Постанова № 32556947, 17.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 803/1516/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Козак О.А.,

з участю представника позивача Тарасюк Р.В.,

представника відповідача Гордійчук О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Волинь-продакшн» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року №0001632201 та №0001642201,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Волинь-продакшн» (далі - ПП «ВКФ «Волинь-продакшн») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року №0001632201 та №0001642201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Інтерметал СП» за період з 01.04.2012 року по 31.01.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС на підставі Акту перевірки №1402/22.1/30394439 від 12.03.2013 року винесені податкові повідомлення-рішення №0001632201 від 02.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20300,00 грн. основного платежу та 5075,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0001642201 від 02.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 21315,00 грн. основного платежу та 5328,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується із даними податковими повідомленнями-рішеннями та висновками, викладеними в Акті перевірки, зазначає, що фінансового-господарські операції між ним та ПП «Інтерметал СП» фактично відбулися, що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, посвідченнями якості придбаної продукції, товарно-транспортними накладними. Зазначає, що, придбаний товар зберігався в орендованому позивачем приміщенні та в подальшому був використаний в господарській діяльності.

Вказує, що підставою для проведення перевірки позивача слугував акт перевірки його контрагента, проведеної ДПІ у місті Херсоні. Звертає увагу на те, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними та скасовано висновки податкового органу щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «Інтерметал-СП».

За таких обставин просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 02.04.2013 року №0001632201 та №0001642201.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Ухвалою суду від 17.07.2013 року було допущено заміну відповідача Луцьку ОДПІ Волинської області ДПС її правонаступником Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області).

Представник відповідача в судовому засіданні та в наданих суду письмових запереченнях адміністративний позов не визнала, мотивуючи наступним.

Зазначає, що на адресу відповідача від ДПІ у місті Херсоні надійшли матеріали перевірки про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інтерметал СП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2013 року, та інформація, що відносно посадових осіб ПП «Інтерметал СП» порушено кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу України. Вказує на те, що в наданих під час перевірки позивача товарно-транспортних накладних відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального. Під час перевірки не були надані договори купівлі-продажу товару, акти приймання-передачі товару та рахунки-фактури. Також вказує на недоліки в заповненні документів, наданих позивачем із запереченнями на акт перевірки та відсутність первинних документів, які підтверджують отримання придбаного у ПП «Інтерметал СП» товару. Вважає висновки Луцької ОДПІ Волинської області ДПС про порушення у формуванні ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» даних податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток, встановлені актом перевірки №1402/22.1/30394439 від 12.03.2013 року, таким, що відповідають фактичним обставинам, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даного Акту - правомірними. За таких обставин просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» 21.04.1999 року зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААБ №888088 від 05.07.2011 року. Позивач є платником податку на додану вартість з 23.04.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом №100016542 серії НБ №053718.

Судом встановлено, що в період з 26.02.2013 року по 04.03.2013 року Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Інтерметал-СП» за період з 01.04.2012 року по 31.01.2013 року. Результати даної перевірки оформлені актом №1402/22.1/30394439 від 12.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем частини 1 статті 203, статтей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України), фінансово-господарські операції між ПП «Інтерметал-СП» та ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону.

Також встановлено порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаємовідносинах з ПП «Інтерметал-СП», на загальну суму 20300,00 грн., в тому числі за квітень 2012 року - 13200,00 грн. та за травень 2012 року - 7100,00 грн.

Встановлено порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135 ПК України - позивачем занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету, на загальну суму 21315,00 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року в сумі 21315,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0001632201 від 02.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25375,00 грн., з них: 20300,00 грн. - основного платежу та 5075,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та №0001642201 від 02.04.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 26643,75 грн., з них: 21315 грн. - основного платежу та 5328,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Штрафні (фінансові) санкції застовоані відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Позивач, не погодившись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, скористався правом адміністративного оскарження. Однак, рішеннями Державної податкової служби України у Волинській області №1893/10/10.2-06 від 07.05.2013 року та Міністерства доходів і зборів України №4702/6/99-99-10-01-15 від 12.06.2013 року податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 02.04.2013 року №0001632201 та №0001642201 залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки, вбачається, що висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 20300,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 21315,00 грн., а також, що фінансово-господарські операції між ПП «Інтерметал-СП» та ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону базуються на тому, що під час перевірки позивачем не було пред'явлено договору купівлі - продажу борошна соєвого, актів прийому-передачі товарів та рахунків-фактур, у наданих товарно-транспортних накладних відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального. Також для проведення перевірки було використано Акт ДПІ в місті Херсоні №80/15-3 від 01.06.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інтерметал-СП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку».

