Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2013 року Справа № 814/2580/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жєлєзного І.В., за участю секретаря судового засідання Ткач Г.С., розглянувши адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, доБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, про за участю представників: від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відповідача: Коптєв О.О. скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі Баштанської МДПІ МО ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000771700 від 29.05.2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з єдиного податку з фізичних осіб на суму 125597грн., зазначивши про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення суб'єктом господарювання п.291.4 ст.291 ПК України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши на обґрунтованість висновків документальної позапланової виїзної перевірки щодо порушення ФОП ОСОБА_1 приписів пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України та законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом господарювання 11.01.2008 року Баштанською районною державною адміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії 25030000000001541 та знаходиться на обліку платників податків у Баштанській МДПІ МО ДПС з 11.01.2008 року, а з 01.01.2012 року здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку що засвідчується Свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 08.05.2012 року. Доходи від здійснення господарської діяльності за 2012 рік позивачем відображений в Книзі обліку доходів за фактом надходження готівкових коштів на підставі первинних документів. У податкових деклараціях платника єдиного податку за 2012 року на підставі даних Книги обліку доходів позивачем відображено сукупний дохід за 2012 рік у розмірі 567 000,00грн..
В період з 25.04.2013 року по 07.05.2013 року на підставі наказу Баштанської МДПІ про проведення документальної позапланової перевірки №307 від 23.04.2013 року начальником відділу оподаткування фізичних осіб Баштанської МДПІ ОСОБА_6 проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правомірності формування обсягу виручки від реалізації товарів, використання земельних паїв ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки складено акт про результати перевірки від 16.05.2013 року №90/17-1770007613, в якому зазначено про порушення позивачем приписів пп.2 п.291.4 ст. 291 ПК України (сума доходу у 2012 році, що перевищує 1 000 000,00грн., складає 837316,00грн.).
На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Баштанською МДПІ МО ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000771700 від 29.05.2013, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з єдиного податку з фізичних осіб на суму 125597грн., в зв'язку з порушення суб'єктом господарювання п.291.4 ст.291 ПК України.
Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно п. 296.1 ст. 296 ПК України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.
Підпунктом 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу. Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.
Згідно із пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи ……2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництво та/або продаж товарів, за умови, що потягом календарного року обсяг догоду суб'єкта господарювання не перевищує 1000000грн.. Форма і порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення».
Пунктом 1 цього Порядку, який розроблений відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі - платник податку), ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи. У Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. У разі необхідності реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку (п.4). Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) (п.5). Дані Книги використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п.7).
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (далі Порядок № 984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (п.3 І Розділу). Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Пунктом 6 Розділу І вказаного Порядку передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (п. 5.2 Розділу ІІ Порядку № 984).
При розгляді справи встановлено, що в акті перевірки від 16.05.2013 року податковим органом зазначено, що позивач в порушення вимог пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України у 2012 році отримав дохід, що перевищує 1 000 000,00 грн. - розмір граничного перевищення обсягу доходу складає 837316,00грн., тобто ФОП ОСОБА_1 інкримінується отримання неоприбуткованого в Книзі обліку доходів доходу в сумі 837316,00грн., розмір якого визначено на підставі самостійно проведених інспектором розрахунків, які ґрунтувались на даних листа №895/02-08 від 12.12.2012 року Управління статистики у Баштанському районі про середню урожайність соняшнику (9,9 ц/га) по району, непідтвердженої жодним документом інформації про розмір земельної ділянки (525га.) та інформацією про середню вартість продукції.
У Книзі обліку доходів за 2012 рік суб'єктом господарювання відображено дохід у сумі 567000,00грн., який отримано від реалізації соняшника. При цьому відповідачем не зазначено жодного доказу отримання позивачем у 2012 року доходу, який не був відображений в Книзі обліку доходів.
Судження контролюючого органу про приховування доходу базуються тільки на припущеннях про заниження позивачем врожайності соняшника та спростовуються довідкою Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району про те, що урожайність соняшнику у 2012 році по господарству позивача склала 3 ц/га, що в свою чергу узгоджується з інформацією (висновками) акта Баштанської МДПІ про результати позапланової виїзної перевірки №89/22-20886388 фермерського господарства „Світанок", що розташоване на території Кашперо-Миколаївської сільської ради, про урожайність соняшнику по ФГ „Світанок" (межує з господарством позивача), яка в 2012 році також становила 3ц/га.
Суд вважає, що дії суб'єкта владних повноважень щодо визначення доходу на підставі припущень і суджень, що не підтверджені конкретними фактичними даними (щодо дійсної урожайності сільгосппродукції, її кількості та ціни реалізації) та висновки про порушення позивачем вимог пп.2 п.291.4 ст.291 ПК України не ґрунтуються на фактичних обставинах та приписах податкового законодавства
Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від №0000771700 від 29.05.2013р.
3. Стягнути судові витрати в сумі 1255 (тисяча двісті п'ятдесят п'ять) гривень 98 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.
4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Судове рішення № 32555259, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 17.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/2580/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: