Рішення № 32558515, 15.04.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

15.04.2013 Справа№412/697/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 квітня 2013 року Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б.., при секретарі: Олєйнікової Г.Г., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодон, розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до ОСОБА_1 про повернення виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки та стягнення сум безкоштовно наданого спецодягу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідач працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на ЦЗФ «Дуванська» ПАТ «Краснодонвугілля». Відповідно до наказу за № 1800-УВ від 15.11.2012р. ОСОБА_1 звільнено з підприємства за ст. 40 п.4 КЗпПУ з 05.08.2012 р. За період з 26.01.2012 року по 25.01.2013 року ОСОБА_1 використав 68 календарних днів відпустки та йому була сплачена заробітна плата за час відпустки. Однак, у зв»язку зі звільненням 05.08.2012 року ОСОБА_1 не мав право на заробітну плату за 17 днів в сумі 1663,79 грн., яка була йому нарахована. Тобто відповідачем безпідставно отримано заробітну плату за 17 днів відпустки в сумі 1663,79 грн.

Крім цього, відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» , ст..163 КЗпПУ на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці , а також роботах , що пов»язані із забрудненням, або виконуваних у несприятливих температурних умовах , працівникам підприємств ПАТ «Краснодонвугілля» безкоштовно видаються засоби індивідуального захисту відповідно до встановлених норм видачі для працівників підприємств ПАТ «Краснодонвугілля». ОСОБА_1 отримав на підприємстві спецодяг:31.01.2011 р. брюки ватні ,строк служби -36 місяців; 02.02.2012 року костюм чоловічий для захисту від низьких температур - строк служби -36 місяців; 31.01.2011р. підшлемник строк служби -24 місяця;15.02.2012 року чоботи кирзові строк служби -12 місяців; чоботи шкіряні строк служби -36 місяців; Залишкова вартість спецодягу станом на 15.11.2012 року, з урахуванням ПДВ становить 1246,85 гривень. Сума ПДФО ,яка виникла з додаткового блага склала 281,23 гривень, частково було утримано ПДВО у сумі 249,57 гривень .Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку до теперішнього часу не повернув суму виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки та суму за безкоштовно наданий спецодяг, тож позивач просить стягнути їх з відповідача в примусовому порядку, всього стягнути 2942,30 гривень.

Позивач у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, де вказав, що на позові наполягає та просить розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, про відкладення розгляду справи чи за розгляд справи за його відсутність не просив.

Відповідно до ч.4 ст. 169, 224 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

15 квітня 2013 року відповідно до ст. 225 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування з повним робочим днем на ЦЗФ «Дуванська» ПАТ «Краснодонвугілля», що підтверджено копією наказу про прийняття на роботу від 26.01.2011 року (а.с.8).

З 05.08.2012 р. за ст. 40 п. 4 КЗпПУ відповідача було звільнено відповідно до наказу за № 1800-УВ від 15.11.2012р.

Ст. 2 ЗУ «Про відпустки» регламентовано, що «право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було використано 68 календарних днів відпустки за період з 26.01.2012 року по 25.01.2013 року.

У відповідності до трудового законодавства ОСОБА_1 була сплачена заробітна плата за час відпустки, однак, на дату звільнення в нього було перевикористано відпустку у кількості 17 днів.

Після утримання частини заборгованості з ОСОБА_1 та бухгалтерської перевірки встановлено, що борг відповідача перед підприємством став складати 1663,79 грн., що вбачається з довідок, наданих позивачем, оскільки ці кошти йому були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Відповідно до ч.2 п.2 ст. 127 КЗпПУ «при звільненні працівника до закінчення робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки …. може провадитись відрахування з заробітної плати, за виключенням, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в п.п.3,5 та 6 ст. 36 і п.п. 1,2 та 5 ст. 40 КЗпПУ, а також при направленні на навчання та в зв»язку з переходом на пенсію….».

Відповідача звільнено на підставі п.4 ст. 40 КЗпПУ, ця підстава не входить до переліку, зазначеного у ч.2 п.2 ст. 127 КЗпПУ, тож стягнення сум за невідпрацьовані дні використаної відпустки провадитись може.

Оскільки підприємство на момент звільнення відповідача не мало перед ним заборгованості, тож відрахування з заробітної плати для покриття заборгованості провадити воно не мало можливості.

Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків передбачена ст. 130 КЗпПУ.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ «Про відпустки» «у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року».

Встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» , ст..163 КЗпПУ на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці , а також роботах , що пов»язані із забрудненням, або виконуваних у несприятливих температурних умовах, ОСОБА_1 під час його праці на ЦЗФ «Дуванська» ПАТ «Краснодонвугілля» було безкоштовно видано засоби індивідуального захисту відповідно до встановлених норм видачі для працівників підприємств ПАТ «Краснодонвугілля». ОСОБА_1 отримав на підприємстві спецодяг: 31.01.2011 р. брюки ватні ,строк служби -36 місяців; 02.02.2012 року костюм чоловічий для захисту від низьких температур - строк служби -36 місяців; 31.01.2011р. підшлемник строк служби -24 місяця;15.02.2012 року чоботи кирзові строк

служби -12 місяців; чоботи шкіряні строк служби -36 місяців. Цей факт підтверджено копією накладної , яка є у матеріалах справи (а.с.11).

Залишкова вартість спецодягу станом на 15.11.2012 року , з урахуванням ПДВ становить 1246,85 гривень. Сума ПДФО , яка виникла з додаткового блага склала 281,23 гривень, частково було утримано ПДВО у сумі 249,57 гривень. Таким чином різниця неотриманої суми складає 31,66 гривень та таким чином сума за неповернений спецодяг при звільненні складає : 31,66 гривень + 1246,85 гривень з урахуванням ПДВ=1278,51 гривень .

З огляду на викладене суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими та на його користь підлягає стягненню заборгованість за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року в сумі 1663,79 грн. та суми за неповернений спецодяг при звільненні працівника у сумі 1278,51 гривень, а всього стягнути 2942 гривень 30 копійок.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати у доход держави, тому що ст. 88 ч.3 ЦПК України передбачено, що «якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача у дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог».

Відповідно до ст. 4 ч.2 п.1 ЗУ «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 гривень 40 копійок, який за позовами майнового характеру складає 1 % ціни позову, але не менше 0.2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

На підставі ст. 127 КЗпП України, ст. 22 ЗУ «Про відпустки», керуючись ст.ст.11,88,212-215,224-227, 292 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» до ОСОБА_1 про повернення виплаченої частини заробітної плати за невідпрацьовані дні використаної відпустки та стягнення сум безкоштовно наданого спецодягу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» ( п/р 26004962488307, МФО 334851, код 32363486) заборгованість за невідпрацьовані дні використаної відпустки та безкоштовно наданий спецодяг у сумі - 2942 грн.30 копійок (дві тисячі дев'ятсот сорок дві грн. 30 коп.) .

Стягнути з ОСОБА_1 ( і.н.НОМЕР_1) судовий збір у доход держави в розмірі 229 гривень 40 копійок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Суддя: М. Б. Баличева