Ухвала суду № 32556100, 16.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 р.Справа № 821/933/13-а

Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» (далі позивач, або ТОВ «МІКОН-Е») звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області, в якому просить: визнати протиправним рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 19.02.2013 року № 01-33/22 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини № 20-507, розташованої на території Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Радянська,46; скасувати рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 19.02.2013 року № 01- 33/22 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини № 20- 507, розташованої на території Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Радянська,46.

14 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 19.02.2013 року № 01- 33/22 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини № 20- 507, розташованої на території Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Радянська,46.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року вказане клопотання ТОВ «МІКОН-Е» задоволено та зупинено дію оскаржуваного рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 19.02.2013 року № 01-33/22 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини № 20-507, розташованої на території товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» за адресою: м. Херсон, вул. Радянська, 46.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою відповідач подав апеляційну скаргу, згідно якої просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «МІКОН-Е» про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області від 19.02.2013 року № 01- 33/22 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини № 20 - 507, розташованої на території Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Радянська,46.

В судове засідання представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.87), причини неприбуття суд не повідомив.

Представник відповідача - Державної екологічної інспекції у Херсонській області у судове засідання, також, не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.89), причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства в межах заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом «ж» частини 1 статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року затверджено Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, який визначає правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання. При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Відповідно до пункту 3 цього ж Порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Пунктами 6, 7, 8, 10, 11, 12 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємства підлягає виконанню в строки, зазначені у цьому рішенні.

Не допускаються термінові тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

У разі невиконання рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відновлення діяльності підприємств здійснюється з письмового дозволу органу, який прийняв рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, або його вищого органу.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі необґрунтованого обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств винні в цьому службові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Однак, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст. 117 КАС України (очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень), а також не наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову будь-якими фактичними обставинами справи.

Також, визнаючи обґрунтованим клопотання позивача про забезпечення позову, в оскаржуваній ухвалі судом не вказано, які саме права та інтереси позивача порушені суб'єктом владних повноважень; не зазначено, в чому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або з яких причин захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом першої інстанції не враховано, що такий вид забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення по суті є окремим видом позовних вимог і не може слугувати доказом наявності очевидної протиправності дій відповідача. Так, заявляючи клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, ТОВ «МІКОН-Е» фактично просить суд відновити діяльність підприємства щодо експлуатації артезіанської свердловини № 20-507, яка тимчасово заборонена (зупинена) у зв'язку з порушенням вимог екологічної безпеки. Однак ці повноваження належать до компетенції Державної екологічної інспекції у Херсонській області, за умови виконання суб'єктом господарювання необхідних природоохоронних заходів, а тому не можуть застосовуватися судом в порядку забезпечення адміністративного позову. Застосування таким чином заходів забезпечення адміністративного позову фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Тобто, забезпечуючи позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статі 117 КАС України, вирішив позовні вимоги на період дії ухвали про забезпечення позову, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесеної ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року - задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОН-Е» до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації артезіанської свердловини - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/