Ухвала суду № 32557376, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року м. Київ К/9991/6560/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Вербицька О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа" на постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011

у справі № 29/492-А

за позовом Державного підприємства „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасувати рішення № 0001282200/3 від 18.06.2007 .

Постановою господарського суду м. Києва від 25.12.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006 та складено акт № 979-23-4-30550903 від 30.11.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001282200/0 від 12.12.2006, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 44605, 53 грн.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а рішення без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001282200/1 від 29.01.2007, № 0001282200/2 від 11.04.2007, № 0001282200/3 від 18.06.2007.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів розрахунків, визначених ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що мало місце під час виконання довгострокового договору фрахту повітряного судна № PD/CО272/04 від 06.10.2004 укладеного між ДП „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа" та Організацією об'єднаних націй (США).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 2 ст. 4 Закону визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального права дійшли вірного висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів відсутності його вини у порушення вимог ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державного підприємства „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа" на постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 у справі № 2а-23437/10/0570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства „Українське авіаційно-транспортне підприємство „Хорів-Авіа" відхилити.

Постанову господарського суду м. Києва від 25.12.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 у справі № 2а-23437/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.В. Вербицька