Проте, суд не погоджується з висновками Луцької ОДПІ Волинської області ДПС виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПП «Інтерметал-СП» (продавець) та ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» (покупець) укладено договір поставки №0602-1 від 06.02.2012 року. Згідно умов даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю борошно соєве згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору. Продавець гарантує якість продукції та несе повну відповідальність за її неналежну якість. Продавець зобов'язується передати у власність покупця партії товару в асортименті, кількості та по ціні згідно замовлень, а покупець - приймати від продавця замовлений товар та оплатити продавцю 100% оплату за товар на його розрахунковий рахунок протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару у себе на складі. Товар доставляється транспортом Продавця-Покупця за попередньою домовленістю та приймається на складі покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару та підписання сторонами накладних.

Як свідчать матеріали справи, витрати по фінансово-господарських операціях з ПП «Інтерметал-СП» були віднесені позивачем до складу валових витрат в податкових деклараціях з податку на прибуток та по даних операціях був сформований податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість. Дані податкові декларації були отримані та прийняті відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про отримання звітності.

Факт виконання даних господарських операцій позивач підтверджує копією договору поставки №0602-1 від 06.02.2012 року, видатковими накладними №РН-240301 від 24.03.2012 року на суму 72600,00 грн. в тому числі ПДВ - 12100,00 грн., №РН-270401 від 27.04.2012 року на суму 79200,00 грн., в тому числі ПДВ - 13200,00 грн., податковими накладними №68 від 23.02.2012 року на суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн., №789 від 24.02.2012 року на суму 42600,00 грн., в тому числі ПДВ - 7100,00 грн. та №85 від 27.04.2012 року на суму 79200,00 грн., в тому числі ПДВ - 13200,00 грн.

Оплату за даний товар позивач здійснив у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунках ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» за період з 23.03.2012 року по 23.05.2013 року. Факт перевезення даного товару позивач підтверджує товарно-транспортними накладними від 27.04.2012 року, №313 від 24.03.2012 року та подорожніми листами від 24-30.04.2012 року, №313715 від 19-26.03.2012 року.

Документами, які підтверджують якість придбаного товару є посвідчення якості борошна соєвого від 24.03.2012 року та від 27.04.2012 року, в яких зазначено дату виготовлення даного товару, а також те, що даний товар відповідає ТУ У 013903778-79-99.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача з ПП «Інтерметал-СП» (податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, якісні посвідчення) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку та вид цивільно-правового договору.

Разом з тим, згідно із статтею 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства, суд вважає, що податковим кодексом чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 ПК України. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податкові накладні №68 від 23.02.2012 року, №789 від 24.02.2012 року та №85 від 27.04.2012 року містять усі необхідні реквізити та відповідають всім вимогам чинного законодавства України.

З огляду на те, що дані податкові накладні відповідають усім умовам, передбаченим статтею 201 ПК України, податковий кредит, сформований підприємством на підставі господарських операцій з ПП «Інтерметал-СП» є підтвердженим. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податковій накладній недоліків або порушення порядку видачі, що свідчить про її неналежність як первинного документу.

Разом з тим, із досліджених в судовому засіданні первинних документів по господарських операціях позивача із контрагентом ПП «Інтерметал-СП» вбачається, що останні повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, та підтверджують реальне виконання сторонами своїх господарських зобов'язань.

