Ухвала суду № 32555426, 18.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/930/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

18 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» - Сюйви Ігоря Васильовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському району Київської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському району Київської області Державної податкової служби Абушек Дениса Ігоровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському району Київської області Державної податкової служби, головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському району Київської області Державної податкової служби Абушек Дениса Ігоровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перевірка товариства проведена за відсутності дотримання підстав, порядку та умов її здійснення, підкреслювали невідповідність висновків акту реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, у зв'язку з чим стверджували неможливість використання відповідної інформації, у тому числі і в Системі результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, як одержаної всупереч закону. Посилаючись на порушення Інспекцією положень Податкового та Цивільного кодексів України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, просило задовольнити вимоги позовної заяви.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» - Сюйва Ігор Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

TOB «Флайт Медіа» є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (а.с. 29), має свідоцтво платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі, тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності позивача є рекламна діяльність, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших комерційних послуг, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення.

За змістом спірного акта, на підприємстві 08 лютого 2012 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань дотримання податкового законодавства за червень 2011 року та серпень 2011 року, за висновками якої TOB «Флайт Медіа» порушено вимоги ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 185, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України. Податковим органом було констатовано укладення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, а також відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). Задекларовані за червень, серпень 2011 податкові зобов'язання у сумі 1776237,00 грн. та податковий кредит у сумі 1732988,00 грн. зменшені до 0,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що 08 лютого 2012 року ДПІ, у зв'язку із отриманням інформації, яка свідчить про ухилення від сплати податків, складено пропозицію про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження (а.с.89) та запит про надання пояснень із документальним підтвердженням з питань достовірності задекларованих показників із податку на додану вартість посадовим особам відповідача.

TOB «Флайт Медіа» зареєстроване за адресою м. Боярка, вул. Молодіжна, буд. 26, Києво-Святошинський район, Київська область, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У день винесення пропозиції й запиту посадовими особами ДПІ здійснена спроба їх вручення за вказаним місцезнаходженням позивача.

Як вбачається зі змісту акту про неможливість вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с.92), TOB «Флайт Медіа» за місцем реєстрації (податковою адресою) було відсутнє.

Факту відсутності за цією адресою підприємства представники позивача у судовому засіданні не заперечували.

Після встановлення відсутності за податковою адресою, керівник податкового органу видав наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Флайт Медіа» № 106 (а.с.91), у зв'язку з чим було оформлене повідомлення № 984/10/23-338 про таку перевірку (а.с.94).

Того ж дня після встановлення факту відсутності за місцезнаходженням позивача було складено акт про неможливість вручення копії наказу про проведення перевірки за № 69/23-3 (а.с. 93), проведена відповідна перевірка та складено акт № 60/23-3/35998554 за результатами її проведення із висновками про порушення положень податкового та цивільного законодавства.

Вважаючи вказані дії та висновки відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову та закриваючи частково провадження в даній справі суд першої інстанції виходив з того, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, а також позивачем заявлено вимоги, що не підлягають розгляду в судовому порядку.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами статті 79 такого Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За змістом підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За визначенням пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дає визначення місцезнаходження юридичної особи, а саме - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно частини першої статті 16 такого Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини першої статті 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За приписами підпункту 16.1.11. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Як передбачає стаття 42 цього кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Із викладеного вбачається, що податковий орган повноважний обирати спосіб вручення документів платнику, тобто поштою або особисто.

Як вже зазначалось, підставою для ініціювання надання пояснень та документів платником податків у вказаній справі є інформація інших органів про можливі порушення податкового законодавства.

Згідно пояснень представника відповідача, з метою оперативності перевірки було прийняте рішення про особисте вручення відповідних документів за податковою адресою позивача.

Оскільки платник податків за місцем реєстрації був відсутній, то у податкового органу об'єктивно виникло право здійснити перевірку з підстав неможливості отримання пояснень і їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби.

Так як доводи позивачів на підтвердження неправомірності дій податкового органу ґрунтуються на припущеннях про можливе отримання документів письмово за допомогою поштового зв'язку за фактичної відсутності підприємства за місцем реєстрації, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що дії про ініціювання, призначення, проведення перевірки є правомірними.

Стосовно тверджень про помилкове посилання в акті про неможливість вручення наказу про проведення перевірки на наказ ДПА України № 355 від 27 травня 2008 року, то він є чинним, а саме по собі таке посилання на підзаконний акт не змінює правовий статус органу, який законом уповноважений на здійснення контрольних функцій у сфері дотримання валютного та податкового законодавства та не змінює його юридичних наслідків.

Щодо дій по складанню Акта перевірки, його змісту та висновків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та виходить із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції представники позивача не змогли надати суду пояснення в чому саме полягає порушення прав позивача та які саме юридичні наслідки рішень, дій чи бездіяльності податкового органу у контексті його прав чи обов'язків як платника податків суд має усунути, лише зазначали, що за результатами перевірки податкові органи будуть здійснювати перевірки його контрагентів і визначати їм податкові зобов'язання.

Також судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань за результатами перевірки не приймалось.

Як вбачається із витягу зі зворотного боку облікової картки платника податків ТОВ «Флайт Медіа» записів про збільшення чи зменшення податкових зобов'язань позивача за наслідками перевірки, результати якої оформлено Актом № 60/23-3/35998554 від 08.02.2012, податковим органом не вчинялось. Це підтвердив і представник ДПІ у судовому засіданні.

Однак, акт перевірки внесено до автоматизованої системи ДПС «Аудит», що відповідним чином вплинуло на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачає стаття 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За нормами статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Як вже зазначалось, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі статтею 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами статті 83 цього Кодексу для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, саме податкове повідомлення-рішення є рішенням суб'єкта владних повноважень, з яким пов'язується виникнення правових наслідків щодо платника податків.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За визначенням у статті 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, під рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, вважається таке владне рішення (дія), які спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов'язковий характер і породжують певні правові наслідки.

Акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, не підлягають розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, оскільки вони не мають обов'язкового характеру та не порушують у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України відповідних прав, свобод, інтересів .

Судом першої інстанції було встановлено, що в даній справі позивач пред'явив вимогу про визнання протиправними дій податкового органу, що виявились у викладенні в Акті перевірки висновків про визнання господарських операцій ТОВ «Флайт Медіа» фіктивними, правочинів - нікчемними, а також дій щодо складання та оформлення такого Акта.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В частині позову про зобов'язання податкового органу вилучити з інформаційних систем ДПС відомості про Акт перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який виходив з наступного.

За змістом статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

За приписами статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Статтею 16 Закону України «Про інформацію» визначено, що податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, які створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

З метою здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься в інформаційних аналітичних системах Державної податкової служби: АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ «Бест-Звіт», АРМ TAX «Облік податків та платежів», АРМ «Картка боржника», АРМ «Галузь», АРМ «Аудит», АРМ «Митниця», АРМ «Касові апарати», АРМ «Анульовані ВМД», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків», АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інших.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Як визначає пункт 2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Це означає, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі «Аудит» незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань.

Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення прав позивача у зв'язку з унесенням до інформаційних систем державної податкової служби даних щодо результатів його перевірки відсутнє.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флайт Медіа» - Сюйви Ігоря Васильовича - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.