Ухвала суду № 32558208, 11.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1395/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Шостака О.О.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівського міського центру зайнятості на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 3106 грн. 25 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що в період отримання допомоги по безробіттю відповідач була працевлаштована та отримувала дохід.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського міського центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості як безробітня. У період з 02 грудня 2011 року по 09 квітня 2012 року відповідач отримала допомогу по безробіттю у розмірі 3106 грн. 25 коп.

В ході проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що в період виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ПАТ «КБ «ПриватБанк» та отримувала дохід.

У зв'язку з цим Чернігівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення неправомірно виплачених коштів у розмірі 3106 грн. 25 коп.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Чернігівського міського центру зайнятості суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» при перебуванні на обліку як безробітня та отриманні відповідної допомоги.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Обґрунтовуючи наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 коштів позивач послався на те, що вона, перебуваючи на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості, працювала в ПАТ «КБ «ПриватБанк» та отримала дохід у розмірі 10 грн. 00 коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав суду завірені копії листа ПАТ «КБ «ПриватБанк» від 01 квітня 2013 року № 20.1.0.0.0/7-20130325/669, довідки про заробітну плату та розрахункового листа.

Згідно вказаних документів ОСОБА_2 в період з 09 лютого по 28 березня 2012 року проходила стажування в ПАТ «КБ «ПриватБанк», проте не була працевлаштована. За просування та обслуговування кредитних карт співробітникам 12 березня 2012 року їх було виплачено винагороду в розмірі 10 грн. 00 коп.

Відповідач стверджує, що винагороди в розмірі 10 грн. 00 коп. від ПАТ «КБ «ПриватБанк» не отримувала, у зв'язку з чим звернулася до банку з проханням надати відповідні пояснення.

Листом від 10 квітня 2013 року № 20.1.0.0.0/7-20130405/2555 ПАТ «КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_2 про те, що за результатами проведеної перевірки знайдено помилку в обліку щодо виплати їй винагороди в розмірі 10 грн. 00 коп. Також відповідача було повідомлено про те, що до органів Пенсійного фонду України буде передано коригуючий звіт щодо відрахувань податків за помилково нарахованими коштами.

Такий чином, ПАТ «КБ «ПриватБанк» підтвердило, що ОСОБА_2 не перебувала в трудових відносинах з ним та не отримувала грошової винагороди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Чернігівського міського центру зайнятості.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 квітня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського міського центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Чернігівського міського центру зайнятості - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 16 липня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.