Також, як свідчать матеріали справи, придбане у ПП «Інтерметал-СП» соєве борошно зберігалося на орендованому у ТзОВ «Каскад-Продакшн» складі згідно договору оренди складського приміщення від 04.05.2011 року за адресою: місто Луцьк, вулиця Єршова, 3.

Товар приймався матеріально-відповідальною особою позивача з оприбуткуванням на складі, що підтверджується наданими представником позивача копіями оборотно-сальдових відомостей за березень - квітень 2012 року та за травень 2012 року.

Факт отримання товару підтверджується підписами сторін в видаткових накладних, що відповідає умовам договору.

Придбане борошно соєве в подальшому використовувалось позивачем для виготовлення сухих замінників цільного молока та комбікормів, що підтверджується договорами підряду від 01.04.2012 року та від 01.05.2012 року, укладеними між позивачем та ТзОВ «Каскад-Продакшн», актами здачі-прийняття виконаних робіт, податковими накладними, видатковими накладними.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про відсутність у позивача під час перевірки договору купівлі-продажу борошна соєвого, на підставі якого виникли фінансового-господарській операції, оскільки, як було встановлено судом, правовідносини з купівлі-продажу товару між позивачем та його контрагентом виникли на підставі договору поставки №0602-1 від 06.02.2012 року та відповідно до частини 3 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Разом з тим, відсутність у позивача актів прийому-передачі товарів та рахунків-фактур не може бути безумовною самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ та віднесення витрат на придбання товару до складу валових витрат за умови наявності належним чином оформлених первинних документів, які є підставою для формування даних податкового обліку відповідно до податкового законодавства.

Також з акту перевірки слідує, що основою висновків податкового органу про відсутність господарських операцій між ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» та ПП «Інтерметал-СП» стало те, що товарно-транспортних накладних не конкретизовано шлях прямування вантажу (зазначено лише назви міст), відсутні посилання на номери подорожніх листів, до яких вони видані, що унеможливлює визначення відстані вантажу, кількості кілометрів, обсягу використаного пального тощо.

Згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортні накладні підтверджують факт здійснення перевезення вантажу і взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а тому відсутність посилання в товарно-транспортній накладній на номер подорожнього листа та допущення неточностей при заповненні подорожніх листів не спростовує факту придбання позивачем товару.

Також судом не враховується як доказ безтоварності операції з придбання товару посилання відповідача на Акт ДПІ в місті Херсоні №80/15-3/36419500 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інтерметал-МП» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку» з огляду на таке.

Як вбачається з ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 року, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.08.2012 року у справі за позовом ПП «Інтерметал-МП» до ДПІ в місті Херсоні Херсонської області про визнання протиправними дій та спонукання вчинити дії визнано протиправними та скасовано висновки щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП «Інтерметал-СП» з контрагентами (покупцями та продавцями) за період березень-квітень 2012 року в акті від 01.06.2012р. №80/15-3/36419500 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Інтерметал-СП» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку»; визнано неправомірними дії по виключенню з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Інтерметал-СП» у податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень 2012 року та зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ПП «Інтерметал-СП» включило до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень 2012 року.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем частини 1 статті 203, статтей 215, 228, ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про те, що фінансово-господарські операції між ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» та ПП «Інтерметал-МП» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, суд зазначає, що згідно зі статтею 19-1 ПК України визнання правочинів нікчемними не відноситься до функцій органів державної податкової служби. Також статтею 20 ПК України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПП «ВКФ «Волинь-продакшн» правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість та віднесені до складу валових витрат витрати по фінансово-господарській операції із ПП «Інтерметал-МП». З огляду на це, висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток суд вважає безпідставними.

Щодо застосування Луцькою ОДПІ штрафної санкції суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 20300,00 грн. та податку на прибуток у сумі 21315,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 02.04.2013 року №0001632201 та 0001642201, з огляду на що їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 520,19 грн., сплачений згідно квитанції №1494.67. від 05.07.2013 року.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 02.04.2013 року №0001632201 та 0001642201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Волинь-продакшн» 520 (п'ятсот двадцять) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 22 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський