Рішення № 32555285, 18.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2013 року Справа № 913/1762/13

Провадження №11/913/1762/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ

про стягнення 27 393 714 грн. 41 коп.

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Єфременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.2013

від відповідача - Стариков А.С., довіреність № 27-д від 08.02.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 25007649 грн. 78 коп., пені в сумі 1713293 грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 572640 грн. 17 коп. та інфляційних нарахувань у розмірі 100130 грн. 63 коп.

У судове засіданні прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач письмовим відзивом б/н від 18.07.2013 позовні вимоги визнав у повному обсязі та посилаючись на важке фінансове становище підприємства внаслідок великої кредиторської та дебіторської заборгованості просив зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством «Луганськгаз» як Постачальником та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» як Покупцем укладено договір № 112ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі за текстом - договір) (а.с. 9-16), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, строках, порядку та на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що Постачальник повинен передати відповідачеві у період з 01.10.2011 по 31.12.2012 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 182906,0 тис. куб. м.

Відповідно до умов пункту 3.1 договору вартість до сплати за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становить 1309,20 грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору Постачальник за період березень-квітень, липень-серпень 2012 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 25007649 грн. 78 коп.

Факт поставки відповідачеві природного газу підтверджений наявними у матеріалах справи підписаними повноважними представниками сторін актами передачі - приймання природного газу від 31.03.2012 на суму 22154629,35 грн., від 30.04.2012 на суму 2818702,38 грн., від 31.07.2012 на суму 21991,94 грн., від 31.08.2012 на суму 12326,11 грн. (а.с. 27-30).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки за поставлений природний газ проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 40% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10-го числа поточного місяця,

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 30% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі природного газу до 15-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач розрахунок за поставлений природний газ не здійснив, у зв'язку з чим станом на 13.11.2012 за ним утворилася заборгованість в сумі 25007649 грн. 78 коп.

13.11.2012 між ПАТ «Луганськгаз» (Первісний кредитор) та позивачем у даній справі (Новий кредитор) укладений договір № 14/6993/12 про відступлення права вимоги (а.с. 43-44), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач отримав право вимоги від Боржника (відповідача у даній справі) сплати заборгованості за договором поставки природного газу № 112ТЕ від 30.09.2011 у розмірі 30442075 грн. 38 коп..

Згідно пункту 1.2 договору, крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за вказаним вище договором.

Відповідно до пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги право вимоги вважається переданим після фактичної передачі Первісним кредитором Новому кредитору відповідних документів. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документів.

На виконання умов даного пункту 19.11.2012 повноважними представниками сторін було складено акт приймання - передачі документів (а.с. 45-46).

Пунктом 2.3 договору про відступлення права вимоги передбачено, що Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги боргу.

Як доказ повідомлення відповідача про факт відступлення права вимоги позивачем до матеріалів справи надано копію повідомлення № 29/1-3796 від 21.11.2012 про відступлення права вимоги.

Факт отримання повідомлення про відступлення права вимоги відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Вказане повідомлення відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

У відповідності з умовами пункту 7.3.1 договору у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, останній сплачує на користь Продавця крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі приписів ст. 231 Господарського кодексу України, а також умов пункту 7.3.1 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з відвідача пеню у розмірі 1713293 грн. 83 коп., що підтверджено наданим до матеріалів справи розрахунком суми пені окремо за кожний місяць періоду заборгованості (а.с. 50).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 100130 грн. 63 коп. та 3 % річних у розмірі 572640 грн. 17 коп., що також підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 50).

Відповідачем у справі письмовим відзивом на позовну заяву позовні вимоги визнані у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором поставки природного газу № 112ТЕ від 30.09.2011 підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов'язок з оплати поставленого природного газу відповідачем виконаний не був.

Приписами ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено під час судового розгляду справи, 13.11.2012 між ПАТ «Луганськгаз» та позивачем у даній справі укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого позивач отримав право вимоги від відповідача сплати заборгованості за договором поставки природного газу № 112ТЕ від 30.09.2011.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 25007649 грн. 78 коп. заявлені позивачем з дотриманням приписів ст. 514 Цивільного кодексу України.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 100130 грн. 63 коп. за період з 16.11.2012 по 15.01.2013 та 3 % річних у розмірі 572640 грн. 17 коп. за період з 06.04.2012 по 23.04.2013.

Обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1713293 грн. 83 коп.

Відповідачем надано письмове клопотання щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В обґрунтування клопотання про зменшення суми пені відповідач послався на своє вадке фінансове становище і надав суду Звіт про фінансові результати за І квартал 2013 року та довідку про обсяг дебіторської заборгованості підприємства.

Відповідно до положень ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, неотримання суб'єктом підприємницької діяльності очікуваного обсягу прибутку не є виключною обставиною, що може бути підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Виходячи з фактичних обставин справи та наданих сторонами доказів підстави для застосування положень ст. 233 Господарського кодексу України відсутні, оскільки заявлені до стягнення штрафні санкції не є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора (розмір заборгованості за поставлений позивачем природний газ - 25007649 грн. 78 коп., пеня - 1713293 грн. 83 коп.), порушення зобов'язання відповідачем завдало збитків позивачеві, фінансовий стан відповідача є наслідком його власної підприємницької діяльності (зменшення дебіторської заборгованості є наслідком належної претензійно-позовної роботи підприємства).

Крім того, під час вирішення зазначеного вище клопотання судом враховується те, що задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру належної до стягнення суми пені може порушити майнові, забезпечені законом інтереси позивача у справі.

З урахуванням викладеного клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення суми пені є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», вул. Куракіна, 23а, м. Луганськ, код 24047779, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720, борг за поставлений природний газ у сумі 25007649 грн. 78 коп., пеню в сумі 1713293 грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 572640 грн. 17 коп., інфляційні нарахування в сумі 100130 грн. 63 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 68820 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 18.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 23.07.2013.

Суддя М.О. Москаленко