинок, якому присвоєно адресний номер : АДРЕСА_1, забудовником якого виступав ОСОБА_9, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради депутатів трудящих Острозького району від 09.06.1972 р., свідоцтвом на забудову садиби в сільській населених пунктах УРСР та планом забудови земельної ділянки.

Як вбачається з рішення виконкому Вельбівненської сільської ради депутатів трудящих Острозького району від 09.06.1972 р. для ОСОБА_9 на підставі рішення уповноважених зборів колгоспу ім.ХХІІ з'їзду КПРС від 24.03.1972 р. затверджено земельну ділянку під будівництво житлового будинку.

На підставі вищевказаних рішень ОСОБА_9 було видано свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР на земельній ділянці площею 600 кв.м. виділеної з присадибних земель колгоспу.

Виділення для ОСОБА_9 земельної ділянки підтверджується планом забудови земельної ділянки площею 600 кв.м. в с.Вельбівне Острозького району.

Згідно довідки виконкому Вельбівненської сільської ради депутатів трудящих Острозького району № 164 від 16.06.1972 р. господарству ОСОБА_9 присвоєно окремий погосподарський номер 762.

Згідно оглянутих в судовому засіданні погосподарських книг Вельбівненської сільської ради вбачається, що житловий будинок, забудовником якого виступав ОСОБА_9, обліковується як два окремі домогосподарства - ? житлового будинку за ОСОБА_1 та інша ? - за ОСОБА_15, та після переїзду останньої в 1983 р. до м.Одеса, ? житлового будинку обліковується за ОСОБА_15

Згідно рішення Острозького районного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 оголошено померлим.

Як вбачається з довідки Острозької районної державної нотаріальної контори від 24.03.2012р., після смерті ОСОБА_9 заведено спадкову справу № 452 за 2011р., спадкоємцем за законом є ОСОБА_2, дочка спадкодавця, та від ОСОБА_1, дружини спадкодавця, надійшла заява про відмову від спадщини, а також заява про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя; згідно даних Спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця в нотаріальних конторах або в сільських радах не посвідчувалося; відомості про інших спадкоємців в нотаріальній конторі відсутні; водночас з наведеним державний нотаріус повідомив позивачів про неможливість видачі їм свідоцтв у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що належав спадкодавцю, що й спонукало позивачів звернутися в судовому порядку з позовом про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом.

Згідно рішення Острозького районного суду Рівненської області від 03.05.2012 р. за ОСОБА_1 визнано право власності в спільному майні подружжя на ? частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1; за ОСОБА_2, як за спадкоємцем за законом, після смерті ОСОБА_9, визнано право власності на іншу ? частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1.

Вказане рішення було предметом перегляду в суді апеляційної та касаційної інстанції із скасуванням рішення суду першої інстанції та поверненням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.04.2013 р.

28.04.2011 р. ОСОБА_6 звернулася до Вельбівненської сільської ради Острозького району із письмовою заявою, в якій просила оформити право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.

Заява ОСОБА_6 була предметом розгляду на засіданні виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради Острозького району з прийняттям рішення № 25 від 10.05.2011 р., відповідно до якого вирішено оформити право приватної власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6

Як вбачається з вищевказаного рішення, останнє було прийнято з посиланням на п.8.1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5 ( в редакції наказу Мінюсту України від 28.07.2010 р. № 1692/5) та на підставі висновку про технічний стан житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами № 123 від 17.02.2011р. та виписки з погосподарської книги Вельбівненської сільської ради № 974 від 03.12.2010р.

Згідно виписки з погосподарської книги Вельбівненської сільської ради № 974 від 03.12.2010 р., яка стала підставою для прийняття оспорюваного рішення, житловий будинок АДРЕСА_1 (погосподарська книга №7, особовий рахунок НОМЕР_4) обліковується за ОСОБА_6 та ОСОБА_1, без зазначення їх часток у житловому будинку.

З пояснень сторін та їх представників, показів свідків та досліджених в ході судового розгляду письмових доказів судом встановлено відсутність фактичних та правових підстав ведення погосподарського обліку житлового будинку, забудовником якого виступав ОСОБА_9, як два окремих домогосподарства, по двох різних особових рахунках.

Пунктом 8.1 вищевказаного Тимчасового положення (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено виключний перелік підстав, за наявності однієї з яких орган місцевого самоврядування був наділений повноваженнями здійснювати оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, для фізичних осіб на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; фізичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлюючих документів, передбачених у додатку 2 до Положення.

Однак в матеріалах справи відсутні та судом не здобуто доказів, які підтверджують наявність будь-якої з підстав, передбачених п.8.1 Тимчасового положення, на яке здійснено посилання в оскаржуваному рішення, що давало б підстави для сільської ради оформляти право власності на ім'я ОСОБА_6

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно встановлено, що воно видане 21.07.2011р. виконкомом Вельбівненської сільської ради на підставі рішення виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради № 25 від 10.05.2011р. і зазначеним свідоцтвом посвідчено право власності на ? частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою в АДРЕСА_1.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачки ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12, яка є її рідною донькою, щодо обставин продажу ОСОБА_15 на користь ОСОБА_6 ? частини вищевказаного житлового будинку, що мало місце у 1983 р., виходячи з наступного.

ЦК УРСР 1963 р. передбачав виключний перелік підстав набуття права власності на нерухоме майно, зокрема, набуття фізичними особами права власності на житловий будинок здійснювалось шляхом здійснення будівництва житлового будинку, внаслідок його придбання за договором або внаслідок спадкування.

ОСОБА_6 в 1983 р. вселилася у житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, за згодою ОСОБА_1 та проживала в ? його частині не як власник, а як наймач, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували набуття нею права власності на ? частину житлового будинку відповідачка ОСОБА_6 суду не надала та такі докази в ході судового розгляду судом не здобуто.

Беручи до уваги викладене у відповідача - Вельбівненської сільської ради за відсутності визначеного законодавством правовстановлюючого документа не було підстав визнавати за ОСОБА_6 право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Таким чином, рішення виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради № 25 від 10.05.2011р. «Про оформлення права приватної власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1» прийнято без врахування зазначених обставин, не відповідає законові, і ним порушено права позивачів, як порушені вони і свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - ? житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1, виданим 21.07.2011 р.виконавчим комітетом Вельбівненсьької сільської ради на ім'я ОСОБА_6 на підставі зазначеного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК Україн правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власником майна визнається судом незаконним і скасовується, а тому рішення № 25 від 10.05.2011р. виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради Острозького району «Про оформлення права приватної власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1» слід визнати протиправним і визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - ? житлового будинку з надвірними будівлями , який знаходиться в АДРЕСА_1, виданим 21.07.2011 р. виконавчим комітетом Вельбівненської сільської ради на імя ОСОБА_6

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Вельбівненської сільської ради Острозького району Рівненської області № 25 від 10.05.2011р. «Про оформлення права приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1».

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1, видане 21.07.2011р. виконавчим комітетом Вельбівненської сільської ради на ім'я ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.