Рішення № 32555352, 16.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р.Справа № 922/2270/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в. о. відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод", смт. Комсомольське про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - Рябчун О.А. дов. №391 від 02.04.2013р.;

Представника відповідача - Махонін О.С. дов. №03/442 від 07.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну поставку (пені) у розмірі 28021,54грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №1116111433 від 16.11.2011р.

Через канцелярію суду 16.07.13р. від позивача надійшо клопотання (вх.№25748) про залучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду від 01.07.13р.

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні та в поясненнях, наданих через канцелярію суду 16.07.13р. (вх.№25747) позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві (вх.№21958), письмових поясненнях, наданих через канцелярію суду (вх.№23654) та у судовому засіданні позовні вимоги визнавав частково в частині стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки за видатковою накладною №33 від 07.06.12р. у розмірі 4703,04 грн., а також, просив зменшити суму пені посилаючись на незадовільний фінансовий стан ПАТ "ДЕМЗ" і сплата суми пені може призвести до критичних наслідків, та на те, що позивачем не було надано жодних доказів того, що він поніс будь-які збитки у зв"язку з несвоєчасністю поставок за Договором.

Також, відповідач зазначив, що строки поставки продукції за накладними №41 від 03.07.12р. на суму 490070,88 грн., №43 від 10.07.12р. на суму 938465,28 грн. та №44 від 23.07.12р. на суму 729261,89 грн. були перенесені на підставі листування між ПАТ "Дослідний електромонтажний завод" та Відокремленим підрозділом "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом".

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представниками сторін докази в обгрунтування правової позиції, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Покупець (позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Дослідний електромонтажний завод" - Постачальник (відповідач у справі) 16 листопада 2011 року було укладено Договір поставки №1116111433, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, виготовити та поставити кабельні модулі та з"єднувальні системи до них для ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (Продукція), а позивач зобов"язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію.

Згідно п. 1.2 Договору, найменування. одиниці виміру і загальна кількість Продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації, яка є невід"ємною частиною Договору.

Строк поставки Продукції зазначений в специфікації (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору, датою поставки вважається дата в накладній на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача (Запорізьке відділення ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом").

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач не належним чином виконував свої зобов"язання за Договором поставки №1116111433 від 16.11.2011р. та прострочив строки поставки продукції згідно таких видаткових накладних:

- №33 від 07.06.12р. (арк. с. 28) на суму 671722,50 грн. Згідно позицій №31,34,38-40,45,46 специфікації №1 до Договору поставки, строк поставки - до 31.05.2012 включно. Прострочення становить 7 днів.

- №41 від 03.07.12р. (арк. с. 30) на суму 490070,88 грн. Згідно позицій №32,34 специфікації №1 до Договору поставки, строк поставки - до 02.07.2012 включно. Прострочення становить 1 день.

- №43 від 10.07.12р. (арк. с. 34) на суму 938465,28 грн. Згідно позицій №31,34,38-40,45,46 специфікації №1 до Договору поставки, строк поставки - до 02.07.2012 включно. Прострочення становить 8 днів.

- №44 від 23.07.12р. (арк. с. 32) на суму 729261,89 грн. Згідно позицій №36, 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46 специфікації №1 до Договору поставки, строк поставки - до 02.07.2012 включно. Прострочення становить 21 день.

06 листопада 2012 року позивачем було направлено на адресу відповідача Досудове нагадування №10452/5 (арк. с.35), в якому запропонував сплатити неустойку в добровільному порядку. Однак, зазначене звернення було залишено відповідачем без розгляду та без задоволення, що і стало підставою звернення ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Щодо твердження відповідача про те, що стоки поставки продукції за накладними №41 від 03.07.12р. на суму 490070,88 грн., №43 від 10.07.12р. на суму 938465,28 грн. та №44 від 23.07.12р. на суму 729261,89 грн. були перенесені на підставі листування про корегування поставки продукції між ПАТ "Дослідний електромонтажний завод", Відокремленим підрозділом "Атомкомплект" ДП НАЕК "Енергоатом" та Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", суд зазначає наступне.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, щодо листування, на яке він посилається у відзиві, з огляду на те, що воно не може розглядатися, як належним чином оформлені зміни у Договорі, а є внутрішнім документом та стосується лише узгодження графіку поставки між відокремленими підрозділами позивача і прийняття відповідної продукції від відповідача.

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Продукції за Договором відповідач зобов"язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день просторочення. але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо неналежного виконання виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 28021,54 грн.

Відповідачем, в свою чергу, було заявлено клопотання про зменшення розміру пені.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін та оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема із розміром збитку.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій так розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Відповідач просить зменшити розмір пені з посиланням на тяжкий фінансовий стан підприємства, підтверджений випискою по рахунку ПАТ "ДЕМЗ" станом на 21.05.2013 р., у якому відображені наявні грошові кошти підприємства, а саме - 2806,79 грн., отже сплата заявленої в позові суми пені може призвести до критичних наслідків для відповідача.

Позивач проти зменшення розміру пені заперечував.

Враховуючи викладене, розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з посиланням на тяжкий фінансовий стан підприємства, на те, що поставки за Договором проводяться і на даний час, та претензії по ним відсутні, отже зобов"язання відповідач виконує вподальшому, суд дійшов висновку про необхідність використання такого права, задоволення клопотання відповідача та про зменшення пені на 50% та стягнення з відповідача на користь позивача 14010,77 грн. пені.

В стягненні 14010,77 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, 611, 626, 654, 712 ЦК України, ст.ст.193,198, 233 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод" (63490, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Комсомольське, Балакліївське шосе, 56, код ЄДРПОУ 00110237) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108 А, код ЄДРПОУ 26251923) 14010,77 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

В задоволенні 14010,77 грн. пені - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.