Постанова № 32556437, 05.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 р. Справа № 804/6402/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення 14 396, 96грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08.05.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 14 396,96грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач отримувала пенсію з 01.11.2010р. по втраті годувальника, яка їй була призначена на підставі ст.ст.32,36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно листа від 28.03.2013р. № 278 Криворізького державного комерційно-економічного технікуму стало відомо, що згідно наказу від 30.12.2011р. ОСОБА_2 було відраховано з вищезазначеного технікуму. Таким чином, за період з 01.01.2012р. по 31.08.2012р. утворилась переплата пенсії в розмірі 14 396,96грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача посилаючись на ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 28.05.2013р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника позивача.(а.с.22).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.(а.с.23).

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі предстанивка позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлені наступні обставини у справі.

10.11.2010р. ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та у зв'язку з перебуванням на навчанні на денному відділенні Криворізького державного комерційно-економічного технікуму з 01.09.2010р. до 28.02.2013р., що підтверджується копією заяви та копіями відповідних довідок.(а.с. 6-8).

З 01.11.2010р. ОСОБА_2 15.10.1992р. року народження, отримувала пенсію по втраті годувальника у розмірі 1628,96грн., яку було перераховано на її картковий рахунок згідно її заяви від 04.11.2010р.(а.с. 20).

У березні 2013р. Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до Криворізького державного комерційно-економічного технікуму з метою надання інформації про перебування ОСОБА_2 на навчанні та 28.03.2013р. було отримано відповідь, в якій зазначено, що остання була відрахована з числа студентів Криворізького державного комерційно-економічного технікуму наказом від 30.12.2011р. № 182-с за не виконання навчального плану.(а.с. 9-10).

Згідно наданої позивачем довідки, ОСОБА_2 за період з 01.01.2012р. по 31.08.2012р. була виплачена пенсія по втраті годувальника у загальній сумі 14396,96грн.(а.с.11).

Позивач вважає, що за період з 01.01.2012р. по 31.08.2012р. виникла переплата пенсії на загальну суму 14396,96грн. внаслідок зловживання з боку відповідача у зв'язку з чим просить стягнути зазначену суму з відповідача на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти - сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 з 01.11.2010р. по 31.08.2012р. отримувала пенсію по втраті годувальника та у зв'язку з навчанням на денному відділенні Криворізького державного комерційно-економічного технікуму з 01.09.2011р. по 28.02.2013р. про що свідчать відповідні довідки.(а.с. 7-8).

Однак, згідно повідомлення Криворізького державного комерційно-економічного технікуму від 28.03.2013р. ОСОБА_2 була відрахована із числа студентів за наказом від 30.12.2011р. № 182-с.(а.с. 10).

Таким чином, з 01.01.2012р. по 31.08.2012р. ОСОБА_2 була виплачена пенсія надмірно у сумі 14 396,96грн. у зв'язку зі спливом обставин і підстав, визначених ч. 2 ст.36 Закону № 1058.

Як встановлено із матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача 10.04.2013р. лист про необхідність повернення переплаченої пенсії, однак кошти в сумі 14 396,96грн. не були повернуті відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону № 1058 суми пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач внаслідок не повідомлення позивача про сплив обставин, що були підставами для нарахування та виплати пенсії по втраті годувальника у період з 01.01.2012р. допустила зловживання, у зв'язку з чим їй була переплачена пенсія у період з 01.01.2012р. по 31.08.2012р. в сумі 14 396,96грн., яка підлягає поверненню позивачеві на підставі ст. 50 Закону № 1058.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно до ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, доказів сплати надміру виплаченої пенсії у розмірі 14 396, 96грн. не надала, також не надано і доказів правомірності отримання пенсії у вказаних період.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення 14 396, 96грн. - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу (50042, м. Кривий Ріг, вул.Подбєльського, 17а, р/р 25607000389295 в філія Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, Код ЗКПО 24450512) - суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 14 396, 96грн. (чотирнадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 96 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва