Рішення № 32557895, 17.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/11211/13 17.07.13

За позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД",

м. Харків

До Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного

транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ

про стягнення 7 673 755,57 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Мельник О.А. - пред. по довір.

Від відповідача Булій Т.В. - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 7 673 755,57 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних за Договором поставки № ЦХП-03-05012-01 від 30.10.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013р. порушено провадження у справі № 910/11211/13 та розгляд справи призначено на 03.07.2013р.

21.06.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

В судовому засіданні 03.07.2013р. представник позивача надав суду письмові пояснення, документи, витребувані ухвалою суду від 13.06.2013р. та заяву про уточнення позовних вимог в сторону зменшення, у зв'язку з проплатою відповідачем 500 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2013р. розгляд справи було відкладено на 17.07.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

05.07.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про здійснення часткової оплати після порушення провадження у справі. Також, відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 % та задовольнити суму боргу у розмірі - 5 627 579,21 грн.

В судовому засіданні 17.07.2013р. представник відповідача підтвердив перерахування грошових коштів після порушення провадження у розмірі - 1 500 000 грн. Перерахування грошових коштів відповідачем позивачу у розмірі - 1 500 000 грн., підтверджується платіжними дорученнями: № 13-6075 від 07.06.2013р. на суму 200 000 грн., № 13-6124 від 10.06.2013р. на суму 200 000 грн., № 13-6326 від 13.06.2013р. на суму 100 000 грн., № 13-6861 від 26.06.2013р. на суму 500 000 грн.; № 13-6980 від 27.06.2013р. на суму 125 082 грн., № 13-6982 від 27.06.2013р. на суму 374 918 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2013р. було припинено провадження у справі в частині стягнення - 1 500 000 грн., відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача основний борг визнав, щодо штрафних санкцій просив їх розмір зменшити на 50 %.

Представник позивача заперечував проти зменшення штрафних санкцій.

В судовому засіданні 17.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2012р. між сторонами було укладено Договір № ЦХП-03-05012-01, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач, як замовник, прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Першим заступником директора Фадєєвим В.А., який діяв на підставі Довіреності № 59 юр від 01.08.2012р., та від відповідача - Заступником директора по поставках матеріалів, запчастин та нафтопродуктів Синахою А.В., який діяв на підставі Довіреності № ЦХП-18/1411 від 01.08.2012р., та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.5.2. Договору поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору тільки після письмової рознарядки, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Кожна партія продукції постачається протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати письмової рознарядки відповідача, якщо інше не вказано у рознарядці.

Відповідачу згідно листів-повідомлень №ЦХП-20/4974 від [0.2012р., №ЦХП-20/5205 від 14.11.2012р., про готовність прийняти запасні частини авто гальмівного обладнання, було поставлено: на підставі довіреності №Ф-902 від 31.10.2012р. Свириденко A.B. за №912 від 31.10.2012р. відповідно рахунку - фактури №4799 від 12р. - частину магістральну 483М.010 у кількості 700шт. та головну частину у кількості 450шт. на загальну суму 2 672 700 грн.; на підставі довіреності №Ф-902 від 31.10.2012р. Свириденко A.B. за № 913 від 31.10.2012р., відповідно рахунку - фактури № 4800 від головну частину 270.023-1 у кількості 1050 шт. на суму 2 552 382 грн.; на підставі довіреності №Ф-952 від 29.11.2012р. Сідько С.М. за накладною № 1024 від 28.11.2012р. відповідно рахунку - фактури №4888 від 28.11.2012р. - частину магістральну 483М.010 у кількості 1332шт. на суму 3 004 272,72 грн.; на підставі довіреності №Ф-952 від 29.11.2012р. Сідько С.М. за №1025 від 28.11.2012р. відповідно рахунку - фактури №4889 від 28.11.2012р. - частину магістральну 483М.010 у кількості 560шт., головну частину 270.023-1 у кількості 379шт. та повітророзподільник 483М у кількості 131 шт. на загальну суму 2 836 592,34грн.

Всього позивачем, на виконання умов Договору, було передано відповідачу продукцію загальною вартістю - 11 065 947,06 грн.

Відповідно до п. 2. Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Факт отримання продукції повноважним представником відповідача підтверджується вказаними вище довіреностями.

Відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 4 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Після порушення провадження у справі відповідач ще перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 1 500 000 грн., що підтверджується платіжними доручення, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, станом на день розгляду спору, заборгованість відповідача перед позивачем складає - 5 465 947,06 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо сплати суму боргу (вих. № 01/13юр від 27.02.2013р., № 02/13юр від 27.03.2013р.), які були отримані відповідачем 04.03.2013р. та 01.04.2013р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідач залишив вказані претензії без відповіді та належного реагування.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 149 262,94 грн. Період нарахування пені визначений з 16.02.2013р. по 04.06.2013р.

Відповідно до п. 10.6 Договору в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 50 %, посилаючись на складне фінансове становище та ст. 83 ГПК України.

Суд, розглянувши доводи відповідача, приймаючи до уваги, що юридична особа відповідача є державним підприємством, яке забезпечує діяльність залізничного транспорту України, вважає за доцільне зменшити розмір пені на 25 %.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення,зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню у розмірі - 111 947,21 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 57 514,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних та визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач позовні вимоги визнав в частині основного боргу, штрафні санкції просив зменшити на 50 %, невиконання зобов'язань щодо оплати пояснив складним фінансовим становищем.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, код ЄДРПОУ 19014832) на користь Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод «ФЕД» (61023, м. Харків, вул. Сумська, 132, код ЄДРПОУ 14310052), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 5 465 947 (п'ять мільйонів чотириста шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 06 коп., пеню у розмірі - 111 947 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 21 коп., три відсотка річних у розмірі 57 514 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 70 коп. та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позву відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22 липня